Отже, перед нами стоїть завдання: визначити оптимальну величину партії, кількість партій та аагальні витрати, що пов’язані цим. Для вирішення цього завдання в нашому розпорядженні є наступні дані:

• По-перше, постійнв затрати на партійне виробництво (Зп) складає 200,00грн.

• По-друге, собівартість (Сзз) – змінні затрати на одиницю виробленого товару (Ззот) складають 10,00грн/шт;.

• По-третє, річне замовлення на виробництво товару (Рз) складає 69 444шт.

• По-четверте, середньорічна норма затрат (НЗср) складає 10,0%.

Загальна величина собівартості одиниці товару (Свз), котрий планується виробляти на власних виробничих потужностях визначається при допомозі формули:

Свз = Спз + Сзз

, де Спз – собівартість – постійні затрати на одиницю товару

Сзз – собівартість – змінні затрати на одиницю товару

В той же час

Зп

Спз = ----------------

Х

, де Х – кількість товару в патрії, що визначається при допомозі формули:

Рз

Х = -------------

Кпрт

, де Кпрт – кількість патрій товару

Тоді формула визначення загальної величини собівартості одиниці товару, котрий планується виробляти на власних виробничих потужностях набуде вигляду:

Зп * Кпрт

Свз = ----------------- + Сзз

Рз

Тепер визначимо затрати, що викликані виготовленням та зберіганням на складі партій товарів. Ці затрати викликані необхідністю профінансувати створення достатніх оборотних коштів для забезпечення виробництва всієї партії та витрати на зберігання на складі. Як правило, фінансування цих оборотних коштів здійснюється при допомозі кредитів. Тому на практиці розрахунок цих витрат здійснюється з використанням середньорічної норми витрат у відсотках до собівартості, яка включає в себе витрати як на обслуговування кредиту, так і складування. В розрахунках ця норма приймається в половинному розмірі, оскільки вказані витрати зростают ьвід нуля в момент запуску партії до максимуму в момент закінчення виготовлення партії. І процес циклічно повторюється стільки разів, скільки запускається партій. Математично, витрати викликані виготовленням та зберіганням на складі партії товару будуть визначатися формулою:

НЗср

Sc = Свз * Х * -------------

2 * 100

або підставивши сюди всі відомі (вище зазанчені) дані отримаємо:

Зп * НЗср Сзз * НЗср * Рз

Sс = ---------------------- + -------------------------------

200 200 * Кпрт

Тоді загальні витрати на річне замовлення щодо виготовлення товарів на власних виробничих потужностях будуть визначатися по формулі:

Зз = Свз * Рз + Sс

або підставивши сюди всі відомі (вище зазанчені) дані отримаємо:

Зп * НЗср Сзз * НЗср * Рз

Зз = Зп * Кпрт + Сзз * Рз + ----------------------------- + -----------------------------------

200 200 * Кпрт

Для знаходження величини оптимальної партії, потрібно розглянути мінімізацію річних загальних витрат. З цією метою варто дослідити загальні затрати (Зз) на екстремальність. Для цього потрібно розрахувати першу похідну від загальних витрат:

Сзз * НЗср * Х^2 – 200 * Рз * Зп = 0

Звідси отримаємо, що

200 * Рз * Зп

Х^2 = ------------------------------------

Сзз * НЗср

Підставивши числові дані, отримаємо, що оптимальна величина партії при заданих умовах буде складати:

Х = 52 705 шт

Тоді кількість партій буде:

Кпрт = 1,3 шт

А загальні витрати складуть суму в розмірі:

Зз = 694 971,59 грн

Тема 8: Характеристика та особливості логістики переробки (утилізації)

8.1 Сутність логістики переробки (утилізації)

Одним з важливих видів діяльності при обслуговувнні споживачів після заключення договору – це обробка товарів, що повертаються. Товари повертаються з багатьох причин:

• по-перше, вантажовідправник помиляється при виконанні замовлення;

• по-друге, товар пошкоджується під час транспортування та потрібно визначити суму, яку повивнен компенсувати перевізник;

• по-третє, споживач може зробити помилку при формуванні замовлення;

• по-четверте, не завжди споживач може використати собі на користь те, що купує;

• по-п’яте, виявлення дефекту в товарі:

  • при прийомі товару від перевізника;

  • коли пройшов де-який час.

Зазвичай передбачають, що матеріальний потік рухається «назовні», за межі підприємства, але разом з тим, завжди існує невеликий зворотний потік. Частково зворотний рух обумовлений збільшеним інтересом до рециклінгу товару та упаковки.

Зростаючий суспільний інтерес до рециклінгу, або повторному використанню матеріалів, розпочинався як процес протесту проти споживчої моделі суспільства, побудованої по принципу одноразового використання, коли всюди – в парках, скверах, на вулицях – були розкидані порожні упаковки та пляшки з-під напоїв. В 70-х роках минулого століття вчені прийшли до необхідності рециклінгу з економічних причин, коли виявили, що повторне використання матеріалів може суттєво зменшити об’єми енергії, що споживають промислові об’єкти.

Функціональна сфера переробки та утилізації відходів (рециклювання) у загальній системі підприємства охоплює сьогодні не лише переробку та повернення у виробничий процес виробничих відходів, необхідну утилізацію, але і переробку та повернення на підприємство своїх товарів після закінчення терміну служби, тари, упаковки тощо з необхідним для цього транспортуванням, складуванням.

Істотним чинником впливу на зміст логістики рециклювання є упаковка, її екологічна безпека, транспортна та складська придатність, сировинна придатність тощо.

Слід зазаначити, що діяльність підприємства в сфері рециклінгу поділяють на наступні категорі:

• Рециклінг продукції.

• Рециклінг упакування.

Логістика переробки (утилізації) відходів вимагає насамперед безвідходних, екологічно чистих технологій, а у разі неможливості – ефективних технологій переробки та утилізації, провадження процесів рециклювання матеріалів та енергоресурсів. Отже, логістика переробки та утилізації відходів має на меті комплексне планування, керування та фізичне опрацювання потоку виробничих відходів, утилю, відпрацьованих виробів, тари, упаковк тощо від місць виникнення до місць застосування чи екологічно сприятливого для навколишнього середовища складування обробленого чи утилізованого потоку з необхідним для цього інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію цієї частини матеріального потоку.

Основне завдання логістики переробки (утилізації) полягає в мінімізації загальних витрат на переробку виробничих та пакувальних відходів, утилізацію через відповідні системи збереження та рециклювання. Окремі завдання логістики переробки (утилізації):

1. Сортована заготівля відходів та утилю в стандартизований транспорт та пакувальні контейнери.

2. Швидка переробка матеріалів, які можуть бути повторно використані.

3. Екологічно безпечне складування відходів, які не можуть бути повторно використані.

4. Мінімізація витрат у проміжному складуванні та накопичуванні відходів та утилю, повторній підготовці, транспортуванні та кінцевому складуванні.

Викладений перелік окремих логістичних цілей у сфері переробки та утилізації відходів передбачає наявність необхідних логістичних функцій, а саме:

1. Планування переробки та утилізації відходів (відпрацьованого товару, тари, упаковки тощо).

2. Планування процесів рециклювання.

3. Складування та зберігання виробничих відходів.

4. Організацію транспортування відходів до місць переробки, утилізації чи кінцевого зберігання.

5. Організацію процесів рециклювання.

6. Менеджменту переробки та утилізації відходів.

Багато підприємств приділяють суттєву увагу процесу рециклінгу, реорганізовуючи власне виробництво зметою можливості повторного використання деяких матеріалів та вузлів застарілих моделей товару в нових товарах.

Наприклад, на переконання виробників автомобілів, автомобіль майбутнього – це не лише комфорт їзди, безпека, економія та простота в обслуговуванні. Швидше, від проектантів зараз вимагається створювати автомобілі, котрі можна включити в процес рециклінгу настільки повно, наскільки це можливо в плані повторного використання матеріалів, вузлів чи агрегатів.

З орієнтацією на рециклінг виробництво самого товару та пакувальних матеріалів здешевляється за рахунок того, що або менше використовується матеріалів, що закупляється, або використовуються лише повернені в оборот матеріали.

Запитання до аудиторії: Спробуйте проаналізувати ситуацію з рециклінгом щодо автомобілебудівної галузі.

В торгівлі деякими видами товарів (наприклад, молокопродукти) передбачено, що непродані товари повертаються при виконання умов, що встановлені договором з виробником чи дистрибутором.

В сучасній економічній науці використовують термін реверсивна логістика – термін з широким розумінням, що охоплює логістичний менеджмент та діяльність щодо зниження та знищення небезпечних втрат тари та продуктів. Вона означає зворотний розподіл, тобто рух товарів та інформації в напрямку, протилежному тому, в якому протікає нормальна логістична діяльність. Хоча ми звикли думати, що матеріали та товари рухаються в напрямку від джерела сировини до кінцевого споживача, існують також неперервні де-які потоки в протилежному напрямку, котрі також потрібно планувати.

Тема 9: Характеристика та особливості логістики персоналу

9.1 Сутність логістики персоналу

В світовій практиці роботи з персоналом вснують наступні основні моделі підбору персоналу:

1. Американська – передбачає початкове визначення професійно-кваліфікаційної моделі посади та «підтосування» під неї найбільш придатних працівників (система «посада – працівник»).

2. Японська – передбачає початкове визначення сильних та слабких сторін особистості працівника та підбір для нього відповідної посади (система «працівник – посада»).

Обидві моделі мають як «плюси», так і «мінуси». Наприклад, при «американському» варіанті практично неможливо підібрати необхідного працівника, оскільки модель посади є «ідеальним зразком», а людей без недоліків не буває. При «японському» варіанті не в повній мірі враховуються вимоги, що висуваються робочим місцем до працівника.

Враховуючи це, найбільш прийнятним є підхід при якому поєднуються позитивні сторони обох моделей підбору персоналу: наприклад, почткове визначення професійно-кваліфікаційних вимог, що вимагається робочим місцем, а потім пошук найбільш підходящого працівника і маступна «підгонка» моделей працівника та посади (система «посада – працівник – посада»).

Система управління персоналом в умовах професійної діяльності містить основні блоки та може бути представлена у вигляді «Дерева завдань» (рис.9.1.1).

Перший блок переслідує завдання відповісти на запитання: «Як робити кар’єру?» (для управлінських працівників) та складається з:

1. Професійного самовизначення менеджерів

   1. Визначення загальних здібностей та професійної направленості (вияв інтелектуальних можливостей, пізнавальних інтересів, основних мотивів вибору професії, професійної усвідомленості та готовності, професійних намірів тощо).

Рис.9.1.1 Система ефективного управління в умовах професійної діяльності

2. Самооцінка управлінських здібностей (визначення лідерських схильностей, комунікативних та організаційних здібностей, вольових якостей, готовності до ризику, мотивації щодо досягнення успіхів, основних особистих рис та стилю життя тощо).

1. Професійне навчання та розвиток кар’єри.

   1. Моделювання сучасного менеджера (проведення аналізу управлінської діяльності, вияв особливостей роботи лінійних та функціональних менеджерів, шляхів їх професійної підготовки та підвищення кваліфікації, основних управлінських обмежень та способів їх корекції тощо).

   2. Планування та реалізація ділової кар’єри (визначення етапів кар’єри, створення кар’єрограм, проектування загальних та конкретних меделей службового ззростання керівників та спеціалістів, виконання рекомендацій щодо досягнення професійного успіху тощо).

Другий блок переслідує завдання відповісти на запитання: «Як створювати організацію?» і складається з:

0. 2.1. Визначення стратегії та тактики менеджмента.

0. Розробка меделей та принципів організації (вивчення сучасних концепцій управління, вироблення організаційної філософії та фірмової політики, побудова організаційної структури, розробка ефективних форм та методів оцінки, підготовки та мотивації персоналу).

1. Вибір оптимального стилю керівництва (вивчення різних типів менеджмента, визначення основних стилів управління та їх діагностика, вироблення ефективного стилю керівництва у відповідності з різними ситуаціями управління).

0. 2.2 Оцінка та підбір персонала управління.

0. Аналіз діяльності та особистісно-ділових якостей менеджерів (проведення психологічного аналізу управлінської діяльності, організація експертних оцінок, визначення вимог до управлінців та оцінка їх ділових та особистих якостей тощо).

1. Підбір управлінської команди (розробка методів та процедур найму та розподілу менеджерів в структурі управління, створення та аналіз посадових інструкцій, побудова системи методів ефективного управління персоналом, розробка процедур атестації, механізмів ротації та звільнення управлінського персоналу тощо).

Третій блок переслідує завдання відповісти на запитання: «Як будувати колектив?» для здійснення ефективної сумісної діяльності і складається з:

3.1 Форми та методи раціонального використання людських ресурсів.

3.1.1 Соціально-психологічний клімат організації (вивчення психологічного мікроклімату, розробка шляхів його оптимізації, оцінка задоволеності працівниками працею, встановлення справедливої оплати праці тощо).

3.1.2 Уникнення текучості персоналу та зміцнення дисципліни (вивчення причин, мотивів та факторів текучості персоналу, розробка заходів щодо її зменшення, вивчення стану дисципліни праці та розробка заходів щодо її зміцнення, створення стабільних та конкурентоспроможних трудових колективів тощо).

3.2 Організаційна культура менеджера.

3.2.1 Тактика ділових взаємовідносин (система управління власною діяльністю та використання часу, проведення ефективних співбесід з персоналом, вивчення особливостей взаємодії з різними категоріями працівників – робітниками, службовцями, жінками-підлеглими, колегами, начальниками тощо).

3.2.2 Техніка особистої роботи (проведенні ділових зустрічей та нарад, формування та розвиток ораторських здібностей, оволодіння ефективним прийомами спілкування та користування оргтехнікою тощо).

Цикл управління логістикою персоналу зазвичай розпочинається з відбору персоналу – процесу, при якому підприємства вибирають на ринку праці кандидатів для виконання первних функцій. При виборі та прийнятті на роботу головне – компетенція кандидата в потрібній галузі. Тому основне завдання – залучити на заміщення кожної вакансії декількох достойних претендентів, а потім вибрати з них найбільш компетентного.

Оцінка професійної діяльності – процес, при якому менеджери підприємства проводять регулярні наради з спіробітниками, обговорюючи та оцінюючи їх попередню професійну діяльність, сьогоднішні можливості, а також плани на майбутнє. Цей процес є дуже важливим, так як увага до кожного працівника в його конкретній робочій ситуації дозволяє активізувати та мотивувати персонал, а також допомагає здійснювати кадрове планування. Результатом оцінки роботи працівника стає або винагорода, або прийняття мір щодо навчання та підвищенню кваліфікації.

Тема 10: Характеристика та особливості логістики фінансів

10.1 Сутність логістики фінансів

Тема 11: Характеристика та особливості логістики інформаційної

11.1 Сутність логістики інформаційної

При створенні інфорамційних систем управління ланцюгом постачань необхідно керуватися наступною системою принципів:

1. принцип використання апратних та програмних модулів;

2. принцип можливості поетапного створення системи;

3. принцип чіткого встановлення місць стикування модулів;

4. принцип гнучкості системи з точки зору специфічних умов використання;

5. принцип прийнятності (доступності) системи для використання в діалоговому режимі.

Матеріально-технологічну базу інформаційного забезпечення логістики складають технічні засоби і програмне забезпечення, необхідне для оперативного управління транспортно-логістичними операціями і забезпечення контролю і оцінки результатів.

Технологічне обладнання складають ПК, які містять пристрої зберігання інформації і пристрої вводу/виводу даних. Другий блок – програмне забезпечення, містить системні і прикладні програми. Цей блок забезпечує інформаційну підтримку системи обслуговування операцій, координацію транспортно-матеріальних потоків, стратегічне управління тощо. Матеріально-технологічна база ЛІС дозволяє забезпечити:

• скоординовану і інтегровану роботу ЛІС, тобто мінімальний стандарт якості функціонування системи;

• швидкий і безперервний рух інформації про прибутки і витрати, контроль за виконанням бюджетних статей;

• інтеграцію інформації з метою зменшення кількості помилок і часових затримок в проведенні логістичних операцій.

На рис. 11.1.1 подана ієрархічна структура інформаційного забезпечення логістики, яка містить п’ять рівнів.

Рис.11.1.1 Ієрархічна структура інформаційного забезпечення логістики підприємства (інтегрована модель).

Ще недавно інфраструктура ЛІС призначалася для управління логістичними операціями, котрі переважно пов’язані з прийомом і переробкою замовлень в транспортно-логістичній системі, доставкою вантажів споживачам. Поряд з цим, сучасні конкурентноздатні ЛІС повинні забезпечувати:

• планування логістичних потреб;

• управлінський контроль;

• аналіз рішень;

• стратегічне планування;

• інтеграцію з учасниками транспортно-логістичного ланцюга.

Інфраструктура потоків логістичної інформації містить такі елементи, як модулі, файли даних, ввід даних, логістичні звіти, комунікаційні канали. Потоки логістичної інформації інтегруються з п’ятьма модулями, які відображають функціональний цикл логістики: одержання замовлень, обробка замовлень, транспортування, розподіл, управління запасами. Комунікаційні канали забезпечують взаємодію всіх елементів інфраструктури ЛІС як між собою, так і з зовнішніми учасниками транспортно-логістичних процесів. Файли даних – це інфраструктура інформаційної системи, де зберігається інформація, згрупована за функціональними ознаками; ввід даних – інформаційний інтерфейс із зовнішніх джерел. Логістичні звіти містять інформацію про логістичні операції і міжфункціональні зв’язки.

Інформаційне забезпечення транспортної логістики досягає рівня функціонування при автоматизації логістичних інформаційних процесів. Це передбачає своєчасне обслуговування споживачів достовірною, повною і точною інформацією в зручній для сприйняття і переробки формі.

Автоматизація інформаційних потоків, яка забезпечує вантажні перевезення, - один з найбільш ефективних компонентів інформаційного забезпечення транспортної логістики.

Окрім застосування прогресивних технологій транспортної логістики необхідно здійснити комплекс організаційно-технічних заходів:

• розробити уніфіковану для всіх видів транспорту систему кодування вантажів, вантажовідправників і вантажоотримувачів, вагонів та інших транспортних засобів;

• всі види інформації нанести на одиниці транспортованого вантажу способом, зручним для автоматичного зчитування сучасними пристроями розпізнавання зразків;

• побудувати базу даних із нормативно-довідкової і оперативної інформації, яка необхідна для вирішення задач автоматизації вантажних і комерційних операцій стеження і розшуку вантажів.

В результаті автоматизації операцій по оформленню перевізних документів і звітів на залізничному транспорті суттєво спростилася процедура прийому і видачі вантажів, зникає необхідність виконання ряду операцій, в тому числі складання перевізних документів на паперовому носії, візування накладної у формі дозволу на перевізному документі, оформлення накладної після прийому вантажу до перевезення тощо.

Основний принцип безпаперової технології вантажної і комерційної роботи при здійсненні перевізного процесу в тому, що з моменту поступлення вантажів на залізницю до моменту видачі вся інформація знаходиться в пам’яті ЕОМ. Процес переміщення вантажів по залізниці моделюється рухом даних по масивах пам’яті в прив’язці до станцій відправлення, призначення, сортування. Таким чином, будується глобальна динамічна інформаційна модель руху транспортно-матеріальних потоків.

Інформаційний потік як елемент логістичної системи функціонує у формі певної інформаційної системи, що умовно може бути представлена в інтеграції наступних підсистем:

1. Забезпечуюча підсистема інформаційної системи, що включає в себе наступні елементи:

   1. Технічне забезпечення як сукупність технічних засобів для опрацювання інформаційних потоків.

   2. Інформаційне забезпечення як сукупність різноманітнітних довідників, класифікаторів, кодифікаторів, каталогів, правил, засобів формалізації даних тощо.

   3. Математичне забезпечення як сукупність методів вирішення функціональних задач. Оскільки сучасні логістичні інформаційні системи функціонують в автоматизованому режимі, то математичне забезпечення таких систем представляє собою програмно-математичний комплекс, який забезпечує вирішення задач планування матеріального потоку та управління ним і є можливим тільки в умовах сучасного технічного забезпечення (на основі процесорної техніки).

2. Функціональна підсистема інформаційної системи являє собою сукупність вирішуваних задач, яка може різнитися в залежності від виду логістичної інформаційної системи, серед яких можна виділити:

   1. Планові, що створюються на адміністративному рівні управління та служать для прийняття рішень стратегічного характеру.

   2. Диспозитивні (диспозиційні), що створюються на рівні управління складом чи цехом і служать для забезпечення нормальної роботи логістичних систем.

   3. Виконавчі, що створюються на рівні адміністративного чи оперативного управління та служать для роботи в реальному масштабі часу.

Логістична інформаційна система як засіб логістичного планування й управління матеріальним потоком на підприємстві за змістом її підсистем повинна відповідати основній вимозі – можливості функціонувати в режимі реального масштабу часу, оскільки саме це визначає специфічні умови формування ефективності логістичних систем. Грунтуючись на викладеній вимозі, цьому повинно повністю відповідати і програмно-математичне забезпечення.

Розділ 3. Інтегроване управління логістикою – конкурентна перевага підприємства

Тема 12: Формування системи показників, що характеризують логістичні затрати

Неважко зауважити, що ключове слово «дія» в кожному визначенні функціональних завдань складових логістики підприємства полягає у „комплексному плануванні, організації, управлінні, контролю та аналізі” з метою „оптимізації затрат коштів та часу”. Проте, у логістиці підприємства логістичне планування та управління не може бути лише сумою всіх активних управлінських дій у функціональних субсистемах, а власне інтегрованим (узгодженим) результатом, оскільки саме це зумовить збільшення ефективності функціонування підприємста через систему синергічних ефектів, які до цього не „матеріалізовувались”.

Зауважимо, що під терміном «синергія» ми будемо розуміти ефект посилення результату від спільної дії у порівнянні із окремим діями.

Концепція інтегрованого (узгодженого) логістичного управління базується на аналізі загальних логістичних затрат підприємства, котрі можна визначити як мінімізацію затрат на транспортування, складування, запаси, обробку замовлень та інформаційні системи, а також вартості партій товарів при досягненні бажаного рівня обслуговування споживачів – логістичного сервісу.

Логістичний сервіс базується на наступних положеннях і правилах:

• кожна послуга, яка надається, є унікальною для одержувача;

• в кінцевому підсумку від наданої послуги не залишається нічого, крім сприйняття інформації;

• послуга (або її частина) не може бути рециклічною;

• послуги неможливо виробляти на запас;

• надану послугу неможливо відремонтувати;

• надана послуга не може бути виконана ще раз;

• пам’ять про хорошу послугу коротка, а погана послуга пам’ятається довго.

Останнім часом важливість логістичних послуг постійно зростає, розширюється індустрія послуг і все більша кількість компаній і робітників включається в неї. Цілий ряд логістичних посередників стають підприємствами сервісу, в яких послуги нерозривно зв’язані з рухом і реалізацією товарів, при чому вартість послуг може перевищувати прямі витрати на виробництво.

Сфера послуг повинна функціонувати таким чином, щоб повністю задовольняти потреби клієнта з, по можливості, малими затратами. Однак на сьогоднішній час немає широко використовуваних ефективних кількісних методів оцінки якості послуг в зв’язку з їх особливостями, які полягають в наступному:

• неосязаемость послуг (їх неможливо торкнутися);

• споживач послуг часто сам бере участь в процесі надання послуг;

• споживач послуг не стає їх власником;

• надання послуг – це процес, і він не може бути протестований перед оплатою;

• процес надання послуг може складатися з системи дрібніших дій, тоді як якість залежить від підсумкової оцінки.

Слід зазаначити, що затрати на логістику підприємства, котра сягає 50%-60% собівартості готової продукції, не можуть не турбувати керівництво підприємств. Недивно, що експерти називаають логістику „останнім засобом економії затрат”. Чим менші витрати на логістику, тим більш низькі ціни встановлюються в магазинах, або тим більший прибуток всіх учасників ланцюга постачань, або вони отримують обидва задоволення одночасно.

Проте, варто врахувати, що існує так званий «поріг економії затрат», перейшовши через який можна отримати незворотній ефект – руйнацію.

Не дивлячись на достатньо великі витрати, грамотно організована логістика – потужний засіб конкурентної переваги підприємства. Надаючи більш високий рівень сервісу, прискорюючи оборот товару або знижуючи ціни, підприємства отримують додаткових покупців. Проте, слід зауважити, що логістичні затрати взаємопов’язані між собою, причому зв’язок цей є оберненим – зменшення одних витрат приводить до зростання інших витрат.

Запитання до аудиторії: Чи згідні Ви з цим?

Якщо «так», то наведіть приклади.

Сфера логістики настільки широка, що практично будь-яке підприємство, що займається бізнесом, може розглядатися як потенційний споживач послуг менеджера-логіста. Менеджер-логіст повинен бути одночасно професіоналом в логістиці та керівником з широким кругозором. Як спеціаліст, менеджер-логіст повинен знати тарифи щодо транспортування, розташування складів, оцінювати потреби в запасах того чи іншого товару, бути обізнаним з питаннями виробництва, постачання та розподілу товару. А як керівник, менеджер-логіст повинен забезпечити координацію всіх логістичних функцій. Крім того, він повинен налагоджувати та підтримувати зв’язок логістики з іншими функціями підприємства, а також з діяльністю постачальників та споживачів. Слід зазначити, що працівники відділу логістики несуть відповідальність за всі потоки матеріалів між різними заводами та складами, як за межами, так і в середині підприємства.

Останнім часом логістика досягла визнання в корпоративному плануванні та її роль в бізнесі значно зросла. Зараз ця сфера рахується такою ж важливою, як продаж товарів. На даний час власне логістику в основному враховують при прийнятті рішень в сфері стратегічного планування. Слід зазначити, що сучасні підприємства, проаналізувавши свою систему децентралізованого прийняття рішення в логістиці, прийшли до висновку про необхідність централізувати управління всіма субсистемами логістики підприємства. Така централізація при наявності повної, оперативної та достовірної інформації дає можливість відповідальній особі чи групі осіб гарантувати, що потрібний товар в потрібному місці в потрібний час і по прийнятній ціні буде отримано споживачем.

Слід зазначити, що логістика як стратегічна функція управління потоками інформації, фінансів та матеріалів дозволяє реалізувати більш цікаві для комерційної діяльності завдання:

1. Поставки товарів та послуг, відповідно до індивідуальних потреб споживачів.

2. Надання послуг споживачам власне тоді, коли вони їм потрібні.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства, завдяки роботі із споживачами в ритмі, в якому їм легше виконувати свої фінансові зобов’язання.

4. Організація операційної системи, в яку простіше вводити нові товари та виводити застарілі.

А тому відправною точкою щодо побудови ефективної логістичної системи є вивчення потреб споживачів та пропозицій конкурентів.

Запитання до аудиторії: Чого хочуть споживачі?

Споживацькі очікування клієнта основані на наступних параметрах:

• розмовних комунікаціях (чутках), тобто на інформації про послуги, яку споживачі передають один одному;

• особистих потребах (особистих уявленнях клієнта про якість, його вимогах);

• минулому досвіді, тобто на схожих послугах, які надавалися йому в минулому;

• зовнішніх комунікаціях (повідомленнях), які поступають через засоби масової інформації: радіо, телебачення, пресу.

Споживачі зацікавлені в своєчасній доставці, готовності постачальника до екстренних поставок, акуратному відношенні до товару, швидкої заміни дефектних товарів, а також в тому, щоб постачальник взяв на себе затрати щодо зберігання товару. Підприємство повинно врахувати рівень обслуговування, що пропонують конкуренти.

Запитання до аудиторії: Чи достатньо цього – Ваша аргументація?

Для загального розвитку та довідкової інформації: в сучасній науковій літературі існує термін Lean Logistics (ощадлива (бережлива) логістика), куди вкладено наступний зміст:

• використання більш коротких циклів планування;

• зменшення часу поповнення запасів товару;

• близьке розташування запасів товару біля споживачів, котрим необхідні часті поповнення запасів і де товар швидко продається;

• введення роздільних точок, після яких логістична система переходить від системи прогнозування попиту (виштовхування) до системи реагування на попит (витягування);

• зменшення розмірів партій, вироблених та розподілених товарів;

• адаптування до змін ринку.

Запитання до аудиторії: Які переваги та недоліки такої логістики?

Тема 13: Вплив системи логістичних показників на комерційну діяльність підприємства

ПРАКТИЧНІ

3.3 Розрахунок (прогнозування) попиту

Слід зазначити, що існує зв’язок між управлінням замовленнями та прогнозуванням продаж. Підприємство не просто чекає поступлення замовлення, щоб подивитися „що вийде”, а старається також визначити, чого можна чекати в майбутньому. Прогнозування здійснюється як для планування продаж, так і для створення запасів товару, котрі повинні бути в наявності при виконанні замовлення.

Для прогнозування попиту можна використовувати динамічні ряди, які показують його зміну в часі. В залежності від вихідних даних в якості основних рівнянь можуть бути вибрані різні типи кривих. Ми розглянемо випадки із застосуванням рівняння прямої, гіперболи та параболи.

1. Рівняння прямої

Рівняння прямої має наступний вигляд:

(3.3.1)

тут — результативна ознака;

— період часу;

, — параметри прямої.

Для спрощення розрахунків членам динамічного ряду надають таку нумерацію, щоб їх сума виявилася рівною нулю. Тоді параметри рівняння знаходяться за формулою:

; (3.3.2)

З наведених формул видно, що для знаходження параметрів рівняння прямої необхідно знати величини , , .

Приклад. Відомий динамічний ряд матеріального потоку регіонального складу за певний період (табл. 3.3.1.). Зробіть прогноз матеріального потоку на два наступні роки.

Таблиця 3.3.1.

Величина матеріального потоку регіонального складу

Роки, x	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Матеріалопотік, т, y	100	125	151	170	198	220	251

Розв’язання.

За даними табл.3.3.1 будують графік динаміки зміни матеріального потоку. З цього графіка видно, що тенденція його зміни є прямолінійною.

Рис. 3.3.1. Графік порівняння теоретичних даних

Тому зв'язок між вказаними ознаками може бути описаний рівнянням (3.3.1):

.

тут — матеріальний потік регіонального складу, т.;

— розглядуваний період;

- матеріальний потік при нульовому періоді ( );

— щорічний приріст.

Для розрахунку цих величин складають табл.3.3.2

Таблиця 3.3.2