35. Вимоги до якості цибулі.

Цибулю ріпчасту залежно від якості, поділяють на 3 товарні сорти: вищий, І та ІІ. Цибулини кожного товарного сорту повинні бути визрілими, здоровими, розвинутими, цілими, чистими, без стороннього запаху і смаку, сухими. Цибулини вищого і І товарних сортів повинні бути одного ботанічного сорту. У ІІ сорті допускається суміш ботанічних сортів, а також вирощених не в місцях їхнього районування. Тов-й сорт визнач за зовн виглядом, розміром цибулин за найбільшим поперечним діаметром, цибулин з довжиною висушеної шийки 5-10 см, з недостатньо висушеною шийкою, з розірваними сухими лусками, з мех. Пошкодженнями, пророслих з довжиною пера не більше 1см. Вміст цибулин загнилих, запарених, підморожених, пошкоджених нематодом, кліщами не допускається. Цибуля зелена (перо) пов мати цибулину в діаметрі не більш як 4 см з корінчиком і пучком свіжого, чистого, здорового листя, не в’ялого, без пожовтіння не менше 20 см довжиною. Нормується вміст (не більше %): листя менших розмірів – 10, зі стрілкою не більш ніж 10 см завдовжки – 10, з легким в’яленням і пожовтілими кінчиками – 5, землі, налиплої на цибулину – 1.цибуля зелена обрізна повинна мати цибулину з корінчиками, сформованою голівкою діаметром: для овальних форм не менше ніж 3, інших форм – не менше 4, з не підсохлою шийкою і лускою, без листя. Цибулин менших розмірів і механічно пошкоджених повинно бути (% від маси) не більше 5, із шийкою 5-10 см завдовжки – 5,землі налиплої – 1. цибуля-порей повинна мати стебла цілі, свіжі, здорові, зеленувато-білого кольору в діаметрі – не менш як 1,5 см завдовжки від місця розгалуження – не більше 20 см і довжину корінчиків – не більше 3 см. Нормується (%) не більше: вміст стебел з діаметром 1-1,5 см – 10, стебел з корінчиками 3-5 см довжиною – 10, стебел до 2,5 см завдовжки – 10.

36. Хвороби білоголової капусти.

Капустяні овочі найчастіше пошкоджуються сірою, білою, сухою гнилями, слизистим бактеріозом, різоктоніозом, точковим некрозом, туманністю. Сіра гниль уражає капусту ще в полі і поширюється при зберіганні. У сховищі уражені головки вкриваються пухкою сірою плісенню, листки стають слизькими і загнивають. При зволоженому повітрі і високій т-рі утвор велика кільк конідій у вигляді сірого пилу. Поширюється хвороба швидко на головках, механічно пошк-х, підморожених, уражених шкідниками, ін хворобами. Відходи капусти від сірої гнилі 70-80% усіх захворювань. Біла гниль з’являється на головках капусти ще в полі, особливо в дощову погоду. Між листками розвивається валоподібний білий міцелій. При зберіганні листя загниває і уражає сусідні здорові головки. З подальшим розвитком хвороби на міцелії утвор численні чорні склероції різної форми розміром 1-30 мм. Суха гниль (фомоз) уражає капусту під час росту у вигляді малопомітних виразок. У сховищі швидко поширюються і з’являються сухі плями з чорними конідіями на листках, які пізніше стають слизькими. Хвороба може розвиватись усередині головки, де утвор темні плями і порожнини. Слизистий бактеріоз або м’яка гниль з’являється на головках під час росту. Зовнішні листки біля їх основи в теплу і вологу погоду загнивають, з них виділяється слиз. При транспортуванні і зберіганні особливо уражається перестигла і розтріскана або механічно пошкоджена капуста. Різоктоніоз починає розвиватись в основі листків і качанів. Тканини черешків стають водянистими, світло-бурого кольору, листки вкриваються грибницею. З часом уражені тканини набувають бурого забарвлення, листки відділяються від качана. Точковий некроз. На поверхні листків з’являються численні маленькі в діаметрі до 0,5 см, злегка запалі свинцево-сірі або чорні плями. Хвороба уражає зовнішні обгорткові листки. Причиною є надлишок азотних, фосфорних і калійних добрив, накопичення токсичних р-н, зберігання при низькій тем-рі і поганому вентилюванні.

37. Хім. склад капустяних овочів, його зміни залежно від сортових вл-й, вирощування. До капустяних овочів відносять капусту білоголову, брокколі, червоноголову, савойську, цвітну, брюссельську, кольрабі, пекінську. У білоголовій капусті міститься 16 амінок-т, 8 з яких незамінні, у тому числі такі важливі, як лізин, метіонін, триптофан. Крім віт С містяться вітаміни: аскорбіген, біотин; 18 мін елементів: K, Ca, Mg, сірка, P, Cl. З мікроел-в найбільше міститься заліза, алюмінію, цинку, бору, марганцю, міді. В капусті мало органічних к-т. містить гормональні р-ни, фітонциди. Білоголова капуста містить (%): Цукри 1,5-5,7, клітковина 0,6-1,2, азотисті р-ни 1,2-2,5, зола 0,6-0,8, віт С 20-60 мг/100г. Цвітна капуста в порівнянні з білоголовою, містить в 1,5-2 рази більше вітаміну С, а також вітамінів групи В і РР., мін р-н: калію, фосфору, заліза. Цвітна капуста містить: цукри 2,0-4,2, клітковина 1,1-1,3, азотисті р-ни 2,0-3,0, зола 0,7-0,8, вітамін С 30-85 мг/100г. Квіткова частина капусти брокколі переважає стебло за вмістом сухих. Азотистих р-н, віт С. У брокколі менше цукрів, азотистих, мін р-н і більше віт С, ніж у цвітній. Брокколі містить: цукри 1,5-3,8, клітковина 1,0-1,2, аз р-ни 3,2-4,5, зола 0,6-0,7, віт С 100-160. Савойська капуста містить: цукри 3,0-5,6, кл-на 1,1-1,3, аз р-ни 2,0-3,0, зола 0,7-0,9, віт С 30-60. Брюссельська містить: цукри 2,5-5,5, кл-на 1,1-1,2, аз р-ни 6,0-6,5, зола 2,5-4,5, віт С 100-170. Капуста кольрабі містить: цукри 1,5-5,5, кл-на 1,0-2,5, аз р-ни 1,4—2,7, зола 0,8-1,2, віт С 40-60. пекінська містить: цукри 1,0-2,4, кл-на 0,8-1,2, аз-ті р-ни 1,2-2,6, зола 0,4-0,8, віт С 34-48.