40. Філософія марксизму(діалектичний та історичний матеріалізм).

Німецьки мислителі поєднали матеріалізм з діалектикою та створили так званий діалектичний матеріалізм. Діалектика понять є відображенням у свідомості людей об’єктивного світу.За Марксом діалектика виступає як як вчення про загальні зв’язки й усезагальні закони розвитку, а його основою діалектична суперечність

Філософія марксизму знаходить людину в стані відчуження і основний акцент робить на його звільнення. Однак людина трактується не як ні від кого не залежний індивід, але як «сукупність суспільних відносин », тому філософія марксизму є, перш за все, філософією суспільства, що розглядається в його історичному розвитку.

41. Формаційна теорія суспільного розвитку.

У сучасній соціальній філософії існують два підходи до розуміння суспільного розвитку - формаційний та цивілізаційний. Основною проблемою, на вирішення якої вони націлені, є спрямованість історичного процесу. Тобто, це питання про те, чи є суспільний розвиток прогресом, чи він є історією локальних, замкнених цивілізацій, не пов'язаних в єдиний загальнолюдський історичний процес.Формаційний підхід вирішує цю проблему так: історія є прогресом, сходженням від менш розвиненої до більш досконалої формації. На відміну від нього, цивілізаційний підхід до історії не передбачає заданого сценарію майбутнього розвитку, заперечує наявність закономірностей історії. Формаційна теорія базується на розумінні суспільства як соціально-економічної системи, в ній вирішальна роль відводиться економічному фактору. Згідно К.Маркса, який вперше висунув ідеюматеріалістичного розуміння історії, суспільно-економічна формація - це конкретно-історичний тип суспільства, послідовна "сходинка" історичного розвитку, обумовлена певним способом виробництва і своєрідною формою виробничих відносин, перш за все - формою відносин власності. Інша причина, через яку противники формаційного підходу хо чуть замінити його цивілізаційним, - це широко розповсюджене помилкове уявлення (а в деяких випадках свідомо ініційоване) про те, що начебто історичний матеріалізм єдиною рушійною силою формаційного розвитку суспільства визнає лише класову боротьбу. Насправді ж у матеріалістичному поясненні суспільного розвитку класова боротьба виступає як специфічний спосіб прояву об'єктивних суперечностей лише в період так званої вторинної експлуататорської формації, час існування якої нараховує 20-25 тис.років (див. схему 44). Зі схеми видно, що в первинній або архаїчній формації, на яку припадає 9/10 всієї минулої історії людства, не було класів, а отже, й класової боротьби. Безкласовою цивілізацією марксизм прогнозує й посткапіталістичну (комуністичну) формацію, "де соціальні революції перестануть бути політичними революція ми". Вона охопить також тисячоліття, якщо людство не загине від ядерної або екологічної катастрофи, привиди яких маячать на обрії саме вторинної формації.Отже, з позицій справжнього марксизму, а не з подачі теперіш ніх його критиків, класова боротьба - лише скороминуча фаза в історії суспільства й тому не може бути "основною рушійною силою" всього його розвитку. Такою силою є неухильне зростання потреб людського суспільства (спочатку чисто фізіологічних, потім духов них і історичних) і розвиток на основі цього суперечностей, в першу чергу суперечностей між зростаючими потребами людей та можли востями виробництва на кожному даному етапі задовольнити ці потреби. Цей двигун, про що мова йшла в попередніх темах, стиму лює як розвиток продуктивних сил, так і економічних, правових, політичних та інших відносин між людьми.