
- •11. Дужки Пуассона, їх властивості.
- •12. Принцип екстремальної дії Остроградського-Гамільтона.
- •13. Екстремальний принцип Мопертюї-Лагранжа.
- •14. Два методи побудови класичної механіки. Виведення рівнянь Лагранжа з принципу екстремальної дії.
- •15. Виведення канонічного рівняння Гамільтона з принципу екстремальної дії.
- •16. Канонічні перетворення.
- •17. Експериментальне обґрунтування спеціальної теорії відносності (ств). Постулати Ейнштейна.
- •18. Перетворення Лоренца. Простір і час в ств.
- •19. Кінематичні наслідки перетворень Лоренца: ефекти скорочення довжини і сповільнення часу. Відносна швидкість, перетворення швидкостей.
- •20. Поняття про чотиривимірний простір Мінковського. Чотиривимірні вектори і тензори. Кованіантна форма запису фізичних законів.
11. Дужки Пуассона, їх властивості.
Нехай
і
– двічі неперервно диференційовані
функції узагальнених координат, імпульсів
і часу. Вираз
(12.19)
називають дужками Пуассона функцій і .
Відмітимо основні властивості дужок Пуассона.
1. Антикомутативність:
.
(20.20)
2. Якщо одна з
функцій стала (наприклад,
),
то
.
(20.21)
3.
.
(20.22)
4.
.
(20.23)
5.
.
(20.24)
Ці властивості безпосередньо випливають з означення (12.19) дужок Пуассона.
Якщо одна з функцій або співпадає з одним з імпульсів або координатою, то дужки Пуассона зводяться до частинної похідної:
,
(12.25)
.
(12.26)
Дійсно, якщо,
наприклад,
,
то
.
При цьому
,
а
(
,
якщо
і
,
якщо
).
В результаті приходимо до виразу (12.25).
Аналогічно доводиться і співвідношення
(12.26).
Дужки Пуассона,
взяті для самих канонічних змінних
(тобто
)
називаються фундаментальними
дужками Пуассона:
(12.27)
Для дужок Пуассона, складених з трьох функцій, справедлива тотожність Якобі:
.
(12.28)
Розглянемо деяку
функцію координат, імпульсів і часу
.
Її повна похідна по часу рівна
,
або, використавши рівняння Гамільтона,
.
(12.29)
Згідно визначення
(12.19), друга складова у правій частині
формули (12.29) є дужками Пуассона для
функцій
і
.
З урахуванням цього співвідношення
(12.29) запишеться у вигляді
.
(12.30)
Якщо функція
є інтегралом руху, то її повна похідна
по часу рівна нулю. У цьому випадку
.
(12.31)
Вираз (12.31) є необхідною і достатньою умовою того, що функція – перший інтеграл.
Має місце наступне твердження, відоме як теорема Пуассона-Якобі:
якщо функції
і
є інтегралами руху, то складені з них
дужки Пуассона також є інтегралами
руху.
Доведення.
Запишемо повну
похідну функції
по часу:
.
Використовуючи співвідношення (12.24) і (12.28), останній вираз перепишемо у вигляді
,
або, врахувавши формули (12.20) і (12.22),
Оскільки функції
і
є інтегралами руху, то, згідно (12.31)
,
.
В результаті отримаємо
,
тобто функція – інтеграл руху.
Ця теорема дає можливість в деяких випадках отримувати нові інтеграли руху.
Повна похідна по
часу довільної функції
канонічних
змінних,
яка не
залежить від часу явно, згідно (12.30)
визначається рівністю
(12.32)
Характерно, що
значення
в момент
часу
виражається
через значення
в момент
часу
наступною формулою:
(12.33)
де
,
задовольняють канонічним рівнянням,
що описують еволюцію механічної системи,
гамільтоніан якої явно від часу не
залежить;
.
Ряд у правій частині (12.33) за припущенням
збіжний.
Як приклад розглянемо
просту задачу, яка допускає точний
розв’язок. Знайдемо
,
в задачі гармонічного осцилятора.
Гамільтоніан системи
Покладемо
і обчислимо
дужки Пуассона:
Тоді права частина формули (12.33) для функції :
Функції
і
ми встановили
за першими двома членами їх розкладу.
Аналогічно,
покладаючи
і обчислюючи
дужки Пуассона
для отримаємо
Отримані формули для і визначають стан системи в момент часу , тобто є розв’язками канонічних рівнянь для гармонічного осцилятора.