
- •3. Стан виробництва та споживання карпоплі, вимоги до якості. Товарознавча характеристика інших бульбоплодів.
- •5. Класифікація овочів.
- •7. Соління помідорів та ін. Овочів. (дифузійно – осмотичні процеси).
- •9. Ботаніч хар-ка, нар-госп знач-я, розповсюдж-ня, сорти, вимоги до я цибулі.
- •10. Технологія мочіння плодів і ягід.
- •11. Ботанічна хар-ка, народно-господ знач, розповсюдження сортів в Україні, склад, хар-ка капусти, районовані сорти.
- •2. Товароварознавч хар-ка хріну та катрану
- •13. Походження,..... Ботанічна характеристика томатів, районовані сорти для відкритого та захищеного грунтів
- •14. Характеристика хім складу цибулі
- •16.Вимоги до якості капустяних овочів
- •17. Виробництво плодово-ягідних та овочевих соків
- •18. Вимоги до якості томатів, штучне дозарювання
- •19.Вимоги до якості сировини при консервуванні овочів та плодів
- •20.Хім склад огірків, кабачків, патисонів
- •21. Хім. Методи консервув п і о
- •29. Фізичні методи консервування п і о
- •31. Основні технологічні операції консервування овочів та плодів.
- •32. Гарбуз, його різновиди, хімічний склад, вимоги до якості.
- •33. Товарознавча характеристика грибів.
- •35. Вимоги до якості цибулі.
- •36. Хвороби білоголової капусти.
- •38. Селера і пастернак.
- •41. Сушіння плодів та овочів
- •42. Товарознавча х-ка яблук та горобини. Сорти, хвороби, хім склад.
- •Хвороби
- •43. Хім склад бульб та його зміни в зал від сортових властивостей, умов та способів вирощування
- •45. Господарська та то-ча х-ка сортів картоплі. Грибки, бактер, фізіолог хвороби.
- •46.Бот опис, господарс значення, сорти, вимоги до я динь.
- •47. Народн-господарс значення, будова, склад та хвороби моркви
- •49. Технологія квасіння капусти
- •50. Вимоги до якості часника. Хвороби. Сорти
- •51.Мікробіологічні методи консервування овочів, плодів.
- •52. Бобові і зернові овочі.
- •54. Гриби та продукти їх переробки
- •55. Методи консервування.
- •56. Шпинатні овочі.
9. Ботаніч хар-ка, нар-госп знач-я, розповсюдж-ня, сорти, вимоги до я цибулі.
Найпоширенішим видам цибулі є ріпчаста. Осн сортовім ознаки: 1) ступінь гостроти (гострі, напівгострі і солодкі сорти) 2)форма (плоска, плоско округла, округла, овальна, веретеноподібна) 3)забарвлення сухої луски: жовт, корич, черв-фіолет, біла 4)кіль-ть зачатків: одно-, дво-, багато зачаткові 5)за велич цибулини: дрібні, середні, великі 6)за щільністю соковитих лусок:щільні, середньо щільні, нещільні 7)за швидкістю до стигання: швидко-, середньостиглі, середньопізні, пізні 8)лежкість: лежкі, середньо лежкі, нележкі.
Отже, за смаком сорти цибулі ріп час под на гострі (Сквирська, Молдовська, Сонячна, Чернігівська), напівгост (Донецька золотиста, Каба днапропетровська, Октябрська) і солодкі (Ялтинська місцева). Вони відріз за хім. складом. Так, гострі сорти містять більше сухих реч-н, цукрів, білків, віт С та ефірної олії, тому ці сорти і переважають.
Хвороби Ц: шийкова гниль, мокра бактеріальна гниль, чорна плісень, цибулева неметода тощо.
Вимоги до Я. Циб ріпч под на сорти: вищий, 1, 2. цибулини кожного т-го сорту пов бути визрілими, здоровими, розвинутими, цілими, чистими, без стороннього запаху і смаку, сухими.
Зберіг: 1)віднос вол пов – 70-80 % 2)темп-ра – гострі сорти (-2…-3), напів і солод (0…-1). Тривалість збер: гострі – 6-10 міс, напів і солодка – 4-7.
10. Технологія мочіння плодів і ягід.
Соління, квашення і мочення – це різновиди одного й того ж способу консерви-ня, але мочені фрукти і ягоди містять менше солі, порівняно небагато молоч кис-ти, більше цукру і спирту, який з’єднуючись з кислотами утворює складні ефіри.
Мочення в основному застосовують для яблук. Придатні для мочення яблука витрим-ть у сховищах при тем-рі 10-12С впродовж 20-25 діб після зн6імання з дерева. Яблука кожного помологічного сорту сортують за стиглістю, розміром і якістю і миють. Дно і стінки бочок вистилають зсередини соломою і укладають яб-ка щільними рядами. Верхній шар закривають соломою. Укладені яблука заповнють заливним розчином, який скл-ся з цукру, солі, солоду, додають також гірчицю. Яблука ферментують інтенсивно на майданчику при тем-рі 12-15С впродовж 3-5 діб, а на 2-му етапі – в охолоджених сховищах при тем -1 - +2С (6 діб), або в неохолодж-х сховищах при тем 10-12С (30діб).
Для мочення викор-ть також груші, сливи, маслини, терен, брусницю, журавлину, виноград.
11. Ботанічна хар-ка, народно-господ знач, розповсюдження сортів в Україні, склад, хар-ка капусти, районовані сорти.
Класифікація: білоголова, брокколі, червоноголова, савойська, цвітна, брбссельська, кольрабі, пекінська.
Білоголова: у посівах капустяних овочів займає 98%, річна норма споживання на 1 людину – 30 кг(72%). В їжу викор головка капусти, яка складається з криючих, обгорткових,внутрішніх листків, качана, бруньок. Будова головки впливає на товарну, харчову цінність, транспортабельність, здатність до зберігання та переробки, на струк-механ власт (маса,щільність, шаруватість, форма, питома вага). В Україні вирощують такі сорти:
Ранньостиглі (Димерська, Іюньська,)
Середньост (Слава, Білоруська)
Пізньостигл (Амагер, Білосніжна, Харківська зимова, Укр осінь).
Мінерал елем: К, Са, Мg, S, H, Cl. Мікроелем: Fe, Al, Zn, Br, Cu. Орган кислоти (0,05%), гормон речов, фітонциди. Сік капусти – антисептичн, протизапальний
Цвітна: посідає ІІ місце після білоголов. Вирощ у відкрит і захищ грунті. Річна норма – 6,6 кг, використ свіжою, для консервув, маринув, заморож. В їжу використ головку – суцвіття, яке склад з укорочених і потовщених соковитих квітконосних пагонів, що щільно прилягають одне до одного.
В Укр вирощ: Гарантія, Сніжна куля, Рапід, Робер.
Брокколі (спаржева капуста): є різновидом цвітної, проте квіткові бутони менших розмірів, розміщені на стеблах 10-20 см завдовжки. Найпоширен рослини зеленого кольру, в їжу викор бутони і стебла. Сорти:Вітамінна, Тонус, Цезар.
Червоноголова: вирощ у невеликих кількостях, забарвлення листків – від фіоле-сервоного до темно-червоного (колір обумовлений наявністюціанідину). Викор свіжою, для салатів, гарнірів, маринування але не придатна для квашення (сірка надає неприємного смаку, запаху). В Укр вирощ: середньостигл Міхневська, пізньостигл Лангендейкер Дауер.
Савойська: має не щільну головку овальної, плескатої, конусоподібної форми масою до 3 кг. Листя гофроване з великими зубчастими краями, ніжної консистенц. Викор для супів, голубців, салатів, маринують, сушать, вона є цінним продуктом для дієт та дитяч харчув. Не придатна для квашення. В Укр вирощ: Беваар, Рання, Лангендейкер.
Брюсельська: має багато маленьких качанів (до 70 шт) на стеблі (40-60 см). В Укр вирощ: Геркулес, Завитка, Ерфуртська. Готують з неї супи, гарніри, консервують.
Кольрабі: їстівна частина – надземне потовщене кулясте стебло масою 150-200гр, колір – зелений. Фіолет, білий. В Укр вирощ: Віденська біла, Ідеал, Голіаф. Викор свіжою, вареною, смаженою, сушать, маринують.
Пекінська: вирощ у захищен грунті. В їжу викор розетку листків свіжу, для салатів, голубців, щів, тушкують, квасять, маринують. В Укр вирощ: Хібінська, Бокал. Хіх-лі.
Хім склад
Капуста |
Цукри |
Клітков. |
Азотисті речовини |
Зола |
Вітамін С, мг/100г |
Білоголова |
1,5-5,7 |
0,6-1,2 |
1,2-2,5 |
0,6-0,8 |
20-60 |
Червоноголова |
2,5-5,3 |
0,9-1,2 |
1,0-1,6 |
0,6-0,7 |
35-65 |
Цвітна |
2,0-4,2 |
1,1-1,3 |
2,0-3,0 |
0,7-0,8 |
30-85 |
Савойська |
3,0-5,6 |
1,1-1,3 |
2,0-3,0 |
0,7-0,9 |
30-60 |
Брюсельська |
2,5-5,5 |
1,1-1,2 |
6,0-6,5 |
2,5-4,5 |
100-170 |
Кольрабі |
1,5-5,5 |
1,0-2,5 |
1,4-2,7 |
0,8-1,2 |
40-60 |
Брокколі |
1,5-3,8 |
1,0-1,2 |
3,2-4,5 |
0,6-0,7 |
100-160 |
Пекінська |
1,0-2,4 |
0,8-1,2 |
1,2-2,6 |
0,4-0,8 |
34-48 |