Баланс потреби в обновлені і фінансуванні необоротних активів

Потреба в обновленні необоротних активів		Джерела фінансування оновлення необоротних активів
Форми оновлення необоротних активів	Сума	Групи джерел фінансування необоротних активів	Сума
1. Поточний ремонт основних засобів 2. Капітальний ремонт основних засобів 3. Заміна необоротних активів новими аналогами	150,4 68,8 420,8	1. Прибуток 2. Довгострокові банківські кредити 3. Короткострокові кредити 4. Оренда 5. Інші джерела
Разом	640	Разом	640
вт. р.: основні засоби нематеріальні активи	640 0	вт. р.: власні джерела позикові кошти	360 280

Вартість оновлення операційних необоротних активів шляхом придбання нових їх аналогів включає як ринкову вартість відповідних видів активів, так і витрати по їх доставці і установці.

Вартість оновлення операційних необоротних активів в процесі розширеного їх відтворювання визначається в процесі розробки бізнес-плану реального інвестиційного проекту.

Підсумкові результати розглянутих вище управлінських рішень дозволяють сформувати загальну потребу в оновленні операційних необоротних активів підприємства в розрізі окремих їх видів і різних форм майбутнього оновлення.

Політика управління оборотними активами є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування.

Політика управління оборотними активами підприємства розробляється по наступних основних етапах:

1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу оборотних активів, що використовуються підприємством - темпи зміни середньої їх суми в зіставленні з темпами зміни обсягу реалізації продукції і середньої суми всіх активів; динаміка питомої ваги оборотних активів в загальній сумі активів підприємства.

На другому етапі аналізу розглядається динаміка складу оборотних активів підприємства в розрізі основних їх видів - запасів сировини, матеріалів і напівфабрикатів; запасів готової продукції; дебіторської заборгованості; залишків грошових активів. В процесі цього етапу аналізу розраховуються і вивчаються темпи зміни суми кожного їх цих видів оборотних активів в зіставленні з темпами зміни обсягу виробництва і реалізації продукції; розглядається динаміка питомої ваги основних видів оборотних активів в загальній їх сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства по окремих їх видах дозволяє оцінити рівень їх ліквідності.

На третьому етапі аналізу вивчається оборотність окремих видів оборотних активів і загальної їх суми. Цей аналіз проводиться з використанням показників оборотності і періоду обороту оборотних активів. В процесі аналізу встановлюється загальна тривалість і структура операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства; досліджуються основні чинники, що визначають тривалість цих циклів.

Проаналізуємо склад оборотних активів ВАТ «УкрМаріупольагрохімія» (табл. 3.6).

На четвертому етапі аналізу визначається рентабельність оборотних активів, досліджуються визначаючі її чинники за наступною формулою:

Роа= Ррп * Ооа, (3.4)

Або

Р_{оа =} ф2.р№5 ф2.р.220

ф1.р.280-р080ф2.р.035 (3.5)

де: Роа - рентабельність оборотних активів; Ррп - рентабельність реалізації продукції; Ооа - оборотність оборотних активів.

Проаналізуємо рентабельність оборотних активів ВАТ«УкрМаріупольагрохімія» за 2008-2009 рр. в табл. 3.8 на основі даних 3.7.

Таблиця 3.7

Дані для аналізу рентабельності оборотних активів

Показники	2008 р.	2009 р.	Темп росту, %
Виручка від реалізації	4176,2	11991,4	287,14
Чистий прибуток	-47,6	366,1	-769,12
Вартість активів	3348	3188	95,22

Таблиця 3.8

Факторний аналіз рентабельності оборотних активів

Показник	За 2008 р.	За 2009 р.	Відхилення
Рентабельність реалізації продукції	-0,01	0,03	0,04 '
Оборотність оборотних активів	1,25	3,76	2,51
Рентабельність оборотних активів	-0,01	0,11	0,13

На збільшення рентабельності оборотних коштів у 2009 р. вплинули наступні фактори: підвищення майже в три рази оборотності оборотних активів , за рахунок значного збільшення виручки від реалізації (в 2,87 рази) і зменшення вартості оборотних активів до 95,22% рівня 2008 р.;

значне збільшення рентабельності реалізації продукції - на 0,04, що відбулося за рахунок наявності в 2009 р. прибутку проти збиткового 2008 р.

На п'ятому етапі аналізу розглядається склад основних джерел фінансування оборотних активів - динаміка їх суми і питомої ваги в загальному обсязі фінансових коштів, інвестованих в ці активи; визначається рівень фінансового ризику, що генерується структурою джерел фінансування.

Таблиця 3.9 Основні джерела фінансування активів ВАТ « УкрМаріупольагрохімія» у 2009 р.

	Власний капітал (залишок) (2513,1)	Довгострокові зобов'язання (1.4)	Кредиторська заборгованість (536,5)	Разом (3051)
Запаси (2873,5)	2513,1 (87,46%)	1,4 (0,05%)	359 (12,49%)	2873,5
Дебіторська заборгованість (171)			171 (100%)	171
Грошові кошти (6,5)			6,5 (100%)	6,5
Разом (3051)	2513,1	1.4	536,5	3051

Оборотні активи ВАТ «УкрМаріупольагрохімія» фінансуються за рахунок наступних джерел:

запаси - на 87,46% за рахунок власного капіталу, на 0,05% -за рахунок довгострокових зобов'язань, на 12,49% - за рахунок кредиторської заборгованості;

дебіторська заборгованість і грошові кошти фінансуються виключно за рахунок кредиторської заборгованості.

Результати проведеного аналізу дозволяють визначити загальний рівень ефективності управління оборотними активами на підприємстві і виявити основні напрями його підвищення в майбутньому періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства.

Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби у всіх них видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але і створення високих розмірів їх резервів на випадок непередбачених складнощів в забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізацій попиту покупців і т.п. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використовування оборотних активів -їх оборотності і рівні рентабельності.

Помірний підхід до формування оборотних активів направлений на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створення нормальних їх розмірів страховок на випадок найтиповіших збоїв в ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використовування фінансових ресурсів.

Агресивний підхід до формування оборотних активів полягає в мінімізації всіх форм резервів страховок по окремих видах цих активів. За відсутності збоїв в ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найвищий рівень ефективності їх використовування. Проте будь-які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані дією внутрішніх або зовнішніх чинників, приводять до істотних фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції.

Для ВАТ «УкрМаріупольагрохімія» сучасний стан формування оборотних активів характеризує скоріше консервативний підхід, особливо відносно формування запасів. Більш раціональним з позиції ефективного використання оборотного капіталу є перехід до помірної політики, яка передбачає, по-перше, зменшення суми виробничих запасів, а по-друге, збільшення частки дебіторської заборгованості і грошових коштів підприємства.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів. Така оптимізація повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використовування і ризику. Процес оптимізації обсягу оборотних активів на цій стадії формування політики управління ними складається з трьох основних етапів.

На першому етапі з урахуванням результатів аналізу оборотних активів в попередньому періоді визначається система заходів щодо реалізації резервів, направлених на скорочення тривалості операційного, а в його рамках -виробничого і фінансового циклів підприємства. При цьому скорочення тривалості окремих циклів не повинне приводити до зниження обсягів виробництва і реалізації продукції. На другому етапі на основі вибраного типу політики формування оборотних активів, планованого обсягу виробництва і реалізації окремих видів продукції і розкритих резервів скорочення тривалості операційного циклу (в розрізі окремих його стадій) оптимізується обсяг і рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх обороту і суми.

До заходів з реалізації виявлених резервів відносяться:

реалізація зайвих обсягів запасів;

збільшення дебіторської заборгованості за рахунок розширення реалізації продукції в кредит;

збільшення суми грошових коштів підприємства. _ч

На третьому етапі визначається загальний обсяг оборотних активів підприємства на майбутній період:

ОАп = Зсп + Згп + ДЗ_П + ГАп + П_п, (3.6)

де: ОА_п - загальний обсяг оборотних активів підприємства на кінець майбутнього періоду;

Зсп - сума запасів сировини і матеріалів на кінець майбутнього періоду;

Згп - сума запасів готової продукції на кінець майбутнього періоду;

ДЗп - сума дебіторської заборгованості на кінець майбутнього періоду;

ГА_П - сума грошових активів на кінець майбутнього періоду;

Пп - сума інших видів оборотних активів на кінець майбутнього періоду.

Враховуючи розроблені заходи і консервативний підхід до формування оборотних активів, загальна потреба в оборотних коштах ВАТ«УкрМаріупольагрохімія» дорівнює (табл. 3.10):

4. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

5. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів.

За умови збереження рівня прибутковості 2009 р., рентабельність оборотних активів збільшиться, оскільки зменшення їх вартості при більш раціональній структурі дозволить підприємству забезпечити ефективне їх використання.

6. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання. Всі види оборотних активів в тому або іншому ступені схильні ризику втрат. Так, грошові активи значною мірою схильні ризику інфляційних втрат; короткострокові фінансові вкладення - ризику втрати частини доходу у зв'язку з несприятливою кон'юнктурою фінансового ринку, а також ризику

втрат від інфляції; дебіторська заборгованість - ризику неповернення або невчасного повернення і т. ін. Тому політика управління оборотними активами повинна бути спрямована на мінімізацію ризику їх втрат.

Таблиця 3._.10