Робоча матриця ііі

Пункт призначення	Дані			Стовпчик різниць
Б2	9	28	4	+5	(9-4)
Б3	8	6-2=4	12	-4	(8-12)

Маршрут 3: АТП – А – Б₂ – А – Б₃ – АТП. Для цього маршруту приймаємо 4 автомобілі, які зроблять 4 їздки в пункт Б₃ і 28 (4 х 7) їздок в пункт Б₂.

Зведена маршрутна відомість подана в таблиці 6.4.7

Таблиця 6.4.7

Зведена маршрутна відомість

Маршрут	Позначення маршруту (в знаменнику – кількість їздок)	Показники маршруту
		Кількість їздок	Об’єм перевезень, т	Кількість автомобілів
№ 1		18	126	3
№ 2		12	84	2
№ 3		32	224	4
Разом		62	434	9

Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі

5.5 Розрахунок маршрутів при доставці товару споживачам

Умова задачі Задані пункти споживання . Вантаж необхідно розвести з початкового пункту (складу) в усі решту (споживачам). Потреби пунктів споживання в об’ємі постачання становлять . в початковому пункті наявні транспортні засоби в кількості вантажопідйомністю . Відомі також віддалі перевезень між споживачами.

При розв’язуванні задачі необхідно враховувати, що кількість транспортних засобів повинна бути більшою, ніж кількість пунктів споживання ( ); в початковому пункті кількість продукції повинна бути більшою або рівною сумі потреб всіх споживачів . Кожен пункт споживання обслуговується рухомим складом одного типу (автомобіль вантажопідйомністю 2,5 т); вантаж 2-го класу; = 0,8.

Для кожної пари пунктів визначаємо відстань перевезення . Ця віддаль повинна бути більшою або рівною нулю, тобто .

Схема розміщення пунктів і віддалі між ними подані на рис. 6.5.1

Рис. 6.5.1. Схема розміщення пунктів і віддалі між ними

Потрібно знайти замкнутих шляхів з єдиної спільної точки так, щоб виконувалася умова:

Розв’язання

Етап 1

Будуємо найкоротшу мережу, яка зв’язує всі пункти без замкнутих контурів («мінімальне дерево») (рис. 6.5.2).

Рис. 6.5.2. Найкоротша зв’язуюча мережа («мінімальне дерево»)

Потім по кожній вітці мережі, починаючи з найбільш віддаленого від пункту А пункту (дивлячись по найкоротшій зв’язуючій мережі), групуємо пункти на маршрут з врахуванням кількості ввезеного вантажу і вантажопідйомності одиниці рухомого складу. Найближчі до даної вітки пункти групуємо разом з пунктами даної вітки.

Виходячи з даної вантажопідйомності рухомого складу, всі пункти можна згрупувати так, як показано в табл. 6.5.1.

Таблиця 6.5.1