
- •Екологічна функція держави
- •2. Гарантування екологічної безпеки - мета сучасної екологічної політики держави
- •3. Предмет і методи екологічного права
- •5. Об'єкти екологічного права
- •6. Генеза формування екологічних правовідносин
- •7. Принципи та функції екологічного права
- •8. Поняття екологічного права
- •9. Екологічне право як галузь науки та навчальна дисципліна
- •10. Система екологічного права
- •11. Життя і здоров'я людини в системі об'єктів екологічного права
- •12. Загальна характеристика джерел екологічного права
- •13. Конституційні засади екологічного права
- •14. Закон України «про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права
- •15. Зу «про відходи» і його місце в системі екологічного права і законодавства
- •16. Зу «про рослинний світ» як джерело екологічного права
- •17. Зу «про екологічну мережу» як джерело екологічного права
- •19. Місце рішень судової влади у системі джерел екологічного права
- •20. Державні стандарти, норми, правила та регламенти в системі джерел екологічного права
- •21. Міжнародні договори як джерело екологічного права
- •22. Екологічні права та екологічні інтереси: поняття та співвідношення правової реалізації та захисту
- •23. Загальна характеристика галузевих екологічних прав громадян
- •24. Система міжгалузевих екологічних прав громадян
- •25. Особливості реалізації права громадян на участь у прийнятті рішень, що стосуються довкілля
- •26. Поняття та система обов’язків громадян в галузі екології
- •27. Особливості загальних та спеціальних обов’язків громадян в галузі екології
- •28. Поняття та система гарантій екологічних прав громадян
- •29. Правові форми захисту екологічних прав громадян
- •30. Громадські природоохоронні формування та їх повноваження в галузі екології
- •31. Поняття права власності на природні ресурси
- •32. Особливості права державної власності на природні ресурси
- •33. Об’єкти та суб’єкти права комунальної власності на природні ресурси
- •34. Право приватної власності на природні ресурси
- •35. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •36. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси
- •37. Поняття і види права природокористування
- •39. Особливості орендних правовідносин природокористування
- •40. Підстави виникнення та припинення права природокористування
- •41. Зміст права природокористування
- •42. Поняття і правові форми екологічного управління
- •43. Система органів екологічного управління за чинним законодавством/45. Повноваження органів державного екологічного управління загальної компетенції
- •44. Органи державного спеціального управління в галузі екології: види та повноваження
- •47. Правові форми громадського управління в галузі екології
- •48. Поняття функцій управління в галузі екології та їх види
- •49. Організація ведення червоної та зеленої книг України у системі функцій управління в галузі екології
47. Правові форми громадського управління в галузі екології
48. Поняття функцій управління в галузі екології та їх види
Функції управління в галузі екології - це основні напрямки діяльності державних, самоврядних та громадських об'єднань у сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
До числа функцій державного управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища належать:
розподіл і перерозподіл природних ресурсів між природокористувачами - становить собою таку функцію державного управління, в результаті здійснення якої у природокористувачів виникають, змінюються й припиняються права на користування (власність) природними ресурсами. Юридичною формою впровадження цієї функції є компетенція органів управління з надання природних ресурсів у користування (власність) та припинення права користування (власності) природними ресурсами;
облік природних ресурсів і ведення природоресурсових кадастрів - припускає отримання сукупності достовірних і необхідних відомостей про природне, господарське та правове становище кожного об'єкта природного світу. Екологічне законодавство розрізняє такі види при-родоресурсового кадастру: земельний, водний, лісовий, родовищ корисних копалин, тваринного світу тощо;
просторово-територіальний устрій об'єктів природи - здійснюється у таких формах, як землеустрій, лісовпорядкування, просторово-територіальний устрій надр, мисливський устрій, паспортизація водних об'єктів тощо;
планування використання відтворення й охорони навколишнього природного середовища - є діяльність відповідних органів по розробці й прийняттю екологічних програм, планів, що визначають мету, напрям і конкретні завдання охорони довкілля, а також засоби їх досягнення на основі наукових принципів природокористування. Воно здійснюється в таких формах: розробка та прийняття місцевої, регіональної, державної та міждержавної екологічної програм; розробка і прийняття місцевої, регіональної та державної програм по використанню й охороні земель, вод, лісів, надр, тваринного світу тощо;
прогнозування, спостереження (моніторинг) та інформування в галузі використання, відновлення й охорони навколишнього природного середовища: екологічні програми; передпроектні документи; територіально-планувальні документи; цільові комплексні програми;
контроль за використанням, відновленням природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища - є діяльність певних державних органів, спрямована на забезпечення додержання всіма міністерствами, державними комітетами й відомствами, установами та приватними особами встановленого порядку -користування природними ресурсами, правил охорони навколишнього природного середовища;
вирішення спорів про право природокористування - діяльність компетентних державних органів з розгляду та прийняттю рішень щодо розбіжностей, які викликані порушенням права володіння і права користування об'єктами природи;
нормативи екологічної безпеки: ГДВ та ГДС, ГД рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних чинників, нормативи використання природних ресурсів.
Здійснення перелічених функцій базується як на основних принципах державного управління в цілому (плановість, компетентність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню в цілому (науковість, комплексність, платність спеціального природокористування тощо).
Основна питома вага управлінської діяльності в даній галузі припадає на центральні органи державного управління, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначеної законодавством.