- •Передмова
- •Сучасні підходи до планування роботи у дошкільних навчальних заклкдах
- •Сутність планування музично-естетичного процесу у дошкільному навчальному закладі
- •Особливості планування музично-виховної роботи з дошкільниками
- •Структура календарного плану музичного керівника
- •Перший блок календарного плану
- •Другий блок календарного плану
- •Планування освітньо-виховної роботи з дітьми
- •Традиційної структури:
- •(Тематичне, комплексне, комбіноване):
- •Робота з родиною дітей
- •Робота з родиною
- •Робота з педагогічним колективом
- •Робота з педагогічним колективом.
- •3.4. Третій блок календарного плану
- •Діагностична карта обстеження дітей . . . . . . . .Віку
- •Література
- •План - сітка на перший квартал (і варіант)
- •Перелік рекомендованих розваг
- •1. Видовищні розваги:
- •Тематичні розваги:
- •5. День народження дітей.
- •7. Розваги із фарбами та олівцями.
- •8. Покази та забави для дітей раннього віку:
- •Опорна схема планування послідовності роботи над інструментальним твором
- •Зміст музично-пізнавальної діяльності (музичні поняття та терміни)
- •2. Музичні жанри, види музики:
- •3.Засоби музичної виразності:
- •4. Музична форма:
- •6. Музичні професії, спеціальності, колективи:
- •7. Характер дій, прийоми виконання:
- •8. Загальні музичні терміни:
- •Діагностика музичних здібностей дітей молодша група
- •Середня група
- •Старша група
- •Характеристика різних рівнів музичного розвитку дитини Перша молодша група
- •Друга молодша група
- •Середня група
- •Старша група
Робота з педагогічним колективом.
Консультація. Особливості підготовки і проведення Різдвяних свят в дошкільному навчальному закладі. (16.12.11р.).
Практичні заняття з ведучим щодо підготовки до свята Новорічної ялинки. (Протягом місяця).
3.4. Третій блок календарного плану
Основним змістом третього блоку календарного плану музично-виховної роботи є результати діагностичних обстежень дітей певної вікової групи. Зупинимось на деяким моментах зазначеного блоку. Ретельне і раціональне планування музично-виховної роботи можливо на основі аналізу отриманих результатів. Це в повній мірі забезпечує облік роботи. Облік – важлива умова правильної організації роботи з дітьми. Він дає можливість встановити не тільки обсяг засвоєних ними знань, але і якість засвоєння. Завдяки систематичному обліку музично-естетичної роботи музичний керівник бачить досягнення і недоліки своєї роботи.
Розрізняють такі види обліку:
попередній;
поточний;
підсумковий.
Планування та облік роботи щодо музичного виховання, як правило, передбачає контроль за дітьми, які засвоїли певні програмні навички та вміння. Для того, щоб навчання не зовсім носило розвиваючий характер, важливо контролювати не тільки розвиток навичок і умінь, але, в першу чергу, розвиток музичних здібностей дітей.
Встановити рівень музичного розвитку дітей на початку року дозволяє попередній облік. Результати розвитку музичних здібностей дошкільнят виявляє підсумковий облік. З цією метою двічі на рік (на початку і в кінці) проводяться діагностичні зрізи, які дозволяють судити про якісний стан розвитку музичних здібностей кожної дитини. У календарному плані після кожного музичного заняття у вигляді поточного обліку визначається динаміка розвитку музичних здібностей дошкільників. Це не просто реєстрація фактів, а конкретний висновок про те, що саме добре засвоїли діти, і які проблеми у них виникли. Поточний облік дозволяє конкретизувати роботу з музичного розвитку дитини і відповідно від отриманих результатів складати план музично-виховної роботи на подальші заняття. Облік роботи оформлюється у вигляді коротких висновків. Заняття комплексного типу, домінантні, тематичні, ігри-заняття вимагають розгорнутої форми обліку. Підсумковий контроль проводиться у кінці навчального року.
Результати діагностичних обстежень дошкільників та об'єктивну оцінку рівня музичного розвитку кожної дитини краще всього подати у формі діагностичних карт. Для визначення рівня музичного розвитку дошкільників (основних здібностей – ладового почуття, музично-слухових уявлень і відчуття ритму) доцільно використовувати показники діагностики музичних здібностей дітей дошкільного віку за Радиновою О.П. та Катінєнє А.І. (Музыкальное воспитание дошкольников: Пособие для студентов пед. ин-тов. учащихся уч-щ и колледжей, муз. руководителей и воспитателей дет. Сада / О.П.Радынова, А.И.Катинене, М.Л.Палавандишвили; Под ред. О.П.Радыновой. – Дубна: Феникс +, 2011). Вони визначені для кожної вікової групи, дозволяють зробити висновки про динаміку розвитку музичних здібностей дітей (дод.7). Діагностика розвитку музичних здібностей проводиться протягом декількох занять. Окремі завдання діти виконують у складі невеликих підгруп, інші – індивідуально. Якісні прояви дітей оцінюються за такими критеріями:
Високий рівень – творча активність дитини, самостійність, ініціативність; швидке осмислення завдання, точне виразне виконання завдань без допомоги дорослого; яскраво виражена емоційність (у всіх видах музичної діяльності).
Середній рівень – емоційна чутливість, інтерес, бажання включитися в музичну діяльність. Однак дитина не може виконувати завдання самостійно. Потрібна допомога педагога, додаткове пояснення, показ, повтори.
Низький рівень – неемоційний; «рівно», спокійно ставиться до музики, музичної діяльності, немає активного інтересу, байдужий. Не здатний до самостійних дій.
Критичний рівень (оцінка рідко зустрічається) – негативне ставлення до музики, музичної діяльності. Зазвичай це пов'язано з відхиленнями у здоров'ї дитини або з педагогічною занедбаністю (частіше з вини родини).
Результати діагностики вносяться в таблицю (на початку навчального року і в кінці). Можна використовувати кольорові позначення або тільки великі літери (В – високий, С – середній, Н – низький, Кр. – критичний).
За результатами обстеження оформлюються спеціальні діагностичні карти, які мають наступний вигляд.
