
- •Основні етапи розвитку економічної теорії
- •2Сучасні напрямки школи і течії.
- •Економічні категорії, закони і принципи.
- •Функції Економічної теорії
- •Специфіка соціально-економічних досліджень
- •Економічні потреби суспільства
- •Структура суспільного виробництва
- •Основні фактори (чинники) суспільного виробництва.
- •Виробництво як основа життя та розвитку суспільства
- •13.Обєктивні основи розвитку людської цивілізації.
- •14. Економічна система, її сутність та структура.
- •15. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.
- •16. Типи і еволюція економічних систем
- •Виділяють такі історичні типи економ. Систем:
- •17. Власність як економічна та юридична Категорія
- •20. Сутність роздержавлення роздержавлення і приватизації власності
- •24. Закон вартості зміст, механізм дії та функції.
- •Сутності грошей.
- •28. Інфляція, її причини, форми та соціально-економічні наслідки.
- •Австрійська школа та вільний ринок
- •30. Поняття ринку, умови виникнення та його характеристика
- •Найважливішими умовами виникнення та успішного функціонування ринку є:
- •31. Ринковий механізм та його основні елементи.
- •Будь-яка господарсько-економічна діяльність, ринкова угода базується на трьох основних умовах — мета, обмеження і вибір.
- •32. Моделі ринкової економіки.
- •33. Шляхи переходу до ринку
- •34.Функції ринку
- •Функції ринку:
- •35. Закон попиту і пропозиції. Еластичність попиту і пропозиції.
- •37. Банки та їх діяльність поняття виникнення види та функції
- •История банковского дела.
- •38. Біржі та їх місце в ринковій економіці.
- •39. Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової економіки
- •40. Види конкуренції.
- •Розрізняють такі види конкуренції:
- •41. Сутність витоки та види Монополізму.
- •42. Основні риси олігополістичної конкуренції.
- •Характерні риси:
- •45. Функції та принципи підприємництва
- •Принципи підприємницької діяльності:
- •47. Суб єкти , об єкти та види підприємницької діяльності
- •Види підприємницької діяльності:
- •49. Фірма(підприємство) її сутність, функції та види
- •54. Сутність витрат виробництва.
- •55. Класифікація витрат виробництва в ринковій економіці
- •56. Собівартість продукції, її види та структура. Шляхи зниження собівартості.
- •Види собівартості
- •57. Прибуток сутність та функції.
- •58. Норма прибутку і чинники , що її визначають. Рентабельність. Норма рентабельності.
- •59. Сільськогосподарське виробництво.
- •60. Субэкти та обэкти підприємницької діяльності в сільському господарстві. Аграрні відносини.
- •60. Суб єкти та об єкти підприємницької діяльності в сільському господарстві. Аграрні відносини
- •62. Рентні відносини. Види ренти
- •63. Агропромислова інтеграція та її форми
- •64. Суспільне відтворення: поняття відтворення та його види.
- •65. Сутність та типи економічного зростання; новий тип економічного зростання.
- •66. Макроекономічні показники. Система національних рахунків
- •67. Сучасні форми суспільного продукту: внп, ввп, чвп, нд
- •68. Національне багатство: сутність, структура, та проблеми його відтворення
- •69. Економічна рівновага і циклічність. Сутність економічного циклу
- •70. Види циклів. Фази економічних циклів
- •1) За тривалістю перебігу розрізняють такі основні види економічних циклів:
- •72. Безробіття і зайнятість населення
- •73. Інфляція: причини, види та соціально економічні наслідки
- •Причини
- •74. Крива Філіпса
- •75. Забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці.
- •76. Грошові реформи. Особливості грошової реформи в Україні
- •77. Державне антикризове регулювання економіки
- •78. Доходи населення, їх сутність та джерела формування.
- •79. Заробітна плата – основна форма доходів населення.
- •84. Пенсійна реформа в Україні
- •85. Сутність і функції фінансів. Структура та джерела фінансів
- •87. Податки. Функції та види податків.
- •88. Форми, функції і принципи кредиту.
- •90. Цінні папери та їх види
- •93. Антиінфляційна економічна політика держави.
- •94. Поняття світового господарства та етапи його розвитку.
- •95. Система міжнародних економічних відносин
- •96. Роль економічної реформи в інтеграції України у світову економічну систему.
84. Пенсійна реформа в Україні
Закон про пенсійну реформу набуде чинності у разі підписання його президентом Віктором Януковичем з 1 жовтня 2011 року. За таке рішення проголосували 245 народних депутатів з 315, які зареєструвалися в залі засідань у вівторок. Народні депутати усунули неузгодженості у законі про пенсійну реформу, який було прийнято 8 липня нинішнього року. Крім терміну набуття чинності, Рада уточнила в законі ще 3 положення. Зокрема, парламент вилучив з нього норму про проведення з 1 січня 2012 року перерахунку пенсій із застосуванням показників середньої заробітної плати за 2006-2008 роки із застосуванням такого показника за 2009 рік. Також Рада уточнила, що чоловіки, котрі досягли 62-річного віку і які перебувають на державній, дипломатичній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, які отримали на день набуття законом чинності право працювати на займаних посадах після досягнення ними пенсійного віку, зберігають це право. Парламент також вилучив із закону норму, за якою Пенсійний фонд належав до фінансових установ, зберігши за ним статус органу виконавчої влади. Як повідомлялося раніше, 8 липня Рада прийняла закон про пенсійну реформу, підвищивши пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років зі щорічним збільшенням його на 6 місяців, починаючи з 1 вересня.
85. Сутність і функції фінансів. Структура та джерела фінансів
Фінанси - це грошові фонди, що утворюються в процесівідтворення. Економічні відносини, що виникають між державою,банками, суб'єктами господарської діяльності, окремимигромадянами, між галузями економіки, регіонами тощо у зв'язку зформуванням та використанням грошових фондів, становлять фінансовівідносини. Отже, до фінансів не належать кошти, що обслуговуютьособисте споживання та обмін (роздрібний товарооборот, оплатапобутових, комунальних послуг, особистого транспорту, зв'язк.
Фінанси виконують наступні функції: регулюючу, розподільчу та контрольну.
Регулююча функція фінансів базується на правовій регламентації грошових відносин у суспільстві. Для забезпечення регулюючої функції застосовується набір фінансових інструментів, передусім податків. З їхньою допомогою держава впливає на різні сторони фінансово-економічного розвитку.
Розподільча функція фінансів пов'язана передусім з розподілом та перерозподілом суспільного продукту й національного доходу для задоволення різних потреб народного господарства й населення.
Контрольну функцію фінанси виконують у процесі утворення й використання грошових ресурсів. Цей контроль має встановлюватися за пропорціями в розподілі й раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів шляхом з'ясування відповідності розміру фондів наміченим цілям.Структура фінансової системи країни включає в себе такі скла-дові:
1. Державні фінанси - головний елемент в структурі фінансо-вої системи. Це система грошових фондів, що знаходяться в розпо-рядженні держави і призначені для фінансового забезпечення влас-тивих їй функцій (управління народним господарством, утримання законодавчої та виконавчої влади, оборона, охорона законності та правопорядку, розвиток фундаментальної науки, космічні дослі-дження, охорона природи, структурна перебудова економіки тощо). За рахунок централізованих джерел; фінансуються витрати на ви-рівнювання соціальної забезпеченості регіонів. Державні фінанси охоплюють також відповідні механізми мобілізації ресурсів та їх зосередження в державі. Так, основним механізмом мобілізації фі-нансових ресурсів в державний бюджет є податкова система.2. Фінанси областей (регіонів) та органів місцевого самовряду-вання. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються витра-ти по розв'язанню проблем місцевого рівня. Джерелами місцевих доходів є; кошти від приватизації, орендна плата, дивіденди від під-приємницької діяльності, місцеві податки. Так, прибутковий по-даток з громадян повністю передається до бюджетів за місцем їх проживання. В розмірі 100 відсотків до місцевих бюджетів базового рівня передаються всі місцеві податки і збори. Відрахування від загальнодержавних податків і зборів до бюджетів областей здійсню-ють на основі стабільних (затверджених) нормативів.3. Фінанси суб'єктів господарювання, які становлять систему від-носин, що виникають у процесі господарської діяльності у зв'язку з формуванням і використанням грошових фондів (у тому числі за рахунок прибутку), що забезпечують процес виробництва та від-творення в межах підприємства (фірми). Так, підприємство формує фонд розвитку виробництва, фонд оборотних коштів, у тому числі власних, фонд оплати праці, фонд споживання, страховий і резер-вний фонди, здійснює амортизаційні відрахування з основних фон-дів. Крім того, підприємство сплачує податок з прибутку, здійснює внески в різні цільові позабюджетні фонди (Пенсійний фонд, Фонд зайнятості населення, Фонд Чорнобиля, страхові платежі), сплачує податки в місцеві бюджети тощо.
.4. фінанси населення - це грошові фонди, які формуються у жителів країни із доходів, отриманих на основі трудової, госпо-дарської та інших видів діяльності.
86. Державний бюджет – провідна ланка фінансів
Державний бюджет — основний загальнодержавний фонд централізованих коштів. За допомогою бюджету держава концентрує певну частку валового внутрішнього продукту і централізовано розподіляє її на розвиток національної економіки, для потреб соціального захисту населення, утримання органів державної влади й управління, оборони країни. Державний бюджет на кожний фінансовий рік розглядається Верховною Радою України і затверджується як закон.
Державний бюджет — це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це — щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. У кожній країні основу державних фінансів становить бюджет, а точніше — бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць.