11. Класифікація графіків та правила їх побудови.

Існує безліч видів графічних зображень статистичних даних. Їх класифікація заснована на таких ознаках як:

• спосіб побудови графічного образу;

• геометричні знаки, що зображають статистичні показники;

• задачі, вирішувані за допомогою графіків тощо.

За способом побудови графіки підрозділяються на діаграми, картограми і картодіаграми.

Найпоширенішим способом графічного зображення статистичних даних є діаграми. Вони бувають різних видів: лінійні, площинні, точкові, об'ємні, фігурні. Розглянемо найважливіші з них.

Стовпчикові діаграми - є найпростішими, наочними і тому частіше всього вживаються зі всіх графічних зображень. Особливо широко вони використовуються для порівняльної характеристики явищ у просторі та часі.Стовпчикові діаграми є графіком, в якому різні величини представлені розташованими вертикально прямокутниками (стовпчиками). При побудові стовпчикової діаграми використовують прямокутну систему координат і лише одну масштабну шкалу, розташовану на осі ординат. Ця шкала визначає висоту кожного стовпчика, тобто величину кожного показника. Стовпчики повинні бути з однаковими основами, розташованими на осі абсцис. Число стовпчиків рівне числу показників, відстань між ними однакова. Іноді стовпчики розташовують впритул один до одного. На масштабній шкалі записуються лише круглі або округлені числові значення. Проти цих значень іноді проводиться пунктир. Тут же вказується й одиниця вимірювання. При виборі масштабу треба виходити з того, щоб максимальна величина показника розмістилася на графіку.

Стрічкові діаграми в порівнянні зі стовпчиковими мають одну перевагу: в них кожну стрічку зручніше забезпечити відповідним надписом.Стовпчикові діаграми кращі в тих випадках, коли величини, що зображаються, виражають ідею висоти (рівень, зростання показників).Стрічкові - якщо в статистичних даних виражена ідея протяжності (довжина залізниць, річок і т.д.)

Фігурні діаграми - є деякою зміною стрічкової діаграми. В цих діаграмах смуга ділиться на рівні прямокутники, в яких показники зображаються схематичними фігурами, що відображають зміст показника.

НАПРИКЛАД, при характеристиці динаміки виробництва автомобілів зображається автомобіль.

Якщо треба графічно представити два показники, один з яких наполовину менше іншого, то менший показник зображається половиною символу (половина автомобіля). На фігурних діаграмах порівнюється не тільки кількість фігур, але і довжина смуг (стрічок).

Фігурні діаграми використовуються частіше за все як наочна агітація, ілюстрація яких-небудь показників. Вони звичайно барвисті, дохідливі і зрозумілі, привертають до себе увагу, оскільки виконуються частіше за все художником-оформлювачем.

Площинні діаграми підрозділяються на:

• квадратні;

• кругові;

• знаки Варзара.

Квадратні і кругові діаграми є різними за розміром квадратами або кругами, площі яких пропорційні величині статистичних даних, що зображаються.

Для того, щоб побудувати, наприклад, квадратну діаграму, що характеризує валовий збір зернових в районах області, треба з показника взяти корінь квадратний і ця величина служитиме стороною квадрата, що зображає валовий збір.

Кругові діаграми будуються так само, тільки площі кіл будуються на основі радіусів, що є коренем квадратним із значень величин, що зображаються. Квадрати і кола також будуються на однаковій відстані один від одного.

Знаки Варзара застосовуються для характеристики трьох взаємозв'язаних величин. Названі на честь відомого російського статистика професори В.Є. Варзара, який їх запропонував. Вони засновані також на порівнянні площ прямокутників, в яких основою є один показник, а висотою прямокутника інший.

НАПРИКЛАД, той же валовий збір зерна характеризується добутком врожайності на площу. Тоді на осі абсцис відкладають площу, а на осі ординат - значення врожайності.

Їх добуток і дасть площу прямокутника, що характеризує валовий збір. Це і буде діаграма Варзара.

Нерідко склад, структура того або іншого явища зображається за допомогою кіл, розділених на сектори, пропорційні довжині (питомій вазі) частин явищ. Тобто секторна діаграма є колом, розділеним радіусами на окремі секторы. Кожний сектор і характеризує питому вагу показників, що зображаються, в загальній площі круга, рівній 100 %, тобто 1 % рівний куту 3,6°.

Будується секторна діаграма таким чином:

• Будується круг довільного розміру.

• В середині нього викреслюється маленький круг, в якому пишеться підсумкова цифра або 100 %.

• Встановлюється початкова лінія, що прямовисно йде від кола малого круга до великого, що дає початкову точку.

• Починаючи від цієї початкової точки по колу наносять процентну шкалу шляхом розподілу кола на 8 рівних частин (якщо немає транспортира або циркуля).

• Починаючи від початкової точки на колі роблять відмітки, відповідні питомій вазі показників, проводять до них радіуси і одержують сектори.

Радіальні діаграми - служать для зображення явищ, що періодично змінюються в часі, частіше всього для ілюстрації сезонних коливань. Будуються на базі полярних координат, в яких за вісь ординат приймаються радіуси, за вісь абсцис - коло. Радіальні діаграми можуть бути замкнутими і спіральними .

Замкнуті відображають внутрішньорічні сезонні коливання одного року, спіральні - внутрішньорічні коливання за ряд років. Радіальні діаграми можуть бути побудовані двома способами залежно від того, що прийнято як пункт відліку - центр круга (полюс), або коло. Звичайно приймається пунктом відліку центр круга.

Замкнуті радіальні діаграми будуються таким чином:

викреслюється круг, радіус якого в масштабі рівний середньомісячному показнику;

потім круг ділиться на 12 частин (місяців) за прикладом годинного циферблата;

на кожному з одержаних 12ти радіусів згідно масштабу відкладаються відповідні місячні дані (якщо дані перевищують середньомісячні значення вони відкладаються на продовженні радіусів за межами круга);

з'єднавши кінці відрізків на радіусах одержимо замкнуту радіальну діаграму, що характеризує сезонні коливання.

Побудова спіральних діаграм відрізняється від замкнутих тим, що в них січень одного року з'єднується не з січнем того ж року, а з січнем наступного року. Це дозволяє зобразити сезонні коливання за ряд років у вигляді спіралі.

Статистичні ламані (лінійні графіки) - найбільш часто застосовуються при характеристиці розвитку явищ в часі, тобто динаміки явищ. Для їх побудови використовується прямокутна система координат. На осі абсцис відкладаються відрізки (періоди) часу, на осі ординат - показники. Шкали, масштаби наносяться способами, розглянутими вище.

Картограми і картодіаграми - застосовуються для зображення географічної характеристики явищ, що вивчаються.

Вони показують розміщення, розповсюдження і інтенсивність явища, що вивчається, на певній території - району, області, регіоні і т.д.

На картограмі розподіл явища, що вивчається, по території зображається точками, штрихуванням, різним забарвленням і т.д. Виходячи з цього вони точкові і фонові. (Кожній точці відповідає певне, прийняте числове значення. Наприклад, одна точка рівна 10 тис. чіл. Населення).

Тобто, картограма - це схематична географічна карта, на якій точками, штрихуванням або кольором різного ступеня насиченості показана порівняльна інтенсивність розподілу якого-небудь явища на певній території (щільність населення по районах, розподіл районів по врожайності зернових і т.д.).

Картодіаграма - це поєднання географічної карти з діаграмою.В якості образотворчих знаків в картограмах використовуються різні геометричні фігури, що характеризують порівнювані показники.