- •1. Еволюція обчислювальних систем.
- •2. Обчислювальні мережі як частковий випадок розподілених систем (систем телеобробки).
- •1. Мережі еом локальні.
- •1.1. Основні поняття та визначення.
- •1.2. Ієрархічна організація мереж.
- •1.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем iso/osi.
- •1.4. Модель та протокольний граф тср/ір.
- •1.5. Фізичний рівень.
- •1.5.1. Передача сигналів у середовищі.
- •1.5.2. Перешкоди, шуми, спотворення.
- •1.5.3. Основні типи середовищ передачі даних.
- •1.5.4. Основні фізичні топології локальних мереж.
- •1.5.5. Алгоритм роботи пристроїв фізичного рівня.
- •1.6. Канальний рівень.
- •1.6.1. Структура канального рівня.
- •1.6.3. Пристрої канального рівня.
- •1.6.3.1. Поняття мас-адресації.
- •1.6.3.2. Поняття домену колізій та широкомовного домену.
- •1.6.3.3. Пристрої канального рівня та їх вплив на трафік мережі.
- •1.6.4. Методи доступу до середовища.
- •1.6.4.1. Колективний метод доступу до середовища (csma/cd)
- •1.6.4.2. Маркерний метод доступу до середовища (Token passing)
- •1.6.5. Протоколи канального рівня.
- •1.6.5.1. Мережі Ethernet.
- •1000-Мегабітні версії Ethernet. (Gigabit Ethernet)
- •1.6.5.2 Мережі Token Ring
- •1.5.5.3 Мережі fddi
- •1.7. Мережевий рівень.
- •1.7.1. Функції мережевого рівня.
- •1.7.2. Логічна адресація.
- •1.7.2.1. Класи ір-адрес.
- •1.7.2.2. Спеціальні ір – адреси.
- •1.7.2.3. Маски ір-адрес.
- •1.7.2.4. Безкласова адресація та створення підмереж.
- •1.7.3. Протокол ір.
- •1.7.3.1. Робота протоколу ір.
- •1.7.3.2. Функції ір.
- •1.7.4. Маршрутизація.
- •1.7. Транспортний рівень.
- •1.7.1. Функції транспортного рівня.
- •1.7.2. Технології управління потоком даних.
- •1.7.3. Протоколи транспортного рівня.
- •1.7.3.1. Протокол тср.
- •1.7.3.2. Формат тср-сегменту.
- •1.7.3.3. Протокол udp
- •1.7.3.4. Формат udp-сегменту.
- •1.8. Сеансовий рівень.
- •1.8.1. Функції сеансового рівня.
- •1.8.2. Процедури tws та twa.
- •1.9. Представницький рівень
- •1.10. Прикладний рівень
- •2. Протокольний стек тср/ір.
- •2.1. Призначення протокольного стеку тср/ір.
- •2.2. Протоколи стеку тср/ір.
- •2.2.1 Протоколи arp та proxy arp.
- •2.2.3. Поштові протоколи smtp, рор3, імар4.
- •2.2.4. Протоколи моніторингу та управління мережею snmp, icmp.
- •2.2.5. Протокол нттр.
- •2.3. Діагностика та управління мережею з допомогою утиліт на основі протоколу icmp.
1.7. Мережевий рівень.
1.7.1. Функції мережевого рівня.
Мережевий рівень відповідає за передачу інформації через мережевий комплекс від відправника до отримувача .Ця передача здійснюється на основі адрес мережевого рівня – логічних адрес. Адресна схема мережі має велике значення для процесу передачі інформації; грамотно розроблена адресна схема може значно оптимізувати цей процес, і навпаки, невдала адресна схема може уповільнити роботу мережі, а також знизити безпеку процесу передачі інформації.
30
1.7.2. Логічна адресація.
Як правило, у стеку протоколів ТСР/ІР, на основі якого зараз працюють більшість мереж, використовуються 3 типи адрес:
Локальні – такий тип адрес, який використовується засобами базової технології канального рівня для доставки даних у межах логічного сегменту. У локальних мережах це є МАС-адреси.
Символьні – доменні імена (chnu.cv.ua). Мають ієрархічну структуру і використовуються для зручності запам’ятовування адрес вузлів у великому мережевому комплексі (наприклад, Internet).
ІР-адреси – тип адрес, на основі яких протоколи мережевого рівня передають пакети між мережами.
ІР-адреса являє собою 32-бітне число, яке записується, як правило, у вигляді 4-х десяткових чисел, кожне з яких означає вміст 1 байта; числа розділяються крапками. Значення кожного з цих чисел, таким чином, повинно лежати у межах від 0 до 255. Наприклад: 134.32.67.223. ІР-адреса у межах локальної мережі призначається адміністратором цієї мережі; у межах глобальних мережевих комплексів (Internet) їх роздає InterNIC (Internet Network Information Center). Якщо один мережевий вузол входить у декілька логічних сегментів (наприклад, шлюз), він повинен мати відповідно кілька ІР-адрес. Отже, ІР-адреса характеризує не окремий фізичний пристрій, а одне мережеве з’єднання.
На відміну від МАС-адрес, які існують у плоскому адресному просторі, ІР-адреси мають ієрархічну структуру. Кожна ІР-адреса може бути умовно поділена на 2 частини: адресу мережі і адресу вузла у цій мережі. Вузли, які належать одному логічному мережевому сегменту, повинні мати однакову адресу мережі.
При перенесенні вузла із одного мережевого сегмента у інший ІР-адреса може бути легко змінена програмним чином (саме тому вона логічна, на відміну від фізичної МАС-адреси).
ІР-адреса вузла ніяким чином не пов’язана ні з його МАС-адресою, ні з символьним іменем. При необхідності відповідність між ними можна встановити з допомогою спеціальних протоколів.
31
1.7.2.1. Класи ір-адрес.
Як було сказано вище, ІР-адреса може бути умовно поділена на 2 частини: номер мережі та номер вузла у цій мережі. Визначити, яка частина ІР-адреси відповідає номеру вузла, а яка – номеру мережі, можна, знаючи клас цієї адреси. Клас адреси визначається значенням перших бітів першого байта адреси.
До класу А належать ІР-адреси, перший біт першого байта яких завжди встановлено в 0:
0 |
Мережа |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
ІР – адреси класу А можуть приймати значення від 1.0.0.0 до 126.255.255.255. У них перший байт відповідає за номер мережі, а три інші – за номер вузла у мережі. З допомогою цього класу можна створити 126 мереж, у кожній з яких буде приблизно 224 вузлів. Як правило, такі адреси використовують для великих мереж, які містять значну кількість вузлів.
До класу В належать ІР-адреси, перші біти першого байта яких завжди мають значення 10:
1 |
0 |
Мережа |
. |
Мережа |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
ІР – адреси класу В можуть приймати значення від 128.0.0.0 до 191.255.255.255. Тут на номер мережі відведено 2 байти, а 2 інші залишаються на номер вузла у мережі. З допомогою цього класу можна створити 216 мереж, у кожній з яких буде до 216 вузлів. Як правило, ці адреси використовують для мереж середньої величини.
До класу С належать ІР-адреси, перші біти першого байта яких завжди мають значення 110:
1 |
1 |
0 |
Мережа |
. |
Мережа |
. |
Мережа |
. |
Вузол |
ІР – адреси класу С можуть приймати значення від 192.0.0.0 до 223.255.255.255. У цих адресах номер мережі займає 3 байти, а на номер вузла у мережі залишається лише 1 байт. З допомогою цього класу можна створити 224 мереж, у кожній з яких буде до 256 вузлів. Як правило, ці адреси використовують для невеликих мереж.
До класу D належать ІР-адреси, перші біти першого байта яких мають значення 1110:
1 |
1 |
1 |
0 |
Вузол |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
Ці адреси вже не ділять на номер вузла і номер мережі і використовують для групової (multicast) адресації – в ситуаціях, коли необхідно певну інформацію передати лише частині мережі. Адреси класу D можуть приймати значення від 224.0.0.0 до 239.255.255.255. Для роботи з цими адресами призначено спеціальні протоколи.
До класу Е належать ІР-адреси, перші біти першого байта яких приймають значення 1111:
1 |
1 |
1 |
1 |
Вузол |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
. |
Вузол |
Ці адреси зарезервовані для дослідницьких цілей і не використовуються у звичайній адресації; вони також не діляться на номер мережі і номер вузла.
32