73. Дивідендна політика підприємства та можливості її вибору.

Дивідендна політика – складова загальної фінансової політики акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій. Полягає в оптимізації пропорцій між тією частиною отриманого прибутку, що йде на споживання, і тією, яку капіталізують.

Отже дивідендна політика означає прийняття рішень керівництвом підприємства виплачувати прибутки у вигляді дивідендів або утримувати їх для інвестування.

  Хоча підприємство самостійно приймає рішення про проведення дивідендної політики, існують обмеження та таку діяльність. Ціль:

1)     Забезпечити ліквідність підприємства.

2)     Забезпечити грошовими потоками кредиторів. Існують наступні види обмежень:

- юридичні;

- фінансові;

- договірні.

Юридичні обмеження – обмеження, що регламентуються нормативними документами.

Фінансові обмеження – не регламентуються законодавчо, а визначаються логікою розвитку фінансової діяльності підприємства.

Договірні – які містяться в договорах між емітентами й інвесторами.

До юридичних обмежень відносяться наступні:

1)     Не допускається виплата дивідендів за рахунок активів підприємства, якщо вони не перевищують величини статутного фонду.

2)     Формування фонду виплати дивідендів допускається тільки після забезпечення виплати доходів по боргових зобов’язаннях.

Фінансові обмеження:

1)     Частину чистого прибутку необхідно направляти у фонди нагромадження для забезпечення розвитку підприємства.

2)     Частину чистого прибутку необхідно напрявляти на рішення соціальних питань підприємства.

Договірні обмеження:

Величина фонду виплати дивідендів може бути обмежена визначеним відсотком.

74. Сутність власного капіталу підпр-ва

Власний капітал – це частина в активах підпр-ва, що залишається після вирахування його зобов’язань, тобто це власні джерела фінансування підпр-ва, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підпр-ві з чистого прибутку.

Власний капітал підпр-ва визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями. Тому формула, за якою обчислюється власний капітал, набуває такого вигляду :ВК = А-З,А – загальна вартість активів за балансом, З – боргові зобов’язання .

Власний капітал є важливою частиною капіталу підприємства і виконує такі функції:

- довгострокового фінансування – перебуває у розпорядженні підприємства необмежено довго;

- відповідальності і прав захисту кредиторів – власний капітал підпр-ва є для зовнішніх користувачів орієнтиром відносин відповідальності на підпр-ві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатися за рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підпр-вам з меншою кредиторською заборгов-стю і більшим ВК.

- фінансування ризику – ВК використовується для фінансування ризикових інвестицій;

- самостійності – розмір ВК визначає ступінь незалежності підпр-ва.

- розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна в разі ліквідації підпр-ва.

За джерелами утворення ВК поділяється на інвестований капітал і нерозподілений прибуток.

Інформація про ВК вміщується у 1 розділі пасиву балансу.