Словник термінів

Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудитор – працівник аудиторської фірми, який здійснює незалежну експертизу чи кольт роль за дотриманням установленого порядку проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку та звітності, надає з цих питань консультативні послуги.

Аудиторська діяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська палата – незалежна громадська професійна організація з правовим статусом юридичної особи, метою діяльності якої є сприяння розвиткові, удосконаленню та уніфікації справи.

Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Аудиторський висновок — документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела.

Аудиторський ризик – ризик, який виникає, коли аудитор не може визначити суттєвої помилки і видає аудиторський висновок без застережень, тоді як доречнішим був би аудиторський висновок із застереженням, чи відмова від надання висновку, того чи іншого рівня втрат.

Аудиторські послуги – послуги у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правого забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Аудиторські процедури – це відповідний порядок і послідовність дії аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов»язання і власний капітал.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Властивий ризик – здатність залишків по певних бухгалтерських рахунках мати наявність суттєвих перекручень при умові, що до них не застосовують відповідні засоби внутрішнього контролю.

Взаємна перевірка – це зіставлення за своїм найменуванням та сутністю документів, у яких висвітлюються різні аспекти однієї й тієї самої або декількох взаємопов»язаних операцій.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов»язань.

Гарантовані виплати працівникові – виплати працівникові, які не залежать від майбутньої трудової діяльності.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов»язань на дату придбання.

Дата балансу – дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Довгострокові зобов»язання - всі зобов»язання, які не є поточними зобов»язаннями.

Договір – угода між двома чи більше сторонами – фізичними та (або) юридичними особами, яка встановлює відповідні права та обов’язки для її учасників.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов»язань, які призводять до зростання власного капіталу.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Експерт – особа, яка володіє спеціальними знаннями, освітою і досвідом у певній галузі діяльності.

Завдання аудиту – це перевірка достовірності фінансової звітності, законності та доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку., проведення аналізу фінансово-господарської діяльності.

Забезпечення – зобов»язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Збиток – перевищення суми втрат над сумою доходу, для отримання якого були здійсненні ці витрати.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Індекс інфляції – індекс інфляції, оприлюднений центральним органом виконавчої влади в галузі статистики.

Коефіцієнт ефективності хеджування – частка від ділення відповідно до зміни справедливої вартості або грошових потоків об»акта хеджування на зміну справедливої вартості або грошового потоку від інструмента хеджування.

Контроль- вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.

Користувачі звітності – фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Кошторис- це документ, у якому зазначено сум коштів, неорних для виконання робіт по будівництву (ремонту, реконструкції). Його складають проектні організації за замовленням господарств і використовують у плануванні обсягів капітальних інвестицій для контролю використання коштів на будівництво.

Курсова різниця - між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних, валютних курсах.

Мета аудиту – формування професійної думки аудитора щодо достовірності і відповідності фінансової звітності чинному законодавству.

Метод - це прийом або система прийомів, що застосовуються в будь-якій галузі діяльності.

Метод випадкового відбору - забезпечення рівних шансів для потрапляння у вибірку кожного елементу генеральної сукупності.

Методика - сукупність взаємозв’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи.

Методика аудиту – послідовність та порядок застосування окремих методів аудиторської перевірки та її організації з метою встановлення об’єктивної істини щодо об»єктивної інформації і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту.

Монетарні статті – сталі балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов»язання , які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Немонетарні активи - всі активи, крім грошових коштів , їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій сумі грошей.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Об’єкти аудиту – це взаємопов’язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони системи. В нашому розумінні об’єктом аудиту є господарські процеси, активи, зобов’язання і капітал.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для складання і подання фінансової звітності і які встановлені відповідним наказом про облікову політику.

Підсумкові документи – складаються з аудиторського висновку та документації, яка передається замовнику перевірки згідно договору.

Планування аудиту – вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду і часу проведення аудиту.

Помилка – ненавмисне перекручення інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках невідповідне відображення записів в обліку тощо.

Предмет аудиту – процеси і явища, які відображені документально і пов’язана з господарською діяльністю підприємств.

Припустима помилка – це максимальне значення помилки у сукупності даних.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур.

Ревізія – метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності.

Регістр БО – таблиця в якій формулюються, накопичуються, реєструються і узагальнюються, записів про господарські операції на підприємстві за певний проміжок часу (меморіально-ордерна, журнально-ордерна і відомості, розгорнуті обороти по Дт і Кт).

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів — база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи — підприємці (далі — Реєстр).

Ризик неефективності додаткової перевірки – ймовірність того, що аудиторський висновок підготовлений на засадах вибіркового дослідження може відрізнятися від аудиторського висновку, котрий зроблений на засадах суцільної перевірки.

Робоча документація – записи за допомогою яких аудитор фіксує проведенні процедури, перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської перевірки. Сюди включається інформація яка на думку аудитора є важливою. Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартної форми і таблиці на папері або зафіксована на електронних носіях інформації або на кіно чи відео плівку. В робочій документації реєструються результати аудиторської експертизи, які виконані для підтвердження виконаних рішень.

Сертифікат аудиторський – сертифікат, який засвідчує отримання ліцензії на право займатися аудиторською діяльністю.

Система БО – заходи і записи підприємства, шляхом яких бухгалтерські операції оформлюються в регістрах БО. Така система визначає, збирає, аналізує, підраховує, класифікує, записує, підсумовує і надає інформацію про операцію і інші заходи.

Система внутрішнього контролю – визначає всі внутрішні правила і процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети: забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання ефективності внутрішньої політики, збереження і ефективне використання активів підприємства, запобігання і викриття фальсифікації помилок, точність і повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку фінансової інформації.

Стратифікація – це процес розподілу генеральної сукупності на більш дрібні підсукупності.

Суб’єкти аудиту – фізичні особи та їх організації (аудиторські фірми), діяльність яких направлена на здійснення незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії і події з метою установлення ступеня відповідності цих тверджень встановленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.

Фальсифікація бухгалтерських документів – оформлення наперед неправильних документів БО і записів у регістрах БО.

Фінансова звітність – це система загальноприйнятих показників, що характеризують підсумки фінансово - господарської діяльності п-ва протягом відповідного періоду. Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного б.о. і є його завершальною стадією.

Шахрайство – навмисно не правильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства, воно полягає в маніпулюванні обліковими записами. Фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в облік тощо.