2.2 Організація аналітичної роботи в банку
На сьогоднішній день банки обслуговують і надають кредити
підприємствам, різним по галузевій приналежності, розміру, структурі, формі
власності. Розширяються кредитні зв'язки банків з підприємствами альтернативної економіки: малими, середніми, орендними, кооперативними, акціонерними підприємствами, концернами, товариствами з обмеженою відповідальністю і ін. У зв'язку з відмінностями у формах власності і видах діяльності банків і підприємств умови кредитної операції, укладеної між ними, можуть піддаватися значним змінам.
Відповідно до розроблених і прийнятих кожним банком напрямів відбору (можна сказати стосовно нинішніх українських умов кредитної роботи – пошуку якісного позичальника) співробітники кредитного підрозділу Калінінського відділення Ощадбанку № 8143 м. Донецька здійснюють прийом заявок на отримання кредиту. Залежно від видів кредитування (інвестиційне, короткострокове, кредитування юридичних осіб, кредитування фізичних осіб, як споживацьке, так і бізнес-кредитування приватних підприємців) при заявці на кредит йде отримання і підбір необхідної документації.
При проведенні кредитних операцій Відділення керується “Положенням по кредитуванню фізичних осіб”, затвердженою Ухвалою Правління Ощадбанку України від 18.06.2003 р. № 110 із змінами, і “Положенням по кредитуванню юридичних осіб”, затвердженою ухвалою Правління Ощадбанку № 171 від 26.12.2002 р. Правовою підставою для здійснення банком кредитування є наявність ліцензії (дозвіл) Національного банку України на здійснення операції по розміщенню залучених засобів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик.
В схематичному зображенні аналітична робота банку по процесу кредитування запропонована в схемі (рис. 2.4).
Рис. 2.4 Структурно-логічна схема аналітичної роботи
в банку в процесі кредитування
Вся інформація, отримана банком при організації процесу кредитування, письмово фіксується і систематизується. Це дозволяє під час вступу до банку великої кількості заявок створити умови для попереднього відбору найцікавіших пропозицій, а також дає можливість наповнити інформаційний портфель кредитних заявок для подальшої роботи з ними. Працівник кредитного відділу грає роль продавця і експерта в процесі надання кредиту.
Кредити Відділення видає в безготівковій і наявній формі. Для отримання кредиту і оформлення кредитного договору позичальники подають у відділення встановлений пакет документів ( дод. Б, дод. В). На підставі наданих документів Банк здійснює попередню оцінку фінансового стану позичальника, кредитного проекту і кредитного ризику, здійснює класифікацію кредитної операції, визначає можливість подальшого розгляду повного пакету документів позичальника. В процесі кредитування уповноважені працівники Відділення розглядають поданий позичальником повний пакет документів, аналізують його фінансовий стан, проводиться оцінка кредитоспроможності, визначається ступінь ризику даного кредиту. [2]
На початковому етапі з приводу надання кредиту, працівник кредитного відділу банку проводить попередню бесіду з потенційним позичальником, враховуючи інформацію в кредитній заявці. Ця бесіда дає можливість фахівцю банку з'ясувати багато важливих деталей пов'язаних з майбутнім кредитом, сформувати уявлення про клієнта, оцінити професійну підготовку.
Кредитний інспектор (працівник відділу кредитування) проводить попередній, усний збір інформації. Клієнт вказує бажану суму, на яку він хотів би оформити кредит. Кредитний інспектор цікавиться, перш за все, цілями придбання кредиту, доходом потенційного позичальника, і видом забезпечення кредиту. На цьому етапі кредитний інспектор робить висновок – чи варто продовжувати роботу з клієнтам, або відразу відмовитися від нього. Якщо результати попередньої оцінки відповідають вимогам банку, позичальнику пропонується сформувати і представити на розгляд повний пакет документів.
Відповідальність за достовірність інформації, яка міститься в пакеті
документів, несе позичальник відповідно до чинного законодавства. Кредитний інспектор призначає клієнту дату його наступного приходу.
При наступних візитах клієнтом Відділення починається більш детальна робота з клієнтом. Клієнт надає кредитну заявку, в якій вказується вся необхідна інформація: сума кредиту, термін його погашення, цільове використовування і ін. До кредитної заявки додаються відповідні документи.
Вся документація тут же перевіряється кредитним інспектором. На ряду, з аналітичною роботою інспектор проводить ідентифікацію наданих документів. Перш за все, підтверджується особа клієнта – наявність паспорта, документів оформлених бухгалтерією підприємства (де працює клієнт), Статуту підприємства і ін. В деяких випадках мають місце спроби отримання кредиту по фальсифікованих документах. Обман може бути розкритий надто пізно, коли зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті відсотків по ньому не виконуватимуться. У такому разі, банк зазнає збитки, за рахунок неповерненого кредиту. Тому такій, на перший погляд уявній незначній, деталі, необхідно надавати величезну увагу.
Після бесіди з працівником кредитного відділу, бесіда продовжується з працівником відділу безпеки банку. Ці два сектори (кредитний і відділ безпеки) повинні працювати в тісному контакті, допомагати і консультувати один одного. Працівник відділу безпеки в першу чергу цікавиться особою клієнта. Хто він, вік, де працює, склад сім'ї, чи були у нього адміністративні або ін. порушення, судимості і ін. Соціальний стан грає важливу роль. Наприклад, якщо вік клієнта наближений до пенсійного, то існує вірогідність його скорочення з роботи, у зв'язку з виходом на пенсію. Це, у свою чергу, понизить його платоспроможність і може привести до затримки або відмови сплати сум за кредитом. Що, поза сумнівом, приведе до збитків банку.
У свою чергу, працівник служби безпеки перевіряє достовірність наданих позичальником документів, які його ідентифікують, інформацію щодо його діяльності, майна і ін.
В обов'язковому порядку, працівник відділу безпеки повинен пояснити
клієнту його обов'язку про своєчасну сплату сум по кредиту і відсотків. А так само відповідальність і заходи, які будуть прийняті у разі недотримання цих обов'язків. Таким чином, клієнт повинен знати, що у випадку не сплати або затримки, з боку Відділення будуть обов'язково вжиті заходів до стягування заборгованості клієнта.
Особливу увагу як з боку кредитної, так і з боку відділу безпеки, надається забезпеченню повернення кредиту. Сама по собі застава майна означає, що кредитор-заставодержатель має право реалізувати це майно, якщо забезпечене заставою зобов'язання не буде виконано. Застава повинна забезпечити не тільки повернення позики, але і сплату відповідних відсотків і неустойок за договором, передбачених у разі його невиконання. Крім того, слід враховувати, що ринкова вартість закладеного майна може знизитися. Отже, у всіх випадках вартість застави повинна бути вищим за розмір кредиту.
Залежно від виду забезпечення використовуються різні заходи контролю. Якщо забезпеченням виступає поручительство, то працівник банку повинен обов'язково поспілкуватися з поручителем. Так само встановити особу поручителя, його фінансове і соціальний стан і ін. При співбесіді з поручителем, роз'яснюються його обов'язки. Поручитель повинен знати, що у разі відмови або неможливості сплати зобов'язань по кредиту основним позичальником, ці зобов'язання автоматично переходять на поручителя. В цьому випадку необхідність сплати сум по кредиту і відсотків, лягає на поручителя.
Якщо ж забезпеченням виступає застава рухомого або нерухомого майна, то повинні бути наданий відповідні документи. Проте, разом з документами, працівник банку повинен особисто упевнитися в наявності цієї застави, в його стані, і ін. Такі нерідкі випадки, коли майно, що закладається, насправді не існує, або його стан і ціна не відповідають актам оцінки БТІ або ін. органів. Це дуже важливо, оскільки заставне майно може бути використано як джерело погашення заборгованості по кредиту у разі непередбачених обставин
(банкрутстві, або відмові від сплати позичальником).
Ще одним з найважливіших моментів попередньої бесіди є кредитна історія клієнта. Її перевіряють працівники кредитної служби і служби банківської безпеки. На рішення про кредитування позичальника впливає інформація про наявність кредитів у минулому і стані погашення зобов'язань по них.
З свого боку, працівник юридичної служби Відділення так само проводить роботу з клієнтом. Він проводить правовий аналіз засновницьких документів позичальника і поручителів, ліцензій (інших документів) на право здійснення господарської діяльності. Наявність у позичальника правових підстав одержувати в банках кредити, надавати в заставу майно, можливі обмеження із цього приводу, відповідність чинному законодавству контрактів, укладених постачальниками і покупцями з метою реалізації кредитного проекту, виконання яких забезпечить повернення кредиту і сплату відсотків. Визначає повноваження певних осіб на підписання необхідних документів, включаючи договори.
Працівник юридичного відділу проводить аналіз документів, які підтверджують право власності заставника на майно, яке пропонується в заставу, відповідність їх чинному законодавству і ін. [4]
При вивченні кредитної заявки банк може здійснювати перевірки позичальника на місці. Відвідуючи клієнта, можна з'ясувати ті питання, які не обговорювалися під час бесіди, оцінити рівень компетенції працівників, скласти уявлення про стан майна клієнта. Кінцева мета переговорів з клієнтом - складання договору на найвигідніших банку умовах.
Після бесіди з клієнтом відповідних служб банку кредитний інспектор повинен ухвалити рішення: чи продовжувати роботу з кредитною заявкою або відповісти відмовою. Якщо пропозиція клієнта розходиться в якихось важливих аспектах з принципами кредитної політики банку, то заявку слід рішуче відкинути. При цьому необхідно пояснити заявнику причини, по яких кредит не може бути наданий. Якщо ж кредитний інспектор за підсумками попереднього інтерв'ю вирішує продовжити роботу з клієнтом, він заповнює кредитне досьє і направляє його разом із заявкою і документами, представленими клієнтом, у відділ по аналізу кредитоспроможності. Там проводиться поглиблене і ретельне обстеження фінансового положення компанії-позичальника. Ефективність роботи кредитного інспектора визначається його умінням давати доручення тим службовцям банку, які найкращим чином підходять для цього.
При проведенні оцінки кредитоспроможності, кожний показник, що окремо розглядається, характеризує різні грані кредитоспроможності. Тому для грамотного і ефективного аналізу кредитоспроможності потрібен скрупульозний відбір показників, що використовуються. Крім того, їх кількість не повинна бути дуже великою тому що:
По-перше, операція великою кількістю показників дуже складно для людського сприйняття.
По-друге, збір і обробка великого числа показників пов'язаний із значними витратами праці і часу, а це приводить до дорожчання процесу підготовки ухвалення управлінських рішень про видачу кредиту.
В Калінінськом відділенні Ощадбанку № 8143 м. Донецька аналіз кредитоспроможності проводиться на підставі тимчасового Положення “Про проведення оцінки фінансового стану позичальника” затвердженого ухвалою Правління Ощадбанку України від 27.06.2000 р. № 50 і є автоматизований. Ця методика дає можливість постійно здійснювати експрес-аналіз фінансового стану позичальника, своєчасно виявляти негативні тенденції в його господарсько-фінансовій діяльності і вносити корективи в кредитні відносини. На підставі аналізу формується база даних про позичальника, який дає можливість розглядати динаміку його господарсько-фінансової діяльності. Попередня оцінка фінансового стану позичальника - юридичної особи здійснюється за три останні звітні періоду (при наданні кредиту на термін більше року - за три останні роки, менше року - за три останні квартали, для підприємств з сезонним характером діяльності - за три останні роки).
Оцінка фінансового стану позичальника передбачає аналіз його
фінансово-господарської діяльності по таких даних: об'єм реалізації; прибутки і
збитки; рентабельність; коефіцієнти ліквідності; грошові потоки (рух засобу на рахівницях позичальника); склад і динаміка дебиторсько-кредиторської заборгованості; собівартість продукції (робіт, послуг); ефективність управління; ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і області; професіоналізм керівництва; склад засновників; історія погашення кредитної заборгованості у минулому.
Наступним етапом процесу кредитування є підготовка до складання кредитного договору або структуризація кредиту. Це можливо тільки за умови позитивного завершення процесу оцінки кредитоспроможності і ризику.
В процесі структуризації банк визначає такі параметри кредиту: вид кредиту, суму, термін, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну кредиту і ін. Правильне визначення виду кредиту є важливим для встановлення реальних джерел погашення банківських кредитів. Так само важливо правильно визначити суму кредиту. Заниження її може привести до порушення термінів її повернення (оскільки проект не буде завершений в строк), а завищення – до нецільового використовування залишків засобів отриманих в банку. Якщо будуть встановлені перенапружені терміни кредиту, то у позичальника може з'явитися брак коштів, що приведе до спаду виробництва в результаті невиконання запланованих заходів. Якщо ж терміни будуть дуже ліберальними, то позичальник користуватиметься тими, що не контролюються, з боку банку, засобами. Велике значення віддається достатності і якості забезпечення кредиту. Пріоритет при цьому, як правило, надається забезпеченню кредиту майном, але окрім застави може бути використаний гарантія, поручительство, іпотека, переуступка договорів і ін. Велику увагу надається розрахунку вартості кредиту, що надається. Вона складається з процентної ставки і комісії за його надання і оформлення. При визначенні розміру процентної ставки ураховуються різні чинники.
Кредитна заявка разом з виведеннями вищезазначених служб передається на розгляд кредитного комітету, який ухвалює рішення щодо надання кредиту у
межах наданих йому повноважень. [4]
Необхідно відзначити, що позичальнику можуть бути запропонований умови кредитного договору, які можуть істотно відрізнятися від умов міститься в кредитній заявці. Зближення позицій банку і клієнта і досягнення компромісу – кінцева мета переговорів. Посадовець, провідний переговори з клієнтом, повинен ознайомити його з обов'язковими умовами майбутнього кредитного договору, без виконання яких кредит не може бути наданий (ця наявність майнового забезпечення або гарантії третьої особи) і з умовами, відносно яких можливий компроміс (процентна ставка, розмір комісії і ін.).
Необхідні відомості про позичальника і інформація, отримана банком при оформленні кредиту, систематизували в кредитній справі позичальника. Документи, які зберігаються в цій справі, групуються таким чином:
1. Матеріали за наданням кредиту (кредитний договір, боргові зобов'язання, гарантійні листи і т.ін).
2. Фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про прибутки і збитки, бізнес-плани і т.ін.).
Матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки, отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм і т.ін.).
Після рішення про видачу кредиту підписується кредитний договір керівництвом банку і клієнтом.
Оцінити ефективність аналітичної роботи Відділення можна виходячи з аналізу і динаміки кредитного портфеля.