- •1. Формулювання службового призначення деталі і основних вимог.
- •2. Аналіз виробничої програми, визначення типу та організаційної форми виробництва
- •3. Аналіз технологічності конструкції деталі
- •4. Вибір і обґрунтування технологічних баз
- •5. Вибір технологічного обладнання
- •6. Вибір пристроїв
- •7. Вибір різальних і допоміжних інструментів
- •8. Вибір методів і засобів технічного контролю якості деталі
- •9. Встановлення режимів обробки
- •10. Нормування операцій
- •11. Вибір спеціального верстатного пристрою
- •Література
7. Вибір різальних і допоміжних інструментів
Враховуючи характер виробництва, методи обробки, тип верстата, розмір, конфігурацію і матеріал заготовки, якість поверхні вибираю різальний і допоміжний інструмент для обробки деталі «Вал».
Для точіння шийки вибираємо різець[2,с119–120]:
Державка: PCLNR| 2020К-12
Пластина: CNMG| 120408T-NR|
радіус при вершині r=0,8| мм
сплав пластини IC| 9025
Режими різання, що рекомендуються:
V=150|..250 м/хв
S=0,15|..0,5 мм/об
t=| до 5мм|
8. Вибір методів і засобів технічного контролю якості деталі
Аналізуючи точнісні параметри які необхідно визначити на деталі визначаю схеми контролю деталі, користуючись при цьому кресленням деталі та технічними вимогами. На основі схем контролю визначаю засоби контролю користуючись каталогами стандартів. При виборі засобів контролю враховую такі основні параметри: точність необхідного виміру, характер виробництва, розмір та якість вимірюваної поверхні. Похибка вимірювання не повинна перевищувати 20-35% вимірюваної величини[2,с462]:
Для контролю якості деталі застосовуємо такі методи і засоби:
– для контролю лінійних та діаметральних розмірів застосовуємо:
Штангенциркуль ШЦ - ІІ - 250 - 0,05 ГОСТ 166-89;
Мікрометри: МК 25-50, МК 50-75 ГОСТ 6507-78
– для контролю параметрів шорсткості застосовуємо набір зразків шорсткості по ГОСТ 9378-85.
9. Встановлення режимів обробки
Аналітичним шляхом розраховуємо режими різання для точіння шийки 68. Оброблюється сталь– Сталь 15ХГНТА ГОСТ4543-71
Для виду обробки точіння швидкість різання визначається за формулою:
де Кv=КмvКпvКиv=111=1 - коефіцієнт впливу параметрів обробки
де Кмv=1 – поправочний коефіцієнт фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу [2, ст.262];
Кпv= – коефіцієнт впливу стану поверхні заготовки[2, ст.265];
Киv=1 – коефіцієнт впливу інструментального матеріалу [2, ст.266];
КВН=0,9 – коефіцієнт впливу параметру обробки внутрішніх поверхонь;
Т=60 хв – значення стійкості інструменту [2, ст.269].
Інші коефіцієнти режимів обробки зводимо у таблицю 9.1.
Таблиця 9.1 – Параметри обробки.
Перехід |
Глибина різання t, мм |
Подача S, мм/об |
Коефіцієнти та показники степенів |
|||
Сv |
x |
y |
m |
|||
Обточування чистове |
0,1 |
0,1 |
292 |
0,15 |
0,2 |
0,2 |
Остаточно розраховуємо швидкість різання
м/хв
Визначаємо частоту обертання шпинделю за формулою:
об/хв
Для визначення потужності обробки розраховуємо силу різання, яка при обточуванні визначається за формулою:
Pz=10CptxsyvnKp
де Кр=КмрКрКрКп=11,111,1=1,21 – поправочний коефіцієнт
де Кмр =1 – коефіцієнт якості оброблюваного матеріалу [2, ст.264];
Кр=1,1, Кр=1, Кп=1,1 – коефіцієнти впливу геометричних параметрів ріжучої частини інструменту [2, ст.264-265];
Cp=92, x=0,4, y=0,4, n=0 – коефіцієнти та показники степенів , що залежать від конкретних умов обробки [2, ст.269];
Тоді остаточно тангенціальна сила різання:
Pz=10920,10,40,10,4276,901,21= 443Н
Визначимо потужність різання за формулою:
кВт
Розрахована потужність різання значно менша за номінальну потужність верстата (18,5 кВт), а тому обробка за даними режимами є допустимою.
