88. Розробка політики управління фінансовими інвестиціями.
Фінансові інвестиції - вкладення в фінансове майно, придбання прав на участь в управління інших підприємств (придбання акції, інших ЦП).
Фінансові інвестиції поділяються на три групи:
Боргові інвестиції - довгострокові і короткострокові кредити, суди юридичних осіб, прості та переводні векселі;
Пайові інвестиції - прості і привілейовані акції, облігації купонні і безкупонні;
Деривативи - фінансові інструменти: опціони, фьючерси, форварди.
Політика управління фінансовими інвестиціями - це сукупність заходів розроблених і спрямованих на розробку і реалізацію стратегії щодо управління портфельними інвестиціями
Портфельними інвестиціями називаються вкладення капіталу в групу проектів, наприклад, придбання цінних паперів різних підприємств.
Загальна характеристика будь-якого цінного паперу – його дохідність та показник ризику. під ризиком розуміється можливість неотримання очікуваного доходу чи втрати 9 повної чи часткової0 коштів. як правило, ЦП, які мають низькі показники ризику, дають невеликі доходи. а ЦП, які можуть дати більший дохід, мають значні показники ризику. ризик поділяється на ринковий – єдиний для всіх ЦП, якого неможливо уникнути, і індивідуальний – притаманний конкретному цінному паперу. Розміщуючи грошові кошти в різні ЦП, тобто формуючи портфель фінансових інвестицій, можна знизити індивідуальний ризик.: якщо по одним ЦП буде низький дохід чи збиток, то інші ЦП компенсують це за рахунок вищої дохідності. Чим більше ЦП в портфелі, чим більше він диверсифікований, тим менше індивідуальний ризик.
Кожне підприємство, яке бажає розмістити вільні кошти на фондовому ринку, має свою шкалу оцінки ризику і дохідності. Ціллю оптимізації портфелю ЦП є формування такого портфелю ЦП, який би відповідав потребам підприємства як по дохідності, так і по ризиковості, що досягається шляхом збільшення кількості цінних паперів в портфелі.
89 Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій.
Управління портфелем цінних паперів пов'язане з оцінкою ефективності цінних паперів, які придбаває інвестор.
Ефективність фінансових вкладень оцінюють за такими методичними підходами та моделями:
• ретроспективної оцінки ефективності фінансових вкладень;
• прогнозування економічної ефективності окремих фінансових інструментів;
• базової моделі оцінки поточної вартості облігацій з періодичною виплатою процентів;
• моделі оцінки поточної вартості облігацій з виплатою всієї суми процентів під час її погашення;
• моделі оцінки поточної вартості облігацій, що реалізується з дисконтом без виплати процентів;
• моделі дохідності дисконтних облігацій.
Ретроспективну оцінку ефективності фінансових вкладень здійснюють зіставленням суми отриманого доходу від фінансових інвестицій із середньорічною сумою даного виду активів.
Середній рівень дохідності (ДВК заг ) може змінитися за рахунок структури цінних паперів, що мають різний рівень дохідності (Р д ), і рівня дохідності кожного виду цінних паперів, придбаних підприємством (ДВК,):
Зміни ДВК за рахунок:
• структури фінансових вкладень
• рівня дохідності окремих видів інвестицій
Прогнозування економічної ефективності окремих фінансових інструментів здійснюють за допомогою як абсолютних, так і відносних показників. У першому випадку визначається поточна ринкова ціна фінансового інструмента, у другому — розраховують відносну його дохідність.
Поточна вартість будь-якого цінного папера може бути розрахована за формулою:
де PVф.н. — реальна поточна вартість фінансового інструмента;
CF n — очікуваний грошовий потік, що повернеться в п-му періоді;
d — очікувана або необхідна норма дохідності по фінансовому інструменту;
п — число періодів отримання доходів.
Підставляючи в дану формулу значення очікуваних грошових надходжень, дохідності і тривалості періоду прогнозування, можна розрахувати поточну вартість будь-якого фінансового інструменту.
Базова модель оцінки поточної вартості облігацій з періодичною виплатою процентів має такий вигляд:
де PV,обл — поточна вартість облігацій з періодичною виплатою процентів;
CF n — сума отриманого процента в кожному періоді (добуток номіналу облігації на оголошену ставку процента (N обл.*К)\
N oбл — номінал облігації, що погашається в кінці строку її обігу (t);
к — річна купонна ставка процента.
Модель оцінки поточної вартості облігацій з виплатою всієї суми процентів при її погашенні:
де N • к • п — сума процентів за облігацією, що виплачується в кінці строку її обігу.
Модель оцінки поточної вартості облігацій, що реалізуються з дисконтом без виплати процентів:
Модель дохідності дисконтних облігацій:
• за ефективною ставкою процента;
• за ставкою простих процентів:
де Рк — курс облігації (відношення ціни покупки до номінальної вартості облігації);
Т — кількість календарних днів у році;
t — кількість днів до погашення облігації.