78. Теорії структури капіталу.

Управління стр-ю капіталу представлене різними теоріями і різними точками зору.

Традиційний підхід, суть якого полягає в тому, що вартість капіталу п-ства залежить від його стр-ри. Визначається оптимальна стр-ра капіталу, що мінімізує значення середньозваженої вар-сті кап-лу й одночасно максимізує ринкову вартість п-ства.

При цьому підході визначається залежність вартості капіталу від вартості його складових, а саме вартості власного і позикового капіталу. Залежно від структури капіталу вартість кожного джерела змінюється. Цей підхід передбачає, що ринкова вартість п-ства, яке вико-є позичковий капітал, може бути вищою порівняно з ринковою вартістю п-ства, яке не викор-є залучені кошти.

Компромісний підхід, сутність якого зводиться до того, що п-ство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, щоб гранична вартість капіталу і граничний ефект від фін важеля були рівними.

Сигнальний підхід- менеджери п-ств через прийняття фін рішень немовби подають сигнали ринку. До таких моделей належить модель Роса, яка передбачає, що менеджер має можливість проийняттям своїх рішень впливати на дії інвесторів. У цій моделі обгрунтовується вибір сигналів з погляду менеджера. Сигн. Модель Майєрса-Майлуфа передбачається, що менеджер приймає рішення виходячи з інтересів акціонерів. Коли інвестори на фін ринку мають недостовірну інформацію про вартість компанії, тоді фінансування деяких інвестиційних проектів за допомргою емісії акцій буде невигвдним для акціонерів цього товариства.

Існують і ін моделі: м. Міллера і Рока, м. Рока, м. Уєлша. Кожні з цих моделей подають як позитивні так і негат. сигнали на фондовому ринку. Розглянуті теорії повязані між собою і спрямовані як на підвищення дивід виплат акціонерам, так і на отримання додаткових коштів для фінансування пот і інв д-сті корпорацій.

79. Основи теорії Міллер-Модільяні.

Теорія ММ складається з ряду концептуальних тверджень теоій ідеального ринку:

-на ідеальному ринку відсутні ризики та ставки відсотків за залучення інсетованхих ресурсів;

-ринки капіталу абслютно конкурентні, відсутні операційні витрати, усі інвестори мають однаковий доступ до інформації про ризики і доходність інвестицій;

-не існує витрат, пов’язаних з банкрутством;

-відсутні податки;

-компанії можна класифікувати у відповідності зі ступенем ризику відносно розміру та ймовірності отримання доходу.

Теорія ММ розглядалася на прикладі компаніїї, яка найближчим часом збиралася припинити свою діяльність. У момент ліквідації - ліквідаційна вартість активів, В – борг. Якщо вимоги кредиторів можна повністю задовільнити, то . Акціонери компанії у такому випадку отримують . Якщо , то акціонери не отримують нічого. Отже, вартість акцій в момент ліквідації , величина боргу .

Вартість капіталу V=S+B або

r – ставка дисконтування, n – кількість періодів до ліквідації.

Отже, в будь-якому випадку

Тому структура капіталу не впиває на ринкову вартість компанії в момент ліквідації, а вартість визнач-ся виключно майбутніми доходами від ліквідації активів.