Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ « Одеський коледж економіки , права та готельно-ресторанного бізнесу»

Методичні вказівки

щодо самостійного вивчення дисципліни

« Фінанси»

для студентів заочного відділення

фаху 5.03050901 « Бухгалтерський облік»

Одеса-2011

Розглянуто та ухвалено на засіданні циклової комісії обліково-економічних дисциплін

Протокол №___від «____»______20__р.

Голова комісії_____________________

Укладач:викладач Третьякова Н.О.

Зміст

Вступ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

У XXI ст. перед людиною і людським суспільством вза­галі постають нові можливості, і в той же час формуються нові, більш складні вимоги, зокрема, до знань, навичок і вмінь. Суспільство йде назустріч цим вимогам, використо­вуючи сучасні можливості здобуття освіти в нетрадиційний спосіб, одним з яких є самостійне навчання.

Рекомендується такий порядок роботи. Перш за все, необхідно звернутися до навчальної програми цієї дис­ципліни, приділивши особливу увагу її структурі, логіко-змістовній схемі подання матеріалу. Це дасть можливість одразу уявити, що являє собою цей курс та за яким принципом побудовано навчальний матеріал.

Особливістю навчальної програми є те, що поряд з темами наводяться посилання на підручники й посібники з курсу «Фінанси», в яких висвітлюються певні прог­рамні питання тем.

Якщо студент захоче більш детально розглянути те чи інше питання, то він зможе у процесі засвоєння навчального матеріалу використати, відповідно, основну та додаткову літературу, а також норма­тивні документи

Для того щоб отримати початкове уявлення про те, на що слід буде звернути увагу в першу чергу під час читання матеріалів для вивчення за темами, у кожній з них даються настанови «Методичні вказівки».

Після тем слід звернути увагу на питання для самопе­ревірки, на які необхідно буде дати відповіді.

Тлумачний словник, який побудований в алфавітному по­рядку, надає повні й чіткі відповіді на питання про значення наукових термінів і понять.

Самостійна робота над вивченням і засвоєнням курсу при самостійній формі навчання є провідною, найголовнішою. У зв'язку з цим розглянемо основні методичні рекомендації щодо її організації і контролю.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНИХ РОБІТ

1. Форми самостійної роботи:

- опрацювання рекомендованих навчальних підручників;

• робота над матеріалами для вивчення за темами, наведе­ними в посібнику;

• вивчення законодавчих і нормативних документів за те­мами;

• самоперевірка засвоєння матеріалу: відповіді на питання для самоперевірки, робота з виконання практичних завдань ;

• ознайомлення з рекомендованою додатковою навчально-методичною та монографічною літературою, статтями періодич­них видань;

- складання термінологічного словника в розрізі тем на основі термінологічного словника, наведеного в алфавітному порядку;

- самопідготовка до співбесід з викладачем під час поточно­го контролю в ході консультативної роботи викладача зі сту­дентами, проміжного та підсумкового контролю у вигляді заліку.

2. Поточний контроль

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється під час консультативної роботи з ними викладача.

Однак, крім контролю за роботою студентів, метою консуль­тації є більш глибоке засвоєння теоретичного та практичного матеріалу студентами, виправлення неправильного розуміння і сприйняття ними окремих теоретичних положень або дидак­тичного матеріалу.

Під час індивідуальних консультацій викладач перевіряє результати виконаної студентом роботи, оцінює зміст .

Види консультацій:

• індивідуальні (запитання-відповіді як з боку студентів до викладача)

• групові (розгляд найбільш складних і актуальних проб­лем курсу, а також типових задач, прикладів, ситуацій).

Кількість, місце проведення та терміни консультацій визначаються заочним відділенням і доводяться до відома студентів заздалегідь, не пізніше як за два тижні.

3. Проміжний контроль

Проміжний контроль може проводитись у таких формах: тестування; перевірка за­своєння студентом категорій термінологічного словника.

Проміжний контроль може проводитись усно, письмово або ті допомогою комп'ютерної техніки.

4. Підсумковий контроль

У разі успішного та вчасного проходження студентом проміжного контролю студент має право на отримання підсумкового заліку з дисципліни під час підсумкового контролю автоматично.

Проте, на розсуд викладача та на підставі результатів проміжного контролю, може бути призначена така додаткова форма підсумкового контролю, як усне опитування студентів на основі запитань до заліку (наво­дяться).

Студенти, які не пройшли проміжного контролю, мають за­боргованості з будь-якого виду робіт перед підсумковим заліком повинні ліквідувати заборгованості і лише потім отримати допуск до підсумкового контролю.

Тема1.Функції фінансів,їх роль та функції методичні вказівки щодо самостійного вивчення дисципліни

Тема 1. Суть фінансів, їх функції.

Термін "фінанси" походить від лат. fіпапtіа, що перекла­дається як грошовий платіж. Найпершою формою фінансових відносин стали податки. Історія податків надзвичайно трива­ла. Оподатковувалося майже все у різний час і в різних краї­нах: майно, доходи, земля, спадок, товари та ін. Найвищого розвитку податки набули в умовах капіталізму.

Як історична категорія фінанси виникли одночасно із дер­жавою. Саме для утримання державного апарату й викорис­товувалися податки як засіб вилучення частини виробленої вартості або доходу. Кошти, отримані від податків, спрямову­валися на задоволення державних потреб, таких як управлін­ня, оборона, втручання в економіку, підтримка соціально незахищених верств населення, міжнародне співробітництво тощо. З розвитком держави фінансові відносини вдосконалювалися, збагачувалися новими формами вияву і вже не уособлювалися лише у податках. Поступово формувалися державні скарбни­ці, з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, дер­жавний кредит та ін.

З першого погляду фінанси асоціюються із рухом грошових коштів. Але фінанси — це не гроші, а відносини:

1. суспільні — мають місце в суспільстві;

2. економічні — пов'язані з процесом відтворення;

3. розподільні — виникають переважно на етапі поділу;

4. фондоутворювальні, сутність яких полягає в утворенні та витрачанні фондів грошових коштів.

Слід усвідомити, що об'єктивну необхідність фінансів зумо­влено такими чинниками:

1. дією закону вартості;

2. потребами суспільного розвитку;

3. наявністю товарно-грошових відносин.

Вивчаючи цю тему, варто засвоїти, що фінанси, які виник­ли унаслідок розподільного процесу, тобто у зв'язку з еконо­мічними відносинами, пов'язаними з поділом вартості валово­го суспільного продукту, використовуються на всіх етапах його руху: виробництва, поділу, обміну та споживання.

Слід розглянути такі функції фінансів, як розподільна, кон­трольна, регулювальна. Потрібно зауважити, що функції фінансів — це вияв їх сутності, специфічні засоби вираження їх властивостей та реалізації суспільного призначення фінансів як економічної категорії. Визначальною є розподільна функ­ція, сутність якої полягає в тому, що за допомогою фінансів розподіляється і перерозподіляється вартість суспільного про­дукту між різними суб'єктами господарювання та напрямами цільового використання. У процесі дії цієї функції вирізня­ються первинний і вторинний розподіли або перерозподіли. Потреба в перерозподілі пов'язується із:

1. утриманням невиробничої сфери суспільства;

2. забезпеченням держави грошовими коштами для вико­нання функцій, а саме: втручання в економіку, соціальний за­хист населення, управління та оборона.

Окреме і важливе питання цієї теми — фінансові ресурси — сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні дер­жави та суб'єктів господарювання. Вони характеризують фінан­совий стан економіки і водночас є джерелом її розвитку. Фінан­сові ресурси поділяються на централізовані та децентра­лізовані.

Визначивши сутність поняття фінансові ресурси, варто роз­глянути методи, за допомогою яких держава мобілізує фінан­сові ресурси. Слід зазначити, що фінансові ресурси формують­ся у суб'єктів господарювання та держави за рахунок різних видів грошових доходів, надходжень, відрахувань і використо­вуються на розширене відтворення, матеріальне стимулюван­ня працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.