- •1. Еволюція обчислювальних систем.
- •2. Обчислювальні мережі як частковий випадок розподілених систем (систем телеобробки).
- •1. Мережі еом локальні.
- •1.1. Основні поняття та визначення.
- •1.2. Ієрархічна організація мереж.
- •1.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем iso/osi.
- •1.4. Модель та протокольний граф тср/ір.
- •1.5. Фізичний рівень.
- •1.5.1. Передача сигналів у середовищі.
- •1.5.2. Перешкоди, шуми, спотворення.
- •1.5.3. Основні типи середовищ передачі даних.
- •1.5.4. Основні фізичні топології локальних мереж.
- •1.5.5. Алгоритм роботи пристроїв фізичного рівня.
- •1.6. Канальний рівень.
- •1.6.1. Структура канального рівня.
- •1.6.3. Пристрої канального рівня.
- •1.6.3.1. Поняття мас-адресації.
- •1.6.3.2. Поняття домену колізій та широкомовного домену.
- •1.6.3.3. Пристрої канального рівня та їх вплив на трафік мережі.
- •1.6.4. Методи доступу до середовища.
- •1.6.4.1. Колективний метод доступу до середовища (csma/cd)
- •1.6.4.2. Маркерний метод доступу до середовища (Token passing)
- •1.6.5. Протоколи канального рівня.
- •1.6.5.1. Мережі Ethernet.
- •1000-Мегабітні версії Ethernet. (Gigabit Ethernet)
- •1.6.5.2 Мережі Token Ring
- •1.5.5.3 Мережі fddi
- •1.7. Мережевий рівень.
- •1.7.1. Функції мережевого рівня.
- •1.7.2. Логічна адресація.
- •1.7.2.1. Класи ір-адрес.
- •1.7.2.2. Спеціальні ір – адреси.
- •1.7.2.3. Маски ір-адрес.
- •1.7.2.4. Безкласова адресація та створення підмереж.
- •1.7.3. Протокол ір.
- •1.7.3.1. Робота протоколу ір.
- •1.7.3.2. Функції ір.
- •1.7.4. Маршрутизація.
- •1.7. Транспортний рівень.
- •1.7.1. Функції транспортного рівня.
- •1.7.2. Технології управління потоком даних.
- •1.7.3. Протоколи транспортного рівня.
- •1.7.3.1. Протокол тср.
- •1.7.3.2. Формат тср-сегменту.
- •1.7.3.3. Протокол udp
- •1.7.3.4. Формат udp-сегменту.
- •1.8. Сеансовий рівень.
- •1.8.1. Функції сеансового рівня.
- •1.8.2. Процедури tws та twa.
- •1.9. Представницький рівень
- •1.10. Прикладний рівень
- •2. Протокольний стек тср/ір.
- •2.1. Призначення протокольного стеку тср/ір.
- •2.2. Протоколи стеку тср/ір.
- •2.2.1 Протоколи arp та proxy arp.
- •2.2.3. Поштові протоколи smtp, рор3, імар4.
- •2.2.4. Протоколи моніторингу та управління мережею snmp, icmp.
- •2.2.5. Протокол нттр.
- •2.3. Діагностика та управління мережею з допомогою утиліт на основі протоколу icmp.
2.3. Діагностика та управління мережею з допомогою утиліт на основі протоколу icmp.
На основі протоколу ІСМР працюють такі популярні утиліти управління мережею, як PING та TRACEROUTE.
PING (Packet Internetwork Groper, пакетний міжмережевий щуп) використовується для виявлення елементарного мережевого з’єднання у ТСР/ІР мережах.
Для перевірки активності віддаленого хоста PING використовує серію ІСМР ехо-повідомлень, які визначають період повернення дейтаграми від вказаного хоста і тим самим дозволяють „прослухати” мережевий шлях до нього. Утиліта PING входить у склад практично всіх пакетів програмного забезпеченння для роботи з сімейством протоколів ТСР/ІР. Параметри роботи утиліти задаються в якості аргументів командного рядка виклику програми PING. Крім адреси або імені хоста, який перевіряється, що є обов’язковим параметром, користувач може встановити, наприклад, час очікування відповіді, інтервали відправки запитів, кількість пакетів запитів, розмір пакетів та інші опції, які можуть підтримуватися програмою у залежності від її версії та використовуваної операційної системи.
У роботі утиліти TRACEROUTE використовуються протоколи UDP та ІСМР. Утиліта TRACEROUTE дозволяє переглядати шлях маршрутизації пакета від користувача до віддаленого хоста. Вона часто використовується як засіб відладки маршрутизації пакетів із локальної мережі організації у Internet. Принцип роботи утиліти полягає у наступному.
Утиліта TRACEROUTE відправляє на неіснуючий порт віддаленого хоста послідовність UDP-дейтаграм. За замовчуванням, відправляються 3 дейтаграми, кожна з них містить параметр TTL=1. Оскільки цей параметр зменшується на 1 на кожному вузлі маршрутизації, перший же маршрутизатор знищить дані дейтаграми і відправить відправнику повідомлення. Вони являють собою ІСМР-повідомлення Time Exceeded Message (ТЕМ) і містять часову мітку надходження повідомлення та адресу маршрутизатора.
Після цього TRACEROUTE відправляє UDP-повідомлення із параметром TTL=2, тобто ці повідомлення повинен знищити другий маршрутизатор на шляху до вузла призначення, далі з параметром TTL=3, і т.д. Цей процес продовжується до тих пір, поки дейтаграма не буде доходити до віддаленого хоста. Після того, як чергова дейтаграма, пройшовши всі попутні маршрутизатори, дійде до вузла призначення, хост не зможе її обробити, оскільки в ній вказано неіснуючий порт, та згенерує повідомлення ICMP Destination Unreachable. Це повідомлення служить командою для припинення роботи TRACEROUTE.
У процесі обміну UDP та ІСМР повідомленнями формується таблиця затримок маршрутизації пакетів на кожному із вузлів і на шляху до віддаленого хоста в цілому. Ця інформація і виводиться на екран користувача. Утиліта TRACEROUTE входить до складу майже всіх пакетів програмного забезпечення для роботи із сімейством протоколів ТСР/ІР. Параметри роботи утиліти задаються у якості аргументів командного рядка виклику програми. Крім адреси (або імені) хоста, до якого досліджується канал, яка є обов’язковим параметром, користувач може встановити, наприклад, максимальне значення TTL ІР-пакетів (за замовчуванням цей параметр рівний 30), кількість UDP-дейтаграм (за замовчуванням – 3), час очікування відповіді, номер неіснуючого порта (за замовчуванням – 33434).