10. Розвиток роману у англійській л-ра 18 століття.

Як головний жанр у 18 ст. роман виступає насамперед в англійській літературі. Якщо наприкінці XVII ст. роман вважався теоретиками мистецтва жанром другорядним, зажив репутації цікавого, але невибагливого чтива, то у ХVІІІ столітті цей жанр поступово пересувається до центру літературного життя. Звичайно, це зумовлено цілим комплексом причин, але слід звернути увагу на одну: саме той жанр, однією з суттєвих ознак якого є значний обсяг літературних творів, був придатним для чи не найоптимальнішого виконання програмового завдання просвітників — виховувати читачів, адже в романах було місце для розгорнутого повчання, сентенцій, дидактизму.   Особливо велику роль у літературному житті тієї доби відіграв англійський просвітницький роман. Його батьком вважається Даніель Дефо. і передовсім завдяки своєму Робінзонові Крузо. Хоч ця книга не була першим європейськім романом XVIII століття, але це був перший роман, в якому з величезною силою заявив про себе пафос нової доби — доби Просвітництва. Не випадково багато дослідників починають відлік історії роману XVIII століття саме від дати появи Робінзона Крузо, що дав могутній поштовх розвиткові жанру роману. Одним із яскравих свідчень впливу англійського просвітницького роману на перебіг світового літературного процесу є поява всесвітньої робінзонади за імям головного героя згаданого роману Дефо ~ сукупності творів, де зображено ізоляцію частіше за все вимушену, обумовлену катастрофою корабля, літака тощо цивілізованих людей від суспільства і їхнє самовдосконалення в таких умовах, а також анти робінзонади — творів, у яких описано не вдосконалення, а деградацію людей у схожих умовах наприклад, роман В.Холдінга «Володар мух», де співвітчизники Робінзона, англійські хлопчаки, як і він потрапивши на безлюдний острів, дичавіють, перетворюються на племя дикунів. Крім того, саме англійці у XVIII столітті вперше розробили теорію роману як жанру. Зокрема це стосується роману Г.Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди» 1749. Цей твір неначе складається з двох самодостатніх, хоча й взаємоповязаних, частин: теоретичних авторських передмов до книг, а також власне розвитку сюжету про Тома Джонса які є своєрідною ілюстрацією художнього втілення згаданих теоретичних положень.

11. «Історія Тома Джонса, знайди» як комічна епопея.

Філдінґ вважається засновником англійського сучасного роману. Сам він позначав цей жанр як «комічний епос у прозі». Відмовившись від епістолярної прози Річардсона, Філдінґ проторував свій оригінальний шлях, створивши дивовижно яскраві життєві характери. Називаючи свої романи наслідуванням М. де Сервантеса, він розкриває багатий внутрішній світ своїх персонажів, зображає динаміку розвитку характеру, змальовуючи звичаї та колорит епохи. Філдінґ називав свої романи історіями. Вже в самому визначенні підкреслювалися еволюція, розвиток, зміна, процес становлення характерів героїв, різних за своїми природними схильностями, проте здебільшого не надто прямодушних, відвертих та щирих. У цих творах немає вдаваності і надуманості, лицемірства і показної красивості. Для Філдінга дійсно велике значення мала романна традиція, закладена Сервантесом. Він намагався одночасно створити новий, особливий тип роману, названий письменником "комічним епосом". У такому жанрі головне, за письменником, — зображення природного характеру людини. Для цього комічна оповідь не повинна бути карикатурною; іронічна інтонація автора, його гострий погляд на людські слабкості та недоліки мали поєднуватися з оптимістичною вірою в добрі паростки в людині, із переконанням, що в природі не існувала не тільки абсолютно ідеальних, а й абсолютно поганих людей. У своєму найкращому романі— "Історії Тома Джонса, знайди" (1749)— Філдінг розповів читачам саме про таких людей. Обравши форму роману "великого шляху", він змальовував широку життєву панораму. Проводячи свого головного героя крізь різноманітні верстви англійського суспільства XVIII ст., насичуючи його життя смішними та гіркими пригодами, легковажними вчинками та добрими поривами, романіст врешті-решт закінчив історію щасливою розв'язкою, тому що впевнений: його Том Джонс, хоча й помилявся, однак за свої прямолінійність, доброту та природність заслуговує на кращу життєву долю. Своїм романом Філдінг не лише досяг популярності, а й заслужив честі бути названим В. Скоттом "батьком роману в Англії".