3. Особливості планування музично-виховної роботи з дошкільниками

Планування музично-виховної роботи в дошкільному закладі має свою специфіку, на яку неодноразово звертає увагу Вєтлугіна Н.А., «що зміст музичного виховання має деякі особливості на кожному відрізку пори року».

На початок навчального року закінчується остаточне комплектування вікових груп. Деякі діти вибувають із дитячого садка за різних причин, – надходять нові діти, рівень музичного розвитку їх різний. Таким чином, на початку навчального року необхідно організувати дитячий колектив. Особливу увагу треба звернути на культуру поведінки, зібраність, зосередженість дітей на музичних заняттях. Обов'язково виявити рівень музичного розвитку, намітити шляхи його розвитку. Лише потім коригуються завдання музичного виховання в кожній віковій групі. У всіх видах музичної діяльності: співі, рухах, слуханні – увага дітей постійно залучається до самої музики. Тому важливо формувати у них навички культури слухання. У навчанні особлива увага звертається на розвиток слухової зосередженості, формування сприйняття мелодії, ритму тощо. Необхідно одразу вчити дітей слухати музику, визначаючи її характерні особливості, і потім тільки формувати певні навички та вміння у співі, рухах, у грі на музичних інструментах відповідно до вікових можливостей і вимогам програми. У роботі використовуються добре знайомі твори з репертуару попередньої групи та нові, зовсім незнайомі дітям.

У другому кварталі педагог вже знає колектив, можливість кожної дитини. Триває інтенсивний розвиток емоційного чуйності дітей, їх музично-сенсорних і творчих здібностей. Стійкі навички та уміння дітей вимагають кропіткої, систематичної роботи педагога, тому що не слід захоплюватися частою зміною репертуару. Навпаки, необхідно взяти собі за правило – час від часу повторювати, закріплювати знайомий дітям репертуар, що зазвичай приносить їм задоволення, розвиває їх музичну пам’ять.

Завершує навчальний рік третій квартал. До цього часу діти кожної вікової групи придбали певний музичний досвід. Вони здатні творчо ставитися до запропонованих завдань, застосувати свої знання у самостійній діяльності, у кожного з них є певний запас улюблених пісень, танців, ігор. Наприкінці року слід перевірити рівень музичного розвитку всієї групи і кожної дитини окремо.

Четвертий квартал – це оздоровчий період. У літній час в основному повторюється і поглиблюється пройдений матеріал. Заняття проводяться на свіжому повітрі, у супроводі акордеона, баяна, частіше використовується грамзапис. Змінюється характер занять, більше включається, розважальних ігрових моментів. Значне місце на заняттях займають пісні без супроводу.

Пропонована характеристика послідовного розташування завдань виховання є приблизною. Конкретні умови, склад дітей, їх підготовленість підкажуть музичному керівнику і вихователю можливі варіанти розподілу програмного матеріалу за кварталами.

Зміст роботи щодо освітньо-виховного процесу з музично-естетичної роботи має бути відображений у календарному плані роботи, який належить до обов’язкового переліку документації музичних керівників дошкільного навчального закладу (наказ Міністра освіти України від 30 січня 1998, №30). Календарний план повинен перебувати у дошкільному навчальному закладі , яким можуть скористатися завідувач, старший вихователь і вихователі дошкільного закладу. Загальноприйнятої форми календарного плану музичного керівника немає. Форма складання календарного плану може бути довільною: графічною чи текстовою, різною для педагога-початківця та педагога вищої кваліфікаційної категорії. Вона затверджується педагогічною радою ДНЗ, заноситься у протокол (з вказівкою прізвища педагога і форми планування – поширеної чи спрощеної), але педагогам надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку. Музичний керівник має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі та форми планування.