22. Загальні принципи організації та проведення психотерапевтичних груп. Загальні чинники групової психотерапії. Види психотерапевтичних груп. Особливості комплектування психотерапевтичних груп.

При комплектуванні корекційної групи необхідно керуватися двома основними принципами:

1. Принцип добровільності полягає в тому, що клієнт самостійно приймає рішення працювати в корекційної групі, так як він повинен бути особистісно зацікавлений у власних змінах.

2. Принцип інформованості передбачає, що клієнт має право заздалегідь знати все, що з ним може статися, а також ті процеси, які відбуватимуться в групі. Тому з клієнтами перед початком занять проводиться бесіда про те, що таке групова робота, які її цілі і які результати можуть бути отримані.

Віковий і статевий склад групи. Бажано, щоб вік учасників однієї групи був приблизно однаковий. На думку багатьох фахівців, участь у групі осіб у віці після 45 років не дає суттєвих результатів. Структура особистості до цього віковому періоду стабілізується і її зміна вимагатиме від суб'єкта значних зусиль, на що людина не завжди згоден і здатний. Для осіб старше 50 років і молодше 18 бажано створювати групи не тільки однорідні за віком, але і приблизно з рівною кількістю чоловіків і жінок. Безумовних протипоказань включення в групу немає, окрім украй низького інтелекту.

Прихильники гетерогенних груп аргументують свою точку зору бажанням створити модель суспільства в мініатюрі. У гетерогенних групах емоційне напруження і ступінь конфронтації можуть бути більш вираженими, а способи вирішення конфліктів - більш природними. Проте гетерогенність може сприяти ізоляції окремих членів групи, що не сприяє поліпшенню корекційного впливу. Гомогенні групи більш згуртовані, менш конфліктні, члени її більше, ніж у гетерогенних групах, схильні до емоційної підтримці один одного. Подібність клієнтів сприяє виникненню взаємної емпатії, глибшого розуміння - катарсису.

Розмір групи Групова психокорекція проводиться як у відкритих, так і в закритих групах складом 25-30 осіб (великі групи) і 8-12 чоловік (малі групи). У закритій групі кількість учасників постійно. У відкритій групі - може бути постійний приплив нових клієнтів. Така група функціонує необмежений час. Коли група занадто велика, виникає тенденція до відокремлення окремих підгруп зі своїми інтересами і зворотними зв'язками. Такі групи важко керовані, а корекційний ефект їх низький. Якщо група занадто мала, то різко знижується інтенсивність межперсональних взаємодій. Для групи, яка збирається 1-2 рази на тиждень і орієнтується на интеракцию, оптимальним вважається склад 7-10 чоловік.

Не рекомендується включати в групу осіб, які мають виражені фізичні дефекти, порушення психічного здоров'я; осіб, які самі відчувають свою непридатність до роботи в групі; близьких родичів; осіб, які перебувають у службовій залежності один від одного або зазнають стійку неприязнь один до одного.

Частота і тривалість зустрічей Група може бути короткочасною (1-6 місяців) або довгострокової (до декількох років). Оптимальними вважаються 3-4 заняття на тиждень, кожне тривалістю 60-90 хв. Частота зустрічей може становити від 1 до 5 разів на тиждень. Зустрічі, складовою частиною яких є які-небудь фізичні дії, наприклад психодрама, психогімнастика, арттерапія, можуть тривати близько 2 ч. Оптимальна тривалість групової психокорекції становить від 30 до 70 зустрічей. Незалежно від індивідуального стилю професійної діяльності на одному з перших занять групи психолог повинен викласти основні принципи роботи групи, обов'язкові для всіх її членів: необхідність виконувати строгий розпорядок групових занять; намагатися говорити в групі про все відкрито і щиро, не виносити за межі групи того, що відбувається під час групових занять (це стосується як групи в цілому, так і кожного учасника); допомагати товаришам по групі включатися в роботу групи; пізнати і змінити спосіб поведінки і переживання, що є причиною їх розладів або грає істотну роль в походженні і перебігу афективних симптомів, не витрачати час на міркування на загальні теми, концентруватися на конкретних проблемах як власних, так і інших членів групи; вислуховувати думки, поради оточуючих, обдумувати їх, але приймати рішення самостійно.

До принципів-норм відносяться наступні:

1. Відвертість і щирість. У групі необхідно бути щирим і не приховувати своїх почуттів, навіть якщо вони здаються "непристойними".

2. Відмова від використання "ярликів". Учасники групи повинні прагнути до розуміння, а не до оцінки. Замість того щоб

3. Конструктивна зворотній зв'язок виражається в передачі своїх почуттів, навіть негативних.

4. Контроль поведінки. Цей принцип виражається у формулах: "Про все можна говорити, але не все можна робити",

5. Відповідальність. Кожен учасник групи бере на себе відповідальність за інших членів групи. Він приймає зобов'язання не пропускати заняття і не кидати групу.

6. Правило "Стоп". Кожен учасник має право без будь-яких пояснень зупинити будь-яку розмову, що стосується його особистості. Решта членів групи зобов'язані шанобливо поставитися до його прохання. Це право дає учасникам впевненість і почуття самозахисту проти тиску групи.

7. Дотримання конфіденційності. Ця вимога невинесенія за межі групи інформації інтимного характеру.

8. Толерантність. Клієнти повинні з терпимістю ставитися до всіх відвертим суджень інших учасників групи, хоча зміст цих суджень може не відповідати їх власним переконанням і їх влас ної моралі. Кожна група може виробляти й інші норми, специфічні для неї.