99. Проблема свідомості у філософії.

Свідомість – це одне з головних понять філософії, психології, соціології, яке означає найвищий рівень відображення об»єктивної дійсності, що притаманне лише людині як соціальній істоті. Це продукт суспільно-історичного розвитку, функціональна властивість мозку, регулятор свідомої діяльності людини. Існує декілька підходів до свідомості.

Ідеалістичний. Виходили з того, що свідомість первинна, а матерія вторинна. Саме свідомість породжує явища природи та історії. Дуалістичний підхід містив ідею про рівнозначність матерії та свідомості, що означало повну незалежність свідомості від матерії. Свідомість і матерія існують вічно. Гілозоїзм трактував свідомість на основі ідеї про те, що вся матерія має душу. Головна властивість матерії – одухотвореність. Це положення захищали французьку матеріалісти (Дені Дідро напр.). Вульгарний матеріалізм – свідомості, як самостійної субстанції не існує, вона є безпосередньою здатністю матерії, яка характеризується законами фізики. Діалектичний матеріалізм розглядає свідомість як особливий вияв матерії. В основі свідомості – здатність організованих форм матерії відображати саму себе.

Особливості свідомості: ідеальний характер процесу свідомості; абстрагування; активність; інтенсивність.

100. Індивідуальна та суспільна свідомість.

Суспільна свідомість є сукупністю почуттів, настроїв, різноманітних поглядів, ідей та теорій, які відображають ті чи інші сторони суспільного життя. Вона має соціальну природу, виникає із суспільної практики людей як результат їхньої виробничої, сімейно-побутової та інших видів діяльності. Адже в процесі спільної практичної діяльності люди осмислюють оточуючий світ з метою його використання у своїх інтересах. Різні суспільні явища і їх відображення в образах та поняттях, ідеях та теоріях є двома сторонами практичної діяльності людей. Індивідуальна свідомість є відображенням у голові людини окремих сторін, рис та зв’язків зовнішнього світу, а також сукупність її почуттів, настроїв та поглядів на світ. Зміст індивідуальної свідомості залежить від індивідуальних особливостей психіки людини, тобто її природжених задатків, здібностей, схильностей; від особливостей її виховання, навчання та освіти. Індивідуальна свідомість окремих людей є перш за все індивідуальними особливостями сприймання ними різних явищ суспільного життя, тобто індивідуальні особливості їх поглядів, інтересів та ціннісних орієнтацій. Вони ж породжують особливості їх дій та поведінки. І суспільна, й індивідуальна свідомість відображають суспільне буття людей. Суспільне буття і суспільна свідомість – це дві сторони життя суспільства, котрі знаходяться між собою у певному зв’язку і взаємодії. Суспільне буття – це сукупність усіх матеріальних відносин (суспільних, національних, групових, сімейних, індивідуальних), в основі яких знаходиться виробництво матеріальних благ, а також ті відносини, котрі складаються між людьми в процесі цього виробництва. Суспільна свідомість – це погляди, уявлення, ідеї, форми свідомості, котрі відображають суспільне буття і визначаються ним.