
- •Екологічна функція держави
- •2. Гарантування екологічної безпеки - мета сучасної екологічної політики держави
- •3. Предмет і методи екологічного права
- •5. Об'єкти екологічного права
- •6. Генеза формування екологічних правовідносин
- •7. Принципи та функції екологічного права
- •8. Поняття екологічного права
- •9. Екологічне право як галузь науки та навчальна дисципліна
- •10. Система екологічного права
- •11. Життя і здоров'я людини в системі об'єктів екологічного права
- •12. Загальна характеристика джерел екологічного права
- •13. Конституційні засади екологічного права
- •14. Закон України «про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права
- •15. Зу «про відходи» і його місце в системі екологічного права і законодавства
- •16. Зу «про рослинний світ» як джерело екологічного права
- •17. Зу «про екологічну мережу» як джерело екологічного права
- •19. Місце рішень судової влади у системі джерел екологічного права
- •20. Державні стандарти, норми, правила та регламенти в системі джерел екологічного права
- •21. Міжнародні договори як джерело екологічного права
- •22. Екологічні права та екологічні інтереси: поняття та співвідношення правової реалізації та захисту
- •23. Загальна характеристика галузевих екологічних прав громадян
- •24. Система міжгалузевих екологічних прав громадян
- •25. Особливості реалізації права громадян на участь у прийнятті рішень, що стосуються довкілля
- •26. Поняття та система обов’язків громадян в галузі екології
- •27. Особливості загальних та спеціальних обов’язків громадян в галузі екології
- •28. Поняття та система гарантій екологічних прав громадян
- •29. Правові форми захисту екологічних прав громадян
- •30. Громадські природоохоронні формування та їх повноваження в галузі екології
- •31. Поняття права власності на природні ресурси
- •32. Особливості права державної власності на природні ресурси
- •33. Об’єкти та суб’єкти права комунальної власності на природні ресурси
- •34. Право приватної власності на природні ресурси
- •35. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •36. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси
- •37. Поняття і види права природокористування
- •39. Особливості орендних правовідносин природокористування
- •40. Підстави виникнення та припинення права природокористування
- •41. Зміст права природокористування
- •42. Поняття і правові форми екологічного управління
- •43. Система органів екологічного управління за чинним законодавством/45. Повноваження органів державного екологічного управління загальної компетенції
- •44. Органи державного спеціального управління в галузі екології: види та повноваження
- •47. Правові форми громадського управління в галузі екології
- •48. Поняття функцій управління в галузі екології та їх види
- •49. Організація ведення червоної та зеленої книг України у системі функцій управління в галузі екології
36. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси
Захист права власності на природні ресурси - це сукупність передбачених законодавством засобів, що застосовуються у зв'язку із вчиненням правопорушення щодо права власності, з метою відновлення та охорони майнових інтересів власника природних ресурсів.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Різновидом цивільних прав є право власності на при-родні ресурси. Кожна особа має право на захист свого ци-вільного права у разі його порушення, невизнання або оспо-рювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).
Серед посягань на право власності на природні ресурсинеобхідно розрізняти порушення суб'єктивних прав влас-ника (права володіння, права користування і права роз-порядження) і заподіяння шкоди, збитків самим об'єктамправа власності[136].
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України спо-собами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
визнання права;
визнання правочину недійсним;
припинення дії, яка порушує право;
відновлення стано-вища, яке існувало до порушення;
примусове виконан-ня обов'язку в натурі;
зміна правовідношення;
припи-нення правовідношення;
відшкодування збитків та іншіспособи відшкодування майнової шкоди;
відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншимспособом, що встановлений договором або законом.
У юридичній літературі залежно від характеру посяган-ня на права власника і змісту захисту, який надається влас-нику, виділяють речові та зобов'язально-правові цивільно-правові засоби захисту.
До речових позовів належать:
вимоги про витребування майна власником із чужогонезаконного володіння (віндикаційний позов);
вимоги власника щодо усунення порушень права влас-ності, які не пов'язані з володінням (негаторний по-зов);
вимоги власника про визнання права власності.Зобов'язально-правові позови базуються як правило, на договорах, але можуть ґрунтуватися і на позадоговірнихзобов'язаннях.
До зобов'язально-правових позовів належатьпозови:
про визнання правочинів недійсними;
відшкодування збитків, які настали внаслідок невико-нання чи неналежного виконання договору;
повернення речей, які були надані у володіння (за договором застави, перевезення);
повернення безпідставно набутого чи збереженогомайна та ін..
37. Поняття і види права природокористування
Право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування. Таким чином, під правом природокористування мається на увазі інститут загальної частини екологічного права, в якому Об'єднано норми, що визначають спільні положення для права користування всіма видами природних об'єктів, включаючи і норми, які регулюють їх комплексне використання.
Розрізняються:
Об'єктивне право - механізм правового регулювання забезпечення правовідносин природокористування:
• норми, які визначають підстави виникнення, зміни права природокористування;
• норми, які встановлюють комплекс прав і обов'язків природокористувачів;
• форми і види правовідносин природокористування;
• юридичні засоби захисту прав суб'єктів правовідносин природокористування;
• норми, які встановлюють підстави припинення
права природокористування.
Суб'єктивне право - сукупність повноважень особи щодо використання, відтворення і захисту природних ресурсів:
• сукупність прав і обов'язків щодо виникнення суб'єктивного права природокористування та його захисту;
•сукупність прав і обов'язків щодо володіння об'єктами природокористування;
• сукупність прав і обов'язків щодо використання об'єктів природокористування;
•сукупність прав і обов'язків щодо зміни і припинення суб'єктивного права природокористування;
•сукупність прав, обов'язків щодо захисту порушеного суб'єктивного права природокористування.
Зміст права природокористування - сукупність прав і обов'язків суб'єктів права природокористування (природокористувачів), обумовлених нормами чинного законодавства чи відповідною угодою на користування природними ресурсами (договором оренди тимчасового, короткострокового чи довгострокового користування).
Право природокористування ділиться на загальне та спеціальне.
Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість усіх громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обов'язковим виконанням встановлених правил
його охорони.
Право спеціального природокористування встановлюється та регулюється державою в інтересах цільойого використання природних ресурсів у процесі їх господарської експлуатації та рекреаційного використання. Воно включає право землекористування, лісокористування та ін.
Основою для його виникнення е акт компетентного органа держави про надання відповідного ресурсу в використання та господарську експлуатацію за його цільовим призначенням.
Суб'єктами права спеціального природокористуванням підприємства, заклади, організації та окремі громадяни відповідно до цілей їх діяльності в межах наданих їм прав та обов'язків. Спеціальне природокористування громадян регулюється з метою задоволення їх економіч-. них, житлових, культурно-побутових умов.
Правове регулювання природокористування здійснюється через систему керівних, зобов'язуючих та забобонних норм права.
Керівні норми встановлюють умови та порядок виникнення права користування природними ресурсами, визначають кордони поведінки природокористувачів, надають їм необхідні гарантії реалізації й охорони їх :лрав та ефективного виконання покладених на них обов'язків.
Зобов 'язуючі норми направлені на регулювання виконання природокористувачами правил використання природного багатства, планів та заходів у галузі використання та відновлення природних ресурсів, збереження та покращання природного середовища.
38. Імперативи та пріоритети права природокористування