72. Простір і час (осн. Характеристики).

Простір – форми буття матерії, що характеризує її протяжність, структуру, взаємодію елементів між собою в середині матеріальних об’єктів. Фіз., біол., соціокультурний тощо. Загальною властивістю простору є тривимірність (тіло може рухатись у просторі в будь-якому напрямку, довжина, ширина і глибина).

Час – форма буття матерії, що виражає тривалість існування матеріальних об’єктів і послідовність зміни її станів у процесі їх розвитку). Об’єктивний час – форма існування матерії, суб’єктивний час – форма існування свідомості.

Песимістичний – час перетворює усе на ніщо, теперішнє безсиле перед майбутнім (буддизм), оптимістичний – час наближує можливість зустрічі людини з Богом (неотомізм).

Час, простір і матерія – невіддільні.

73. Рух (осн. Форми та властивості).

Філософи стверджують, що рух виникає із самої матерії внаслідок дії закону єдності і боротьби протилежностей, закладених в ній, рухається все. Форми руху:

-механічний (переміщення тіл у просторі);

-фізичний (звук, світло, тепло тощо);

-хімічний (хім. реакції);

-біологічний (біол. процеси в організмах);

-соціальний (соц. зміни, процеси мислення і пізнання).

Типи: якісний (зміна матерії, перебудова) і кількісний рух (перенесення матерії в просторі і часі).

74. Проблема матеріальної єдності світу.

Вивчення особливостей матерії та її форм свідчить про те, що в світі немає нічого, крім матерії, яка постійно змінюється. Матеріалістична філ-ія робить висновок про матеріальну єдність світу. На користь матеріальної єдності світу свідчать положення природознавства:

1.З-н збереження і трансформації енергії;

2. Періодичний з-н Менделєєва;

3. Еволюційне вчення Ч. Дарвіна, учення про клітину, суч. досягнення в фізиці.

75. Осн. Принципи та категорії діалектики.

Діалектика – теорія розвитку всього сущого, а також заснований на ній метод пізнання дійсності. Гол. проблема – "Що таке розвиток?". Розвиток є найвищою формою руху. Принципи діалектики – це універсальні ідеї, критерії, що визначають гол. зміст і роль усіх інших елементів суперечливої системи (принципи зв’язку, розвитку, єдності, суперечливості, гармонії, тотожності мислення та буття, діяльності тощо.

Категорії – найузагальненіші основоположні поняття, за допомогою яких здійснюється філ. мислення (загальне – одиничне, сутність – явище, зміст – форма, можливість – дійсність, необхідність – випадковість, причина – наслідок, частина – ціле), вони є результатом якнайбільшого узагальнення.

76. Закон переходу кількості в якість

Одним з основних законів діалектики, що пояснює як, яким чином відбуватися рух і розвиток. Цей загальний закон розвитку констатує, що накопичення непомітних, поступових кількісних змін в певний для кожного окремого процесу момент з необхідністю приводить до істотних якісних змін, до стрибкоподібного переходу від старої якості до нового. Цей закон має місце у всіх процесах розвитку природи, суспільства і мислення. Кількісні і якісні зміни взаємопов'язані і обумовлюють один одну: має місце не тільки перехід кількісних змін в якісні, але і зворотний процес зміна кількісних характеристик внаслідок зміни якості предметів і явищ.

Будь-який процес розвитку одночасно і перервний і безперервний. При цьому перервність виступає в формі якісного стрибка, а безперервність в формі кількісної зміни. Будучи найважливішим законом об'єктивного світу, цей закон є також і найважливішим принципом пізнання світу і свідомого практичного перетворення його. З зміною умов суспільного розвитку змінюються і форми вияву законів діалектики