117. Філософія культури.

Важливою складовою частиною духовного життя сусп. є культура – складне, багатогранне утворення, що охоплює всі можливі форми людської діяльності. Проте це визначення не відповідає значенню культури, яке було закладено в латинське cultura (цілеспрямоване перетворення людиною природи; удосконалення та виховання самої людини; шана того, що було створене попередниками). Сучасні культурологи пов*язують поняття культури з творчою самореалізацією. Культура породжується потребами людини, а не зводиться до них.

Багатогранність культури виявляється в її осн. функціях: інформативній, гуманістичній, нормативно-регулятивній, адаптивній тощо.

Фундаментом культури є цінності. Іноді культуру визначають як сукупність духовних та матеріальних цінностей, способів їх створення, використання та збереження. Цінністю наз. вироблене в процесі прктичної діяльності та засвоєне поняття про те, що є бажаним, яке є критерієм вибору напрямку діяльності, постановки цілей, очікуваних результатів. Соц. Цінності вивчає соціологія та філософська теорія цінностей – аксіологія.

1. Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.

2. Ортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії.

3. Неортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії

4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.

5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.

6. Основні риси й етапи розвитку античної філософії.

7. Мілетська школа філософії та її основні представники.

8. Елейська школа в античній філософії.

9. Філософія Демокріта.

10. Філософія Геракліта Ефеського.

11. Філософія Сократа.

12. Учення про ідеї та теорія пізнання Платона.

13. Ідеальна держава Платона.

14. Філософія Аристотеля.

15. Стоїцизм в античній філософії.

16. Скептицизм в античній філософії.

17. Епікуреїзм в античній філософії.

18. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.

19. Неоплатонізм в античній філософії.

20. Основні риси й етапи розвитку філософії середніх віків.

21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.

22. Патристика: віра для розуміння.

23. Схоластика та проблема універсалій (номіналізм і реалізм).

24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.

25. Основні риси філософії Відродження.

26. Натурфілософія доби Відродження (М. Копернік, Д. Бруно).

27. Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський).

28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.

29. Філософія Реформації (М. Лютер, Ж. Кальвін).

30. Передумови та основні риси філософії Нового часу.

31. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р. Декарта.

32. Емпірична філософія Ф.Бекона.

33. Натуралістичний пантеїзм Б.Спінози.

34. Філософія Просвітництва.

35. Етичні погляди І. Канта (“категоричний імператив”).

36. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

37. Метод і система філософії Г. Гегеля.

38. Теорія пізнання І. Канта.

39. Філософія історії Г.Гегеля.

40. Філософія марксизму(діалектичний та історичний матеріалізм).

41. Формаційна теорія суспільного розвитку К. Маркса.

42. Філософська думка Київської Русі.

43. Українська філософська думка доби Відродження (ХІV-ХVI ст.).

44. Філософія Г.С. Сковороди.

45. Філософія у Києво-Могилянській академії.

46. Університетська філософія в Україні ХVIII-ХIХ ст. (М. Костомаров, П. Куліш).

47. Філософія серця П. Юркевича.

48. Українська філософія ХХ ст.

49. Філософські ідеї у творчості І.Я. Франка.

50. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.

51. Філософські погляди В.І. Вернадського.

52. Філософія життя (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).

53. Позитивізм.

54. Прагматизм.

55. Фрейдизм.

56. Неофрейдизм.

57. Екзистенційна філософія.

58. Неотомізм.

59. Філософія постмодернізму.

60. Проблема визначення предмету філософії.

61. Основні функції філософії.

62. Система філософії та її структурні складові.

63. Світогляд. Історичні типи світогляду.

64. Картина світу. Філософська картина світу.

65. Поняття "наука" (класифікація наук).

66. Форми наукового пізнання(ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).

67. Сцієнтизм і антисцієнтизм.

68. Етичні проблеми науки.

69. Принцип плюралізму в історії філософії.

70. Буття та його основні форми.

71. Матерія та її основні форми руху.

72. Простір і час (основні характеристики).

73. Рух (основні форми та властивості).

74. Проблема матеріальної єдності світу.

75. Основні принципи та категорії діалектики.

76. Закон переходу кількісних змін у якісні.

77. Закон єдності та боротьби протилежностей.

78. Діалектичний закон заперечення заперечення.

79. Альтернативи діалектики.

80. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика, тощо).

81. Основні принципи гносеології.

82. Суб'єкт і об’єкт в процесі пізнання.

83. Чуттєве пізнання та його форми.

84. Раціональне пізнання та його форми.

85. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання.

86. Практика у процесі пізнання.

87. Емпіричні методи пізнання.

88. Теоретичні методи пізнання.

89. Інтуіція у процесі пізнання.

90. Істина як процес.

91. Критерії істини.

92. Філософська герменевтика.

93. Філософська антропологія.

94. Сутність людини та сенс її життя.

95. Людина індивід,індивідуальність,особистість.

96. Проблема людської свободи та відповідальності.

97. Потреби й інтереси у структурі особистості.

98. Ціннісні орієнтації особистості.

99. Проблема свідомості у філософії.

100. Індивідуальна та суспільна свідомість.

101. Суспільна свідомість та її структура.

102. Політична свідомість.

103. Естетична свідомість.

104. Правова та моральна свідомість.

105. Особистість і суспільство.

106. Взаємодія природи та суспільства.

107. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.

108. Мораль і політика.

109. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.

110. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

111. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.

112. Проблема історичного прогресу.

113. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу

114. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства.

115. Поняття соціально-історичної практики.

116. Соціальне прогнозування: види,типи,методи.

117. Філософія культури.

14