
- •1. Необхідність та сутність ф.М.
- •2. Мета та завдання ф.М.
- •3. Обєкти фінансового менеджменту, їх класифікація за окремими ознаками
- •4. Особливості ф.М, пов’язані з формою власності і сферою здійснення бізнесу.
- •5. Стратегія і тактика фм.
- •6. Функції та механізм фм.
- •7. Прийоми фм та їх характеристика.
- •8. Суб’єкти ф.М. Та їх характеристика.
- •9. Обовязки фінансового менеджера.
- •10. Місце фм в організаційній структурі підприємства
- •11. Методи фм.
- •12. Принципи фм.
- •13. Загальна схема фм.
- •Фінансова система
- •14. Організаційно-економічні заходи забезпечення реалізації фін. Стратегії.
- •15. Стратегічний фм.
- •16. Оперативно-тактичний фм.
- •17. Принципи організаційного забезпечення фм.
- •18. Поняття системи організаційного забезпечення ф.М.
- •19. Ієрархічна та функціональна побудова центрів управління під-вом.
- •20. Типова схема організаційної структури фінансового управління на крупних підприємствах.
- •21. Поняття “центру відповідальності” на підприємстві. Види центрів відповідальності та їх характеристика.
- •22. Формування системи організаційного забезпечення фінансового управління на основі центрів відповідальності. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.
- •23. Класифікація інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.
- •24. Вимоги до інформаційного забезпечення.
- •25. Значення фінансової звітності та вимоги до її змісту. Принципи формування фінансової звітності.
- •26. Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.
- •27. Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації, їх характеристика.
- •28. Сутність фінансового контролю на підприємстві.
- •29. Система фінансового моніторингу.
- •30.Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень значень фактичних фінансових показників від нормативних (планових).
- •32. Грошові потоки як основа самофінансування об’єкта підприємництва.
- •33. Класифікація грошових потоків суб’єкта господарювання.
- •34. Типова сукупність вхідних грошових потоків суб’єкта господарювання.
- •35. Типова сукупність вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання.
- •36. Структурування грошових потоків за видами діяльності. Грошові потоки суб’єкта господарювання за видами діяльності та джерелами формування.
- •37. Алгоритм розрахунку операційного грошового потоку суб’єкта господарювання.
- •38. Грошовий потік від фінансової діяльності.
- •39. Прямий та непрямий метод розрахунку грошового потоку.
- •40. Інструментарії управління грошовими потоками.
- •41. Модель упр-ня гп та її структура.
- •44.Необхідніть і сутність визначення часової вартості грошей. Основні причини зміни вартості грошей в часі.
- •45. Зміна вартості грошей у часі: сутність та завдання її визначення.
- •46. Визначення майб вартості грошей у фін розрахунках.
- •47. Моделі, що використовуються для аналізу гп
- •48. Визначення теперішньої вартості грошей у фін розрахунках
- •52. Особливості моделі управління прибутком підприємства.
- •53. Організація і інструментарій упр-ня прибутком.
- •54. Мета і завдання упр-ня формуванням прибутку п-ства.
- •55. Управління формуванням доходів суб’єкта господарювання.
- •56. Цінова політика суб’єкта підприємництва як елемент моделі управління прибутком
- •57. Зміст та роль управління витратами п-ства в форм-ні прибутку.
- •58. Управління використанням прибутку.
- •60. Вплив використання прибутку на забезпечення фін стійкості та розвитку п-ства.
- •61.Податкове планування в упр-ні формуванням і використанням прибутку п-ства. Активи п-ства як об’єкт фм
- •62. Сутність і класифікація активів підприємства.
- •63. Управління оборотними активами підпр-ва.
- •64. Управ-ня вир.Запасами підпр-ва
- •65. Управління грош-ми активами підпр-тва
- •66. Управління дебітор. Забогован-тю (дз)
- •67. Управління необор .Активами(на) підпр-ва
- •68. Оцінювання ефективності управління активами п-ства.
- •69. Класифікація капіталу п-ства та її роль у упр-ні капіталом.
- •70. Дивідендна політика, її типи і формування капіталу підприємства.
- •72. Класифікація дивідендних виплат
- •73. Дивідендна політика підприємства та можливості її вибору.
- •74. Сутність власного капіталу підпр-ва
- •75. Управління власним капіталом, оцінювання вартості власного капіталу.
- •76. Вартість і структура капіталу.
- •77. Оптимізація структури капіталу.
- •78. Теорії структури капіталу.
- •79. Основи теорії Міллер-Модільяні.
- •80.Сутність левериджа (фінансового, виробничого).
- •81.Вимірювання фінансового левериджу.
- •82. Економічна сутність і класифікація інвестицій.
- •83.Інвестиційна політика підприємства.
- •84. Управління реальними інвестиціями
- •85. Класифікація інвестиційних проектів підприємства.
- •86. Методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
- •87. Управління фінансовими інвестиціями.
- •88. Розробка політики управління фінансовими інвестиціями.
- •89 Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій.
- •90. Сутність і класифікація фінансових ризиків.
- •92. Політика управління фін ризиками.
- •93. Модель управ-ня фін ризиками та її суть.
- •95. Механізм диверсифікації фінансових ризиків підприємства.
- •96. Кількісні показники оцінки фін ризиків.
- •97. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.
- •98. Аналіз звіту про рух грошових коштів
- •99. Аналіз основних показників консолідованої фін звітності.
- •100. Фінансове планування як основа фінансового механізму управління.
- •101. Методи фінансового планування та їх класифікація.
- •102. Сутнiсть I цiлi внутрiшньофiрмового фiнансового прогнозування I планування.
- •103. Роль прогнозів у фін плануванні. Стратегічне планування на п-стві.
- •104. Поточне фінансове планування : зміст, задачі, принципи. Оперативне фінансове планування.
- •105. Бюджетування в управлінні п-ством.
- •107. Характеристика фінансових бюджетів та їх значення в управлінні підприємством.
- •109. Значення прогнозного бухгалтерського балансу.
- •110. Зведений бюджет п-ства – основний фін.План.
- •112. Функціонування та методологічні особливості антикризового фінансового менеджменту.
- •113. Постановка цілей та розроблення антикризової стратегії.
- •114. Оцінка ймовірності банкрутства підпр-ва.
- •115. Оцінювання ймовірності фінансової кризи п-ства на основі дискримінантного аналізу.
- •116.Фінансова санація як складова антикризового управління.
- •118.Організаційно-фінансове забезпечення реструктуризації підприємств.
83.Інвестиційна політика підприємства.
Інвестиційна політика - це приорітетні напрямки поведінки суб'єктів інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних, позичкових чи залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, тобто інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає до їх реалізації будь-яких учасників інвестиційної діяльності, уточнює приорітетні напрями залучення інвестицій.
Важливою складовою інвестиційної політики є визначення інвестиційних потреб та вибір джерел фінансування інвестиціної діяльності: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян,юридичних осіб тощо);
позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
бюджетних інвестиційних асигнувань;
безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій.
підприємств і громадян.
Також важливими складовими інвестиційної політики є складання графіків повернення довгострокових кредитів, визначення підходів для визначення вартості капіталу, аналіз і оцінка ризику, стимулювання ресурсозбереження, впровадження нових технічних і технологічних досягнень.
84. Управління реальними інвестиціями
Провідну роль в інвестиційній діяльності підприємств відіграють реальні інвестиції. Вони є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства.
За допомогою реальних інвестицій відтворюються на простій і розширеній базі основні засоби виробництва, тобто створюється матеріальний фундамент для підвищення продуктивності живої праці через упровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва. Завдяки реальним інвестиціям упроваджуються досконаліші форми суспільної організації виробництва: його спеціалізація, кооперування і комбінування.
Управління інвестиціями включає:
1. Управління інвестиційною діяльністю на державному рівні, що передбачає законодавче регулювання, контроль, стимулювання інвестиційної діяльності.
2. Управління інвестиційною діяльністю окремого суб'єкта господарювання, що передбачає вибір об'єктів інвестування і контроль за процесом інвестування.
3. Управління інвестиційними проектами, що включає планування, організацію розроблення, координацію, контроль тощо. На рівні підприємства управління інвестиційною діяльністю спрямоване на забезпечення реалізації найефективніших напрямів вкладення капіталу.
Початковим етапом управління інвестиціями на рівні підприємства є аналіз інвестиційного клімату країни, що грунтується на вивченні таких прогнозів:
• динаміки валового внутрішнього продукту і обсягів виробництва продукції;
• динаміки розподілу валового внутрішнього продукту (накопичення і споживання);
• розвитку приватизаційних процесів;
• законодавчого регулювання державою інвестиційної діяльності;
• розвитку окремих інвестиційних ринків, особливостей грошового і фондового;
• демографічної ситуації.
Висновки з проведеного аналізу є основою наступного етапу — вибору конкретних напрямів інвестиційної діяльності підприємства відповідно до стратегії його економічного і фінансового розвитку. На цьому етапі підприємство обирає галузеву напрямленість своєї інвестиційної діяльності, визначає інвестиційну привабливість окремих галузей економіки — їх кон'юнктуру, динаміку і перспективи попиту на продукцію цих галузей.
Оцінювання інвестиційної привабливості галузей економіки включає: визначення стадії життєвого циклу галузі; позиції галузі щодо її ділового циклу; прогнозування перспектив розвитку галузі.
Завершуючи оцінювання інвестиційної привабливості галузей, з'ясовують:
• динаміку розвитку галузі в країні і світі;
• умови конкуренції (бар'єри в галузі, відносини між конкурентами, можливість появи товарів-аналогів);
• виробничий потенціал виробників і платоспроможність покупців;
• законодавство з інвестицій.
Це дослідження є основою для висновків про перспективність інвестування коштів у підприємства даної галузі.
Наступним етапом управління реальними інвестиціями є вибір конкретних об'єктів інвестування, який починається з аналізу пропозицій на інвестиційному ринку, відбору окремих інвестиційних проектів і фінансових інструментів, що відповідають основним напрямам інвестиційної діяльності й економічної стратегії підприємства. Усі відібрані об'єкти інвестування аналізуються з позиції їх економічної ефективності.
За результатами цього аналізу проводиться ранжування об'єктів за критерієм їх ефективності — дохідності. Відбираються до реалізації ті об'єкти, які забезпечують найбільшу ефективність.
Наступним етапом процесу управління інвестиціями є визначення ліквідності інвестицій. За кожним об'єктом інвестування спочатку оцінюють ступінь ліквідності інвестицій і перевагу віддають тим із них, які мають необхідний потенційний рівень ліквідності.
Важливим етапом управління інвестиціями є визначення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів і пошук джерел їх формування. На цьому етапі прогнозується загальна потреба підприємства в інвестиційних ресурсах, а на її основі визначаються джерела їх формування. У разі нестачі власних фінансових коштів приймається рішення про залучення позичкових коштів.
Завершальний етап управління інвестиціями — управління інвестиційними ризиками. На цьому етапі виявляються ризики, з якими може зіткнутися підприємство в процесі реалізації кожного з об'єктів інвестування, і розробляються заходи щодо мінімізації інвестиційних ризиків.