45. Господарська та то-ча х-ка сортів картоплі. Грибки, бактер, фізіолог хвороби.

Картопля за енерг цінністю після мяса хліба та макар виробів 100г=300ккал.

В 100г К міститься близько 25%сухих речовин – крохмаль, білки, пектин, клітковина 0,9-1,5, цукрів, кислот 0,1, золи в якій 26 мінер елеменів – K 586,P,Na,Mg,Ca,Fe , вітаміни-А, В1,2, РР, К.

У молодій картоплі міститься (%від вмісту у достигл К)крохмалю 70, азотистих реч 100, віт С 17-18мг/100г. Ранньостиглі порівняно з серед і пізньостигл містять б Ц, м білків,мін реч, але цінність білків висока, бо незамінні амінокислоти-лізин, треонін, триптофан)

Бульби, що проросли і позеленіли міст б глікоалкалоїдів –соланін і чаконін. В дрібних бульбах більше ніж у великих-1/3 у шкірці. Вміст соланіну не повинен перевищувати 15 мн/100г, бо отруйний.

Ботанічні сорти К відрізн ф бульб(кругла, овальна, довг-овал...), забарвл шкірочки(біле, рожеве, черв-фіолет...) і м»якоті розміром, термін дозрівання-рання, сер, пізня, глибина вічок-глибокі, середні, дрібні

Призначення:

-столові ранні-божедар, зов, кобза, краса; середньостиглі-водограй, доброчин, луговська,; пізні-Темп, древлянка

-технічні - % сух речовин, низьк % редукуючих цукрів, базова крохмалистість 16% темп, Мавка

- для переробки на продукти харчув сух реч не менше 23%, базова крохмалист 15%, редукуючі Ц 0,2-0,4

- кормові 17 крохмалю, 2,5 білків

Грибкові і бактеріальні хвороби:

-фітофтороз-вел гладенькі а потім вдавлені бурі плями, в мякоті темні смуги, не перед але шв ураж сухою гниллю

-суха гниль невел бурі сухі плями, що розростаються, шкірочка вкрив подушечками рожев кольору-перед

-парша звичайна-бородавки чи ротріскув на шкірочці

парша порошиста-невел плями з коричн прожилкамибородавкитріщини в яких чорні спори.

Є ще чорна, сітчаста, горбкова...

-Рак К-великі нарости різн форми і розмірів-буре забарврозпадаються і виділ спори. Перед через грунт, тару, бульби

-Кільцева гниль-під шкіркою в камбіїутв суцільне кільце гнилі

-Мокра бактеріальна гниль-водянисті, мякі, непр запах

-Водяниста гниль, гудзикова гниль, суха плямистіст

фізіологічні

-дуплястість бульб-відставан росту вн тканин від зовн і поруш діяльн ферментів

-потемніння судинної системи-окорковіння частини клітин судинного кільця

-іржава плямистість-ірж-бурі плями в зоні судинного кільця-поруш водопостачання, нестача кисню, невідпов живлення рослин

задуха бульб-верхн шар мякий, шкірочка легко знімається, на розрізі-гнила тканина з спиртовим запахом-знаходж в перезволож умовах

-підмороження бульб- при Т нижче –1. З бульби виділ водяниста реч, мякоть червоніє і темніє

-розтріскування бульб і сітка на шкірочці у бульб вирощених на родючих грунтах багатих азотом коли після засухи велике надходж води

46.Бот опис, господарс значення, сорти, вимоги до я динь.

Форма-сплющені, кулеподібні, еліпсоподібні циліндрічні, яйцеподібні; колір-білі, жовті, оранжеві, зелеі; стан поверхні-гладкі, сегментовані, беззернисті, зморшкуваті; кора-товста, чередня, тонка; смак-солодкі, напівсолодкі, несолодкі; консистенція-соковита, тягуча, тверда, вязка, хрустка, розсипчаста; запах-грушевий, ванільний, динний, травянистий; лежкість –нележка, середньолежка, лежка

Сорти – ранньостиглі (Серпянка, липнева, Алушта), середньостиглі (Берегиня, Десертна, Козачка), пізньостиглі (Таврія, Кубанська).

Пізньостиглі збирають недостигл. Викор свіжими як десерт, цукати, компот, муси, маринади, мед

Хвороби:

-бактеріоз-водянисті, вдавлені або виразки плями на корі

-антракноз-плями з рожевими подушечками концентр колами

-бура плямистість-плями з розтріск поверхн вкриті затверд слизом

-біла гниль, сіра гниль, рожева гниль, мокра ниль-плісневий наліт

-мокра бактер гниль-уражена тканина перетв на слизисту масу

-мозаїка-вірусна хвороба

Вимоги до Я: пов мати певний розмір у найбільшому діаметрі – дині ранньостиглі і дрібноплідні а такод веренопод і циліндр ф –10, ін сортів 15. Вміст розчавлених, тріснутих, зімятих, гнилих, пошкодж хворобами і шкідникам не допуск.