
- •4. Пересчет симплекс-таблицы.
- •4. Пересчет симплекс-таблицы.
- •1. Проверка критерия оптимальности.
- •Обоснование эффективности оптимального плана. ( рентабельность)
- •Побудова економіко-математичної моделі.
- •Розв’язання
- •Побудова економіко-математичної моделі.
- •Розв’язання
- •Побудова економіко-математичної моделі.
- •Розв’язання:
- •2. Розв’язати задачу опуклого програмування.
- •1. Продукція чотирьох видів а, в, с і d проходить послідовну обробку на двох верстатах. Тривалість обробки одиниці продукції кожного виду наведена в табл. 1.
- •Побудова математичної моделі.
- •Запишемо систему обмежень задачі в канонічному вигляді. Для цього перейдемо від обмежень-нерівностей до строгих рівнянь, увівши до лівої частини обмежень додаткові змінні х5 та х6.
- •Складемо симплексну таблицю для першого опорного плану задачі.
Побудова економіко-математичної моделі.
Позначимо через х1, х2, х3, х4 масу (в кг) м’яса, борошна, молока і цукру відповідно.
Сумарна маса продуктів має не перевищувати 35 кг:
,
а об’єм, який вони мають займати, — не більше 45 дм3:
.
Крім того, мають виконуватися співвідношення стосовно пропорцій за масою продуктів:
а) м’яса принаймні удвічі більше, ніж борошна, отже:
;
б)
борошна не менше, ніж молока:
;
в)
молока хоча б у вісім разів більше, ніж
цукру:
.
Калорійність всього набору продуктів можна визначити так:
.
Отже, економіко-математична модель задачі має вигляд:
за умов:
.
Розв’язуючи задачу отримуємо такий оптимальний план: х1=16, х2=8, х3=8, х4=1. Цільова функція дорівнює:
max F = 1500*16+5000*8+5000*8+4000*1 = 108000 (ккал/кг)
Отже, для того, щоб сумарна калорійність продуктів була найбільшою, складала 108000 ккал/кг до рюкзаку треба покласти 16 кг мяса, 8 кг борошна, 8 л молока та 1 кг цукру.
2. Симплексним методом знайти розв’язок задачі лінійного програмування
Розв’язання
Застосуємо алгоритм симплекс-методу:
1. min Z = x1 +5x2 + 3x3 -Мx4;
2. Векторна форма запису системи обмежень має вигляд:
,
де
,
,
,
,
.
У цій задачі х3 та х4 — базисні змінні, а х1, х2 — вільні. Нехай х1 = х2 = 0, тоді х3 = 3; х4 = 4.
Перший опорний план задачі:
X0 = (0; 0; 3; 4), Z0 = 9-4М.
4. Подальше розв’язування прямої задачі подано у вигляді симплексної таблиці: Zj – сj
0Сбаз
Базис |
Сбаз |
План |
1 |
5 |
3 |
-М |
|
х1 |
х2 |
х3 |
х4 |
||||
Х4 |
-М |
4 |
2 |
1 |
0 |
1 |
2 |
Х3 |
3 |
3 |
1 |
2 |
1 |
0 |
3 |
Zj – сj 0 |
-4М |
-2М |
-М |
0 |
0 |
|
|
х1 |
1 |
2 |
1 |
1/2 |
0 |
1/2 |
|
х3 |
3 |
1 |
0 |
1,5 |
1 |
1/2 |
|
Zj – сj 0 |
5 |
0 |
0 |
0 |
2 |
|
Оскільки
всі
,
то з останньої симплекс-таблиці
оптимальним планом задачі є вектор:
Х* = (2; 0; 3; 0),
Білет №22
Фермерське господарство спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці і має три ділянки землі площею S1 = 40 га, S2 = 90 га, S3 = 55 га. Враховуючи наявну кількість посівного матеріалу, є можливість засіяти всю площу озимою пшеницею трьох сортів. Кількість пшениці сорту «Миронівська-808» забезпечить посів на 80 га, «Безоста-1» – 60 га та «Одеська-51» – 45 га. Урожайність сорту «Миронівська-808» на даних ділянках становить відповідно 41 ц/га, 40 ц/га, 46 ц/га. Аналогічно для сорту «Безоста-1» маємо: 38 ц/га, 41 ц/га, 45 ц/га, а для «Одеської-51» – 30 ц/га, 28 ц/га, 40 ц/га. Необхідно розподілити посівний матеріал за земельними ділянками так, щоб отримати максимальний урожай (валовий збір) озимої пшениці. Побудувати економіко-математичну модель задачі.