104

ЗМІСТ

6

ВСТУП 6

6

РОЗДІЛ 1 9

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ 9

1.1Необхідність та сутність оцінки кредитоспроможності позичальників 9

1.2 Методика оцінки кредитоспроможності позичальника 17

збільшуються запаси і витрати; збільшується дебіторська заборгованість і т.ін. 25

1.3 Інформаційна база забезпечення оцінки кредитоспроможності позичальника 30

Висновки за розділом 1 39

РОЗДІЛ 2 41

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» 41

2.1 Організаційно-економічна характеристика банку 41

2.3 Аналіз ефективності оцінки кредитоспроможності позичальників 65

Висновки за розділом 2 74

РОЗДІЛ 3 77

УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ОЩАДНОГО БАНКУ ЩОДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ 77

3.1 Зарубіжний досвід оцінки кредитоспроможності позичальників 77

3.2 Основні шляхи удосконалення порядку визначення кредитоспроможності позичальників ВАТ «Державний ощадний банк України» 86

Висновки за розділом 3 93

ВИСНОВКИ 95

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 99

ДОДАТКИ 104

ВСТУП

Більше всіх в інформації про кредитоспроможність підприємств, організацій і фізичних осіб мають потребу банки: їх прибутковість і ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану клієнтів. Зниження ризику при здійсненні позикових операцій можливо досягти на основі комплексного поліпшення кредитоспроможності клієнтів банку, що одночасно дозволить організувати кредитування з урахуванням меж використовування кредиту. Під кредитоспроможністю банківських клієнтів слід розуміти такий фінансово-господарський стан клієнта, яке дає упевненість в ефективному використовуванні позикових засобів, здатність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору. Вивчення банками різноманітних чинників, які можуть спричинити за собою непогашення кредитів або, навпаки, забезпечують їх своєчасне повернення, складає зміст банківського аналізу кредитоспроможності.

Значний внесок в дослідження питань про кредитування в Україні і його впливи на фінансовий стан, як підприємств, так і банків, зробили такі вчені економісти як: Васюренко О.В., Ковбасюк М.Р., Колесникова В.І., Кроливецька Л.П., Мороз А.М., Омельянович Л.О., Парасий-Вергуненко І.М. і інші. Результати їх досліджень складають основу подальшого удосконалення взаємостосунків між банками, що надають кредити і їх позичальниками. Дані вчені широко освітили питання змісту і принципів процесу кредитування, методику оцінки кредитоспроможності позичальника, порядок видачі кредитів, нарахування і сплату відсотків, повернення кредиту, і ін. Разом з тим, їх дослідження торкаються кредитної системи в цілому, аналізу банківської діяльності і ін. В них не проводиться детальний аналіз методики оцінки кредитоспроможності позичальників.

Таким чином, необхідність проведення окремих досліджень в розрізі методології проведення оцінки кредитоспроможності і їх впли на фінансовий стан банків зумовили актуальність теми дипломної роботи, її наукову і практичну цінність.

Метою даної дипломної роботи є дослідження сучасної методики визначення банком кредитоспроможності позичальника в Україні, а також розробка рекомендацій по її удосконаленню.

В роботі для досягнення поставленої мети розкриваються наступні задачі:

Дослідження необхідності і зміста оцінки кредитоспроможності позичальників.

Визначення інформаційної бази забезпечення.

Розкриття основних показників фінансового стану підприємства, по яких здійснюється оцінка кредитоспроможності позичальника.

На прикладі діяльності Калінінського відділення № 8143 р. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України» провести аналіз ефективності оцінки кредитоспроможності позичальників.

Вивчити правове і регламентне забезпечення кредитних операцій Ощадбанку.

Розробити практичні рекомендації удосконалення оцінки кредитоспроможності позичальників з урахуванням оцінки зарубіжних комерційних банків.

Предметом дослідження з'явилися теоретичні,методичні основи механізму економічних відносин між банком і клієнтами, що складаються протягом декількох етапів процесу кредитування.

З метою проведення економічного аналізу і розробки необхідних пропозицій були використані звітні дані Калінінського відділення Ощадбанку № 8143 р. Донецька за 2007 р. – 2009 р., нормативні документи Ощадбанку України, НБУ, Положення і інструкції, які регламентують облік і аналіз кредитних операцій банку, монографії і статті українських і зарубіжних економістів.Основними методами дослідження організації роботи в банку стали: метод діалектичної логіки,метод системного підходу і порівняльних характеристик, розрахунку коефіцієнтів, графічний метод.

Наукова і практична цінність роботи полягає в тому, що в ній проведено узагальнення теорії і практики методології оцінки банком кредитоспроможності позичальників в Україні і розроблені рекомендації по її удосконаленню на основі досвіду зарубіжних банків.

До конкретних результатів дослідження можна віднести наступне:

Розкрито поняття «кредитоспроможність» і дана її характеристика з боку різних наукових діячів.

Висловлена система показників фінансового стану підприємства, по яких здійснюється оцінка кредитоспроможності позичальників.

Проаналізована фінансово-економічна діяльність Калінінського відділення Ощадбанку № 8143 м. Донецька.

Проведена оцінка структури і динаміки балансу Калінінського відділення Ощадбанку № 8143 м. Донецька, його активу і пасиву.

Даний аналіз кредитному портфелю Калінінського відділення Ощадбанку № 8143 м. Донецька.

Розроблені рекомендації по удосконаленню оцінки кредитоспроможності позичальників на прикладі зарубіжних банків.

Розділ 1 теоретичні основи оцінки кредитоспроможності позичальників

1.1Необхідність та сутність оцінки кредитоспроможності позичальників

В умовах переходу до ринкових відносин змінюються економічні підходи до кредитування. Важливим критерієм надання кредитів стає кредитоспроможність позичальника.

В нормативних актах Національного банку України, кредитоспроможність визначається: як здатність позичальника в повному об'ємі і в певний термін за кредитною угодою розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями [2]; або як наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту і його здатність повернути кредит і відсотки за його користування в повному об'ємі і у встановлені договором терміни [3].

Васюренко О.У в своїй роботі дає визначення, що кредитоспроможність – це здатність позичальника повністю і у вказаний термін розрахуватися з своїми борговими зобов'язаннями. [22, стр.122]

Ковбасюк М.Р. затверджує, що кредитоспроможність – це одна з умов виникнення і здійснення кредитних відносин, які виникають між банком (кредитором) і суб'єктом підприємництва (позичальником) з приводу надання кредитором позики позичальнику в грошовій формі на умовах поворотності в певний термін і, природно, із сплатою відсотків. При цьому власником переданих позичальнику засобів залишається банк, його не може не хвилювати доля цих засобів.[30, стр.297]

Кредитна послуга, яка є продуктом банку, у будь-якому випадку здійснюється з метою отримання доходу, і в кожному кредитному договорі для банку існує елемент ризику, оскільки завжди існує небезпека неповернення кредиту позичальником з різних причин, несплати відсотків по кредиту, порушення терміну погашення заборгованості. Наявність кредитного ризику залежить від суб'єктивних і об'єктивних чинників багато кого, зокрема від кадрового потенціалу клієнта, результату його фінансової діяльності, ступеня надійності потенційного позичальника з погляду виконання своїх обов'язків перед кредитором, рентабельності проекту, що кредитується, і т.д.

Звідси витікає таке визначення, кредитоспроможність – ця наявність у потенційного позичальника підстав для отримання кредитів, своєчасної сплати відсотків за користування ними і погашення основного кредитного боргу у встановлені терміни. [29, стр.102]

В світовій практиці використовуються багато методик оцінки кредитоспроможності, в основу яких встановлений аналіз фінансового стану позичальника і його надійність з погляду своєчасного погашення боргу банку. Так в практиці американських банків застосовується правило «5С», як абревіатура від перших букв (англ.мова) базових критеріїв кредитування: Charakter (характер); Сараcity (здатність); Capital (капітал); Calloterial (забезпечення); Conditions (умови).

Або CAMPARI: Character – характер клієнта (особисті якості); Ability – здатність повернення позики; Margin – маржа (прибутковість); Purpose – ціль, на реалізацію; Amount – розмір кредиту; Retern – умови погашення кредиту; Insurance – страхування ризику непогашення позики.

«Характер» позичальника – це, перш за все, його ділова репутація, ступінь відповідальності, можливості погашати заборгованості. Тут визначається відношення позичальника до своїх обов'язків у минулому, чи мав він затримки в погашенні позик, який його статус в світі бізнесу. Якнайповніші характер позичальника розкривається в ході попереднього інтерв'ю.

«Здатність» позичальника визначається за допомогою глибокого аналізу його фінансового стану доходів і витрат, і перспектив його динаміки в майбутньому. При цьому особливу увагу надається тому, які джерела погашення кредиту має позичальник, наприклад: поточні грошові надходження (cash inflow); продаж активів; нові позики на грошовому ринку.Велике значення має для банку такий критерій, як «капітал» фірми. Ретельно аналізується його розмір, структура, співвідношення з іншими статтями активів і пасивів.

«Забезпечення» кредиту або страхування ризику непогашення – вивчення конкретних форм і видів забезпечення, визначення його достатності, якості, а також встановлення ринкової вартості і ступеня ліквідності кредитної застави.

«Умови» – це загальні економічні умови, які визначають ринкову ситуацію і впливають на стан як банку, так і позичальника: стан економічної кон'юнктури, наявність конкуренції, податкова політика, механізм ціноутворення і ін. [22, стр.122-123]

Рішення банку про рівень кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків (див. рис. 1.1).

Оцінка кредитоспроможності – процес творчий, який вимагає від банківського працівника глибоких економічних знань, аналітичного мислення, уміння визначати і оцінювати тенденції в господарській (виробничій і комерційній) діяльності і фінансовому стані позичальників, прогнозувати майбутній стан позичальника.

Рис. 1.1 Елементи методики оцінки кредитоспроможності клієнта

Підхід до оцінки кредитоспроможності позичальника повинен бути системним, комплексним, виходячи з результатів аналізу і ефективності кредитних заходів. Рішення банку про рівень кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків: вивчення характеру клієнта для загального уявлення про нього; аналіз економічного стану клієнта; аналіз ефективності кредитних заходів або інвестиційного проекту. [21, стр.298]

Кредитоспроможність підприємства — більш вузьке поняття, ніж його платоспроможність, можливість і готовність підприємства погасити всі види заборгованості. Якщо свою звичайну заборгованість підприємство повинне погашати, як правило, за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), то позикова заборгованість мають ще три джерела погашення: виручка від реалізації майна, прийнятого банком в заставу по кредиту; гарантії іншого банку або підприємства (поручителя); страхові відшкодування.

Тому прийнято вважати, що банк, що грамотно надає кредити, може розраховувати на повне або хоча б часткове їх відшкодування навіть у тому випадку, коли позичальник виявиться неплатоспроможний.[56]

Ціллю аналізу кредитоспроможності є отримання банком якісної оцінки діяльності позичальника, на підставі якої він міг би ухвалити рішення про можливість і умови кредитування або про припинення кредитних відносин. Таку якісну оцінку фінансового стану позичальника банк може отримати в результаті проведення аналізу і комплексної оцінки його (позичальника) економічного стану по методиці приведеній в даній роботі з урахуванням особливостей діяльності позичальника. [30, стр.300]

Методика оцінки фінансового стану передбачає об'єднання об'єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, і суб'єктивних даних, які визначаються на підставі інформації, якій банк вже володіє, і пакету документів, наданих позичальником для отримання кредиту.Ця методика дозволяє постійно здійснювати експрес-аналіз фінансового стану позичальника, своєчасно визначати негативні тенденції в його господарсько-фінансовій

діяльності і вносити корективи в кредитні відносини.

На підставі аналізу формується база даних про позичальника, яка дає можливість розглянути динаміку його господарсько-фінансової діяльності.

У зв'язку з тим, що підприємства значно розрізняються по характеру своєї виробничої і фінансової діяльності, створити єдині універсальні і вичерпні методичні вказівки по вивченню кредитоспроможності і розрахунку відповідних показників не представляється можливим. Це підтверджується практикою нашої країни. В сучасній міжнародній практиці також відсутні тверді правила із цього приводу, оскільки врахувати всі численні специфічні особливості клієнтів практично неможливо. [32, стр.21]

Банки розробляють ряд показників оцінки, які характеризують фінансовий стан позичальників залежно від їх основного виду діяльності і форми власності (див. рис. 1.2). [49, стр.219-220]

Фінансові коефіцієнти.

Дають можливість оцінити фінансовий стан підприємства

Рух коштів.

Аналіз цього фактору дає змогу виявити тенденції та сезонну необхідність в коштах підприємства

Оцінка ділового оточення.

Роблять можливим визначення ступеня впливу на підприємство ризику, зв’язаного з діловим оточенням

Рис 1.2 Напрямки аналізу позичальника з метою оцінки

його кредитоспроможності

Основними задачами визначення кредитоспроможності позичальника є:

Вивчення фінансового стану підприємства;

Попередження втрат кредитних ресурсів внаслідок неефективної діяльності позичальника;

Стимулювання підприємства у напрямі підвищення його діяльності і кредитування.

При аналізі кредитоспроможності банки повинні вирішити наступні питання:

Чи здатний позичальник виконати свої зобов'язання в строк?

Чи готовий він їх виконати?

На перше питання дає відповідь розбір фінансово-господарських сторін діяльності підприємств. Друге питання має юридичний характер, і так само пов'язаний з особистими якостями керівників підприємства. Склад і зміст показників витікають з самого поняття кредитоспроможності. Вони повинні відобразити фінансово-господарський стан підприємств з погляду ефективності розміщення і використовування позикових засобів і всіх засобів взагалі, оцінити здатність і готовність позичальника виконувати платежі і погашати кредити в наперед певні терміни.

Аналіз фінансового стану позичальника є складовою частиною аналізу кредитного ризику при формуванні рішення про надання кредиту.

Процес кредитування пов'язаний з дією численних і багатообразних чинників ризику, здатних спричинити за собою непогашення позики в обумовлений термін. Зміни в споживчому попиті або в технології виробництва можуть вирішальним чином вплинути на справи фірми і перетворити процвітаючого позичальника в збиткове підприємство. Тривалий страйк, різке зниження цін в результаті конкуренції або відхід з роботи ведучих управляючих - все це здатне відобразитися на погашенні боргу позичальником. Надаючи кредити, банк повинен вивчати чинники, які можуть спричинити за собою їх непогашення. Таке вивчення іменують аналізом

кредитоспроможності.

Основна ціль такого аналізу визначити здатність і готовність позичальника повернути запрошувану позику відповідно до умов кредитного договору. Банк повинен в кожному випадку визначити ступінь ризику, який він готовий узяти на себе, і розмір кредиту, який може бути наданий в даних обставинах. [14, стр.119-122]

З позичальниками кожного класу кредитоспроможності банки по-різному будують свої кредитні відносини. Так, першокласним по кредитоспроможності позичальникам банки можуть відкривати кредитну лінію, кредитувати по контокорентному рахунку, видавати в разовому порядку бланкові (без забезпечення) кредити зі встановленням у всіх випадках більш низької процентної ставки, ніж для всієї решти позичальників. Це, поза сумнівом, благотворно відображається на фінансовій діяльності підприємства, економлячи йому час і засоби.

Кредитування другокласних позичальників здійснюється банками в звичайному порядку, тобто за наявності відповідних форм забезпечувальних зобов'язань (гарантії, застави, поручительства). Процентна ставка відповідно залежить від виду забезпечення.

Надання кредитів клієнтам третього класу зв'язано для банку з серйозним ризиком. В більшості випадків таким клієнтам банки стараються кредити не видавати. Якщо ж банк видає кредит клієнту третього класу, то розмір позики, що надається, не повинен перевищувати розмір статутного фонду підприємства. Процентна ставка за кредит встановлюється на високому рівні. [16, стр.202-203]

Працівники кредитного, юридичного відділу і відділу безпеки повинні працювати в тісному контакті, допомагати і консультувати один одного. Така спільна робота повинна починатися вже у момент переговорів з потенційним клієнтом. В ході переговорів кожний працівник з'ясовує відомості про майбутнього позичальника, виходячи з своїх функціональних обов'язків.

Крім цього, з'ясовуються дані про наявність розрахункових рахунків в

інших банках, майна, складів, фактична адреса підприємства і інші відомості, володіючи якими працівники служби безпеки зможуть надалі, у разі неповернення кредиту, вжити заходів до погашення простроченої позики.Разом з цим, слід з'ясувати факти невчасного виконання клієнтом зобов'язань, наявність до нього претензій майнового характеру і інші аналогічні дані.

Характерною межею злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням кредиту, є те, що позичальник повідомляє банку явно помилкові відомості про свій фінансовий стан. На основі аналізу або оцінки цих об'єктивно невірних даних, банком ухвалюється рішення про видачу грошових коштів. Особливість цих дій полягає в тому, що вони практично нездійснені без використання письмових документів, що містять помилкові відомості. Обман здійснюється або шляхом надання невірних даних кредитному інспектору, який про це не знає, або шляхом заховання або умовчання про істинне фінансовий стан підприємства, з відома представника банку або при його підтримці.

Слід особливо виділити, надання явно помилкових відомостей про забезпечення виконання зобов'язань: застави, поручительства, гарантії. Вимагається ретельно перевіряти відомості про відсутність арешту або інших заборон на предмет застави, документацію про право власності на майно, що закладається, або згоду власника на заставу, дані складського і бухгалтерського обліку, відомості про поручителя, його правоздатність, фінансовий стан і можливості виплатити зобов'язання за кредитним договором. [12, стр.277-279]

Зі всього вищевикладеного можна зробити висновок про те, яку важливу роль грає оцінка кредитоспроможності позичальника при видачі кредиту. Головна її ціль – збір інформації про потенційного позичальника і аналіз цієї інформації. Розглянемо більш детально методику оцінки кредитоспроможності позичальника.