
- •Екологічна функція держави
- •2. Гарантування екологічної безпеки - мета сучасної екологічної політики держави
- •3. Предмет і методи екологічного права
- •5. Об'єкти екологічного права
- •6. Генеза формування екологічних правовідносин
- •7. Принципи та функції екологічного права
- •8. Поняття екологічного права
- •9. Екологічне право як галузь науки та навчальна дисципліна
- •10. Система екологічного права
- •11. Життя і здоров'я людини в системі об'єктів екологічного права
- •12. Загальна характеристика джерел екологічного права
- •13. Конституційні засади екологічного права
- •14. Закон України «про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права
- •15. Зу «про відходи» і його місце в системі екологічного права і законодавства
- •16. Зу «про рослинний світ» як джерело екологічного права
- •17. Зу «про екологічну мережу» як джерело екологічного права
- •19. Місце рішень судової влади у системі джерел екологічного права
- •20. Державні стандарти, норми, правила та регламенти в системі джерел екологічного права
- •21. Міжнародні договори як джерело екологічного права
- •22. Екологічні права та екологічні інтереси: поняття та співвідношення правової реалізації та захисту
- •23. Загальна характеристика галузевих екологічних прав громадян
- •24. Система міжгалузевих екологічних прав громадян
- •25. Особливості реалізації права громадян на участь у прийнятті рішень, що стосуються довкілля
- •26. Поняття та система обов’язків громадян в галузі екології
- •27. Особливості загальних та спеціальних обов’язків громадян в галузі екології
- •28. Поняття та система гарантій екологічних прав громадян
- •29. Правові форми захисту екологічних прав громадян
- •30. Громадські природоохоронні формування та їх повноваження в галузі екології
- •31. Поняття права власності на природні ресурси
- •32. Особливості права державної власності на природні ресурси
- •33. Об’єкти та суб’єкти права комунальної власності на природні ресурси
- •34. Право приватної власності на природні ресурси
- •35. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •36. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси
- •37. Поняття і види права природокористування
- •39. Особливості орендних правовідносин природокористування
- •40. Підстави виникнення та припинення права природокористування
- •41. Зміст права природокористування
- •42. Поняття і правові форми екологічного управління
- •43. Система органів екологічного управління за чинним законодавством/45. Повноваження органів державного екологічного управління загальної компетенції
- •44. Органи державного спеціального управління в галузі екології: види та повноваження
- •47. Правові форми громадського управління в галузі екології
- •48. Поняття функцій управління в галузі екології та їх види
- •49. Організація ведення червоної та зеленої книг України у системі функцій управління в галузі екології
30. Громадські природоохоронні формування та їх повноваження в галузі екології
Ключовим терміном громадськість вперше виступає в Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, згідно з якою громадськість означає одну або більше фізичну чи юридичну особу, їх об'єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою.
В ст.6 Конвенції зустрічаємо термін „зацікавлена громадськість”. Це – громадськість, на яку може справити чи справляє вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка зацікавлена в цьому процесі. Недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього природного середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.
Конституція України і нормативні акти екологічного законодавства визнають громадське управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища важливим конституційним принципом екологічного права. Він ґрунтується на кількох конституційних нормах:
природні багатства України є об'єктами права власності українського народу, а кожен громадянин має право користуватися цими природними об'єктами відповідно до закону (ст.13);
кожен має право на безпечне для життя та здоров'я довкілля, а також на відшкодування завданої порушенням цього права людини (ст. 50);
громадяни зобов'язані не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ними збитки (ст.66);
громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів (ст. 36).
Згідно із законом, об'єднання громадян може бути:
а) політичною партією. Це об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.
б) громадською організацією. Це об'єднання громадян для задоволення та захисту свої законних соціальних, економічних, творчих, культурних та інших спільних інтересів.
ЗУ Про ОНПС
Стаття 21. Повноваження громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища
Громадські природоохоронні організації мають право:
а) брати участь у розробці планів, програм, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, розробляти і пропагувати свої екологічні програми;
б) утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням з місцевими радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських організацій виконувати роботи по охороні та відтворенню природних ресурсів, збереженню та поліпшенню стану навколишнього природного середовища;
в) брати участь у проведенні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;
г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;
д) вільного доступу до екологічної інформації;
е) виступати з ініціативою проведення всеукраїнського і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;
є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій;
з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
и) брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з екологічних питань;
і) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.
Діяльність громадських організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.