2. Сутність планування музично-естетичного процесу у дошкільному навчальному закладі

Планування музично-виховної роботи є підготовчим етапом до реалізації завдань музичного виховання. Тому, конкретний план, який забезпечує науково обґрунтований підхід, систематичну роботу з усіма вихованцями, індивідуальний підхід до кожного з них – один з показників організації роботи музичного керівника дошкільного закладу, його педагогічної майстерності. Значення планування музично-виховної роботи з дошкільниками полягає в тому, що воно дозволяє намітити перспективу та темпи музичного розвитку дітей, визначити зміст роботи у певний період, розподілити весь матеріал за часом, підібрати раціональні методи й прийоми навчання і виховання, встановити зв'язки між видами музичної діяльності дітей, формами її організації. Отже, планування музично-виховної роботи дозволяє організувати педагогічний процес як цілісне явище.

Вихідні позиції сучасного планування музично-естетичної діяльності дошкільників полягають у наступному:

1. Основою планування є та Програма виховання дітей у дошкільній навчальній установі, яка затверджена на першій педагогічній раді і ставить перед музичним керівником конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника. В освітній роботі з дітьми дошкільного віку окрім Державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», як основної, а також можуть використовуватись й додаткові освітні програми комплексного характеру. Зокрема, це такі програми:

• «Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку;

• «Дитина в дошкільні роки», додаткова комплексна освітня програма розвитку дітей;

• «Дитина», програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років.

З метою поліпшення якості музично-виховної роботи можна використовувати парціальні програми, що мають відповідні грифи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

2. План повинен будуватися на основі дидактичних принципів та принципів послідовності у викладі матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи, віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності форм та видів музичної діяльності дошкільників.

3. При складанні плану враховуються конкретні педагогічні умови (рівень музичного розвитку дітей, умови дошкільного закладу, напрями роботи педагогічного колективу).

4. План мусить бути за календарем тобто чітко передавати зміст роботи з дошкільниками. У ньому вказано, у яких видах музичної діяльності та формах організації буде здійснюватись музично-виховна робота.

Досвід і практика підтверджують, що планування має бути перспективним і поточним:

• перспективне планування визначає певні завдання і зміст музично-виховної роботи на тривалий відрізок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць;

• поточне (календарне) планування передбачає чітке визначення оптимальних форм роботи з дітьми для реалізації навчальних і виховних завдань та охоплює найближчий відрізок часу – від 1-2 днів до 1-2 тижнів.

Перспективне і поточне (календарне) планування розглядається як єдиний, нерозривний процес, який дасть можливість поетапно реалізувати намічені цілі, конкретизувати їх у певних формах роботи, освітніх завданнях до них. Перспективне планування служить основою для поточного. Зіставлення перспективного і календарного планів, показує їх безпосередній зв'язок і аналіз, дозволяє побачити чітку систему всій музично-виховної роботи дошкільної установи. Хоча перспективний план і відображає загальний характер музичного виховання та розвитку, він не є звітним документом. Іноді, у практиці роботи дошкільних установ, календарний план формально дублює перспективний.

Усім відомі думки Макаренка А.С. про обов'язковість планування поточного життя дитячого колективу. Він висунув ідею про систему перспективних ліній у вихованні дітей: далеку, середню, найближчу. Ці ідеї актуальні для сучасної педагогіки і практики музичного виховання дошкільнят. Тому, вважаємо за раціональне запропонувати реалізувати саме цю ідею у календарно-перспективній моделі планування музично-виховної роботи. На основі блочно-тематичного принципу, який передбачає інтегрований підхід до організованої та самостійної діяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу, музичний керівник має планувати щоденну освіньо-виховну роботу в дошкільному навчальному закладі у вигляді календарно-перспективного планування. Календарно-перспективне планування – органічне поєднання перспективного й календарного планів. Сутність календарно-перспективного планування полягає в тому, що музичний керівник передбачає зміст освітньо-виховного процесу у дошкільній установі та визначає таке:

• на далеку перспективу – навчальний рік – визначаються завдання музичного виховання, плануються деякі форми організації музичної діяльності дошкільників (масові заходи, дійства музично-естетичного циклу);

• на середню – квартал – передбачаються заходи, проведення яких заплановано перспективним планом на рік; намічається тема місяця, тижня, види музичної діяльності, основний і додатковий репертуар;

• на найближчу – від 1-2 днів до 1-2 тижнів чи місяць – конкретизується зміст музично-естетичної роботи з дітьми у вигляді щоденних календарних планів музичних занять, вечорів розваги або святкового ранку, робота з родиною та педагогічним колективом вихователів.

Отже, такий підхід допоможе музичному керівнику упорядкувати виховний процес, дисциплінувати самого себе і дітей, забезпечити системність і послідовність у роботі.