- •1. Еволюція обчислювальних систем.
- •2. Обчислювальні мережі як частковий випадок розподілених систем (систем телеобробки).
- •1. Мережі еом локальні.
- •1.1. Основні поняття та визначення.
- •1.2. Ієрархічна організація мереж.
- •1.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем iso/osi.
- •1.4. Модель та протокольний граф тср/ір.
- •1.5. Фізичний рівень.
- •1.5.1. Передача сигналів у середовищі.
- •1.5.2. Перешкоди, шуми, спотворення.
- •1.5.3. Основні типи середовищ передачі даних.
- •1.5.4. Основні фізичні топології локальних мереж.
- •1.5.5. Алгоритм роботи пристроїв фізичного рівня.
- •1.6. Канальний рівень.
- •1.6.1. Структура канального рівня.
- •1.6.3. Пристрої канального рівня.
- •1.6.3.1. Поняття мас-адресації.
- •1.6.3.2. Поняття домену колізій та широкомовного домену.
- •1.6.3.3. Пристрої канального рівня та їх вплив на трафік мережі.
- •1.6.4. Методи доступу до середовища.
- •1.6.4.1. Колективний метод доступу до середовища (csma/cd)
- •1.6.4.2. Маркерний метод доступу до середовища (Token passing)
- •1.6.5. Протоколи канального рівня.
- •1.6.5.1. Мережі Ethernet.
- •1000-Мегабітні версії Ethernet. (Gigabit Ethernet)
- •1.6.5.2 Мережі Token Ring
- •1.5.5.3 Мережі fddi
- •1.7. Мережевий рівень.
- •1.7.1. Функції мережевого рівня.
- •1.7.2. Логічна адресація.
- •1.7.2.1. Класи ір-адрес.
- •1.7.2.2. Спеціальні ір – адреси.
- •1.7.2.3. Маски ір-адрес.
- •1.7.2.4. Безкласова адресація та створення підмереж.
- •1.7.3. Протокол ір.
- •1.7.3.1. Робота протоколу ір.
- •1.7.3.2. Функції ір.
- •1.7.4. Маршрутизація.
- •1.7. Транспортний рівень.
- •1.7.1. Функції транспортного рівня.
- •1.7.2. Технології управління потоком даних.
- •1.7.3. Протоколи транспортного рівня.
- •1.7.3.1. Протокол тср.
- •1.7.3.2. Формат тср-сегменту.
- •1.7.3.3. Протокол udp
- •1.7.3.4. Формат udp-сегменту.
- •1.8. Сеансовий рівень.
- •1.8.1. Функції сеансового рівня.
- •1.8.2. Процедури tws та twa.
- •1.9. Представницький рівень
- •1.10. Прикладний рівень
- •2. Протокольний стек тср/ір.
- •2.1. Призначення протокольного стеку тср/ір.
- •2.2. Протоколи стеку тср/ір.
- •2.2.1 Протоколи arp та proxy arp.
- •2.2.3. Поштові протоколи smtp, рор3, імар4.
- •2.2.4. Протоколи моніторингу та управління мережею snmp, icmp.
- •2.2.5. Протокол нттр.
- •2.3. Діагностика та управління мережею з допомогою утиліт на основі протоколу icmp.
1.6.3. Пристрої канального рівня.
1.6.3.1. Поняття мас-адресації.
При передачі інформації через середовище необхідно певним чином визначити адресата цієї інформації, тобто того, для кого вона призначена. На канальному рівні для цього використовуються МАС-адреси.
МАС-адреса вузла являє собою 48-бітне число, яке записується у вигляді 12 шістнадцяткових символів, наприклад: 01-25-af-dc-4e-7b, або 0125:afdc:4e7b. Вона однозначно ідентифікує пристрій, для якого призначено певний кадр.
МАС-адреса вузла жорстко пов’язана з кожним конкретним вузлом або портом багатопортового пристрою. Вона присвоюється на заводі-виробнику пристрою і ніяким чином не може бути змінена. Наприклад, МАС-адреса мережевої карти вбудована у її ROM; при заміні мережевої карти на вузлі МАС-адреса цього вузла теж змінюється.
МАС-адреса складається з двох частин. 1-ша її половина (24 біти) ідентифікує виробника пристрою і співпадає для всіх пристроїв, виготовлених цим виробником. Вона називається OUI (Organizational Unique Identifier, унікальний ідентифікатор виробника). Друга половина унікальним чином ідентифікує пристрій серед інших, виготовлених цим виробником. Таким чином, немає у світі двох пристроїв із однаковими МАС-адресами: у них може співпадати або лише перша половина (якщо вони виготовлені одним виробником), або лише друга (якщо різними виробниками).
Бувають випадки, коли необхідно, щоб повідомлення розглянув не один конкретний вузол, а всі вузли мережі. При цьому у якості адреси отримувача використовується так звана широкомовна МАС-адреса. Вона не може бути присвоєна жодному окремому пристрою і утворюється при виставленні всіх 48-ми біт адреси у 1. У шістнадцятковому форматі вона виглядає так: FF-FF-FF-FF-FF-FF. 15
1.6.3.2. Поняття домену колізій та широкомовного домену.
Колізією називається така ситуація в мережі, коли два або більше вузлів починають одночасно процес передачі інформації. При цьому повідомлення стикаються у розділюваному середовищі і руйнуються.
Доменом колізій, або фізичним сегментом мережі називається така її частина, у якій колізія розпізнається незалежно від місця її виникнення. Взагалі колізії – це нормальний режим роботи мережі, коли їх кількість не перевищує деякого порогового значення. Залежно від методу доступу до середовища, який використовується у мережі, колізії можуть взагалі не виникати.
Широкомовним доменом, або логічним сегментом мережі називається така її частина, у якій розповсюджуються без змін широкомовні повідомлення.
Оскільки як колізії, так і широкомовні повідомлення погано впливають на продуктивність роботи мережі, коли їх кількість занадто велика, необхідно певними методами зменшувати її. Очевидно, що кількість залежить від кількості вузлів у домені колізій або широкомовному домені. Таким чином, зменшуючи розміри домену колізій ми тим самим зменшуємо кількість останніх.
Процес поділу домену колізій або широкомовного домену на менші частини називається сегментацією. Розрізняють фізичну сегментацію – поділ домену колізій, – та логічну сегментацію – поділ широкомовного домену.
Фізичну сегментацію здійснюють всі пристрої канального та мережевого рівнів; логічну – лише пристрої мережевого рівня.
