
- •Відкоригувати текст лекцій відповідно до оновленого плану (стор.102)
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни:
- •«Логістика»
- •Формування логістичних систем викликало появу терміну «загальні логістичні затрати». В будь-якій системі загальні логістичні затрати будуть визначатися відповідно до наступної формули:
- •Для прикладу, що розглядається, очікувані оцінки для постачальників подані в таблиці 5.2.2
- •Експертні оцінки кожного з постачальників
- •Оціночна матриця щодо вибору постачальника
- •Зведена таблиця abc / xyz - аналізу
- •Отримані результати інтегрованого використання авс / xyz – аналізу дозволяють зробити наступні висновки:
- •Матричне представлення авс / xyz – аналізу
- •Отже, перед нами стоїть завдання: визначити оптимальну величину партії, кількість партій та аагальні витрати, що пов’язані цим. Для вирішення цього завдання в нашому розпорядженні є наступні дані:
- •Загальна величина собівартості одиниці товару (Свз), котрий планується виробляти на власних виробничих потужностях визначається при допомозі формули:
- •Дані для розрахунку параметрів рівняння прямої
- •Найбільш поширеним методом математичного визначення місцерозташування складських центрів є метод центру тяжіння, що полягає в мінімізації відстані до існуючих об’єктів (рис.4.4.1).
- •5.2 Розрахунок використання наявного рухомого складу
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
- •5.3 Розрахунок оптимальної кількості їздок
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
- •5.4 Розрахунок раціональних маятникових маршрутів із порожнім зворотнім пробігом
- •Відстані, км
- •Робоча матриця іі
- •Робоча матриця ііі
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
- •5.5 Розрахунок маршрутів при доставці товару споживачам
- •Групування пунктів по маршрутах
- •Матриця найкоротших відстаней між пунктами
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
Зведена таблиця abc / xyz - аналізу
товари |
Вартість місячного обсягу товарів, грн |
Частка товару в загальній вартості місячного обсягу товарів |
Частка товару в загальній кількості товарів |
Оцінка сталостей споживання, бали |
Визначення коефіцієнта V |
Рекомендовані групи |
|||||
% |
∑C, % |
% |
∑N, % |
V>3.0 |
0.7<=V<=3.0 |
V<0.7 |
ABC |
XYZ |
|||
Т8 |
2710 |
27,1% |
27,1% |
7,0% |
7,0% |
10 |
3,87 |
|
|
А |
X |
Т7 |
2050 |
20,5% |
47,6% |
6,2% |
13,2% |
8 |
3,61 |
|
|
А |
Y |
Т3 |
1090 |
10,9% |
58,5% |
5,4% |
18,6% |
6 |
3,15 |
|
|
А |
Y |
Т2 |
910 |
9,1% |
67,6% |
7,5% |
26,1% |
6 |
2,59 |
1.21 |
|
В |
Y |
Т10 |
700 |
7,0% |
74,6% |
12,3% |
38,4% |
7 |
|
0.81 |
|
В |
Y |
Т4 |
690 |
6,9% |
81,5% |
10,8% |
49,2% |
10 |
|
0.75 |
|
В |
X |
Т1 |
630 |
6,3% |
87,8% |
15,7% |
64,9% |
2 |
|
0.63 |
0,40 |
С |
Z |
Т5 |
500 |
5,0% |
92,8% |
18,0% |
82,0% |
1 |
|
|
0,34 |
С |
Z |
Т6 |
400 |
4,0% |
96,8% |
10,5% |
93,4% |
5 |
|
|
0,35 |
С |
Y |
Т9 |
320 |
3,2% |
100,0% |
6,6% |
100,0% |
6 |
|
|
0,36 |
С |
Y |
СУМА |
10000 |
100,0% |
|
100,0% |
|
|
|
|
|
|
|
Отримані результати інтегрованого використання авс / xyz – аналізу дозволяють зробити наступні висновки:
По-перше, частини з стабільним і близьким до стабільного споживання можуть виготовлятися „з боку”, оскільки постачальник може їх виробити з меншими затратами (товари групи X та Y).
По-друге, через відносно велику вартість товари груп А та В підходять для постачання по JIT-системі.
Враховуючи вищевикладені висновки та з метою формування логістичних рішень в подальшому варто скористатись методом матричного представлення інтегрованого АВС / XYZ – аналізу з оптимальним розподілом товарів (табл.7.2.3).
Табл.7.2.3
Матричне представлення авс / xyz – аналізу
Показники |
Точність прогнозу |
|||
X |
Y |
Z |
||
Вартість |
А |
Висока точність прогнозу |
Середня точність прогнозу |
Низька точність прогнозу |
Високий рівень вартості споживання |
Високий рівень вартості споживання |
Високий рівень вартості споживання |
||
В |
Висока точність прогнозу |
Середня точність прогнозу |
Низька точність прогнозу |
|
Середній рівень вартості споживання |
Середній рівень вартості споживання |
Середній рівень вартості споживання |
||
С |
Висока точність прогнозу |
Середня точність прогнозу |
Низька точність прогнозу |
|
Низький рівень вартості споживання |
Низький рівень вартості споживання |
Низький рівень вартості споживання |
Для постачання відповідно до умов JIT-системи підходять товари, котрі відповідно до проведених розрахунків потрапляють в комірки: AX, AY, AZ, BX, BY
Для нашого випадку матриця АВС / XYZ – аналізу набуде вигляду:
Показники |
Точність прогнозу |
|||
X |
Y |
Z |
||
Вартість |
А |
Т8 |
Т7, Т3 |
|
В |
Т4 |
Т2, Т10 |
|
|
С |
|
Т6, Т9 |
Т1, Т5 |
Тобто для постачання по JIT-системі підходять товари: Т8, Т7, Т3, Т4, Т2 та Т10.
7.3 Планування оптимальної величини партії виробництва
Логічним продовженням оптимізації функціональних сфер є оптимізація безпосереднього виробництва необхідного товару. Оскільки процес планування зорієнтований на прискорення процесу виготовлення, то особливого значення з економічної точки зору набуває формування внутрішнього замовлення, поділ його на партії певних розмірів та фактори впливу на ці величини.
Загалом процес планування може грунтуватись на наступних альтернативних підходах:
Максимальне використання виробничих потужностей при одночасному короткотривалому часовому використанні.
Мінімальне використання виробничих потужностей при одночасному довготривалому часовому використанні.
Математично, використання цих підходів можна описати при допомозі інтегрального коефіцієнта використання (Кв), котрий визначається формулою:
Кв = Ке * Кі
, де Ке – коефіцієнт екстенсивного використання виробничих потужностей
Кі – коефіцієнт інтенсивного використання виробничих потужностей
Зрозуміло, що при стабільності інтегрального коефіцієнта використанні (Кв=const), максимізація коефіцієнта екстенсивного використання (Ке→max) вимагає мінімізацію коефіцієнта інтенсивного використанні (Кі→min), і навпаки.