29. Система фінансового моніторингу.

Система моніторингу – є основою фінансового контролінгу, самою активною його частиною. Система фін моніторингу представляє собою розроблений на підприємстві механізм постійного нагляду за контролюємими показниками фінансової діяльності , визначаючи розміри відхилень фактичних результатів від виявлених причин цих відхилень. Побудови системи моніторингу контролюємих фін показників охоплює наступні основні етапи:

1. Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду фін контроллінгу основується на даних фін і управлінського обліку.Ця система представляє собою так названу ”первинну інформаційну базу нагляду”, необхідну для наступних розрахунків агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних та відносних фін показників що характеризують результати фін діяльності підприємства.

2. Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, що відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою фін показників.

3. Визначення структури і показників форм звітів виконавців призвано зформувати систему носіїв контрольної інформації. Для забезпечення ефективності контроллінгу така форма звіту повинна бути стандартизована і утримувати інформацію

4. Визначення контрольних періодів по кожному виду фінансового контроллінгу і кожної групи контролюємих показників в цілому основується на рекомендаціях.

5. Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів контролюємих показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і в відносних показниках.

6. Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів контролюємих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремих “центра хвідповідальності”.В процесі такого аналізу виділяються і розглядаються ті показники фін контроллінгу, по яким є “критичні відхилення від цільових нормативів, заданих поточних планів і бюджетів.

30.Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень значень фактичних фінансових показників від нормативних (планових).

Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень являється заключним етапом побудови фін контроллінгу на підприємстві. Принципова система дій менеджерів підприємства в даному випадку заключається в трьох алгоритмах:

• “Нічого не предприймати”.Ця форма реагування існує в 3-х випадках, коли розмір від’ємних відхилень значно нижчі передбаченого “критичного” критерію.

• “Устранити від справи”. Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових чи нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різних аспектів фін діяльності і окремих фін операцій. В якості таких можливостей може бути розглянута цілісність введення посиленого режиму економії, використання системи фін резервів та інше.

• “Змінити систему планових чи нормативних показників”. Така система дій використовується в тих випадках, коли можливості нормалізації окремих аспекиів фін діяльності обмежені чи взагалі відсутні. В цьому випадку за результатами фін моніторингу вносяться пропозиції по корегуванню системи цільових стратегічних нормативів, показників поточних фін планів чи окремих бюджетів. В окремих критичних випадках може бути обгрунтованою пропозиція про припинення окремих виробничих, інвестиційних і фін операцій і, навіть, діяльності окремих центрів витрат і інвестицій.

Введення на підприємстві системи фін контроллінгу дозволяє суттєво підвищити ефективність всього процесу управління його фін діяльністю.

31. Грошові потоки як об’єкт фінансового менеджменту. Поняття грошового потоку.

Фінансовий менеджмент як функціонально-організаційна модель управління фінансами суб'єкта господарювання ключає такі напрями:

• операційна та інвестиційна діяльність;

• фінансування потреби підприємства у капіталі (фінансова діяльність);

• фінансовий контролінг ефективності та адекватності усіх складових такої моделі.

Системоутворюючим механізмом кожного із складових елементів, а отже і моделі фінансового менеджменту агалом, є грошові потоки як фінансове вираження підприємницької діяльності суб'єкта господарювання в умовах ринкової економіки. При цьому грошові потоки розглядаються як основа самофінансування суб'єкта господарювання — покриття потреби підприємства в

капіталі за рахунок внутрішніх джерел. Тому грошові потоки можна визначити як матеріальну основу фінансового менеджменту, а ефективність та реалістичність моделі управління фінансами суб'єкта господарювання безпосередньо залежатиме від результативності моделі управління грошовими потоками такого підприємства.

У фінансовій літературі грошовий потік розглядається як стійка сукупність розподілених у часі процесів надходження та вибуття грошових коштів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Грошовий потік можна визначити як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів у зв'язку з виконанням договірних зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов'язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб'єкта господарювання коштів та їх еквівалентів і їх використання.

Слід зазначити, що виникнення та формування грошового потоку при здійсненні господарських операцій у рамках реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є результатом прояву сукупності фінансово-економічних відносин.