
- •Поняття та зміст управлінської діяльності
- •Сутність та структура державного управління
- •Принципи державного управління
- •Поняття і предмет адміністративного права
- •Принцип і система адміністративного права
- •Співвідношення адміністративного права із суміжними галузями права
- •Адміністративне право як галузь, як законодавство, як наука
- •Джерела адміністративного права
- •Специфіка і структура адміністративно-правової норми
- •10. Види норм адміністративного права
- •11. Поняття та властивості адміністративних правовідносин
- •12. Склад адміністративно-правових відносин
- •13. Поняття і ознаки суб’єктів адміністративного права
- •14. Адміністративна правоздатність ,Адміністративна дієздатність
- •15. Понятя та правовий статус органу державного управління
- •16. Види органів державного управління
- •17. Система органів державного управління
- •18. Поняття пофесійної служби
- •20. Поняття і ознаки посади
- •21.Поняття і ознаки державної служби в Україні
- •22. Правовий статус державних службовців в Україні.
- •23. Походження державної служби
- •24.Відповідальність державних службовців в Україні
- •25. Поняття і ознаки громадських об’єднань в Україні
- •26. Види громадських об’єднань в Україні.
- •27. Відповідальність об’єднань громадян за порушення закону
- •28. Місцеве самоврядування в Україні
- •29. Адміністративно - правовий статус громадян
- •30. Права та обов’язки громадян у сфері виконавчої влади
- •31. Адміністративно-правовий статус іноземців в Україні
- •32. Адміністративно-правовий статус осіб без громадянства в Україні.
- •33. Форми управлінської діяльності
- •34. Поняття і ознаки юридичних актів управління
- •4. Компетентність.
- •5. Односторонність волевиявлення.
- •35. Класифікація управлінських актів
- •36. Поняття і значення методів управління
- •37. Співвідношення методів управління
- •38.Переконання та примус в управлінській діяльності.
- •39. Адміністративна відповідальність у системі юридичної відповідальності
- •40. Поняття і ознаки юридичної відповідальності.
- •41.Підстави адміністративної відповідальності
- •42. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •43.Склад адміністративного проступку його структура та значення
- •44.Система та види адміністративних стягнень
- •45.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •46. Mіри адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •47.Дисциплінарна та матеріальна відповідальність в адміністративному праві
- •48.Органи адміністративної юрисдикції
- •49.Поняття адміністративно-процесуального права
- •50.Структура адміністративного процесу
- •51.Види адміністративних проваджень
- •52.Принципи і стадії адміністративного процесу
- •53. Поняття законності в державному управлінні
- •54.Гарантії законності
- •55.Прокурорський нагляд як гарантія законності
- •56. Дисципліна в управлінській діяльності
- •57.Контроль та нагляд у державному управлінні
- •58.Державний контроль та його види.
- •59. Судовий контроль за органи виконавчої влади
- •60. Адміністративно-правова реформа в україні
- •61. Реформа Виконавчо-розпорядча діяльність в україні
- •62. Реформа адміністративного законодавства в Україні
- •63.Реформа науки адміністративного права України
- •64. Державне управління в економічній сфері
- •65.Адміністративно-правове Управління промисловістю
- •66.Державне управління агропромисловим комплексом
- •67.Державне управління будівництвом
- •68.Державне управління транспортом та зв’язком
- •69.Управління житлово-комунальним-господарством
- •70.Управління соціально-культурною сферою
- •71. Управління соціальною допомогою та пенсійним забезпеченням
- •72.Державне управління охорони здоров'я
- •73. Державне управління освітою та наукою
- •74.Державне управління культурою
- •75. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері
- •76.Держ.Управл. У сфері оборони
- •77. Державне управління у сфері державної безпеки
- •78. Державне управління у області громадської безпеки
- •79.Управління у сфері юстиції
- •80.Управління у сфері закордонных справ
- •81. Сутність і зміст міжгалузевого державного управління
- •82.Адміністративно- правове забезпечення державного управління податковою службою
- •83.Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права
82.Адміністративно- правове забезпечення державного управління податковою службою
83.Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права
Виконавча влада не ототожнюється з державним управлінням, яке характеризується як вид державно-владної діяльності. Питання про їх співвідношення постає у зв'язку з тим, що державне управління розглядають як виконавчо-розпорядчу діяльність, яка здійснюється системою органів виконавчої влади. Зазначимо також, що на сьогодні з практики державного будівництва нормотворчої діяльності (змісту нормативно-правових актів) майже зникли терміни «виконавчо-розпорядча діяльність» і навіть «державне управління».
Розглядаючи співвідношення виконавчої влади й державного управління, слід виходити з того, що категорія «виконавча влада» є політико-правовою, а категорія «державне управління» — організаційно-правовою. Єдине, що їх об'єднує, це виконавча спрямованість.
Державне управління за своїм призначенням становить собою вид державної діяльності, в межах якої реалізується державна влада. Це повністю відповідає системі поділу влади, оскільки кожна гілка єдиної державної влади реалізує повноваження через діяльність відповідних суб'єктів.
Виконавча влада набуває реального характеру в діяльності відповідних ланок державних органів та їх апарату, що дістали назву органів виконавчої влади, але продовжують здійснювати, як і раніш, управлінську діяльність і за суттю є органами державного управління. Нині державне управління здійснюють у рамках єдиної системи державної влади на засадах поділу влади, тому державне управління, елементами якого є виконавча та розпорядча діяльність, не може протиставлятися виконавчій владі, оскільки через нього реалізуються владні повноваження суб'єктів виконавчої влади. Відповідно, всі суб'єкти виконавчої влади є ланками системи державного управління.
Таким чином, сутність проблеми співвідношення виконавчої влади й державного управління характеризується низкою чинників, які свідчать про те, що в деяких випадках вони мають як спільні риси, так і відрізняються за деякими важливими ознаками. Так, виконавчу владу та державне управління здійснюють виконавчі органи. Однак до органів управління належить також адміністрація державного підприємства чи установи, яка не є виконавчим органом, бо інакше її слід було б включити до числа суб'єктів виконавчої влади тощо. Разом з тим, поняття «суб'єкт виконавчої влади» й «орган виконавчої влади» є тотожними.
Виконавча влада в Україні, в її державно-управлінському розумінні, певною мірою відходить від функцій безпосереднього управління, притаманних більшості держав з суворою централізованою системою управління та пануванням державної форми власності. Відбуваються процеси, що свідчать про зменшення функцій державного управління деякими сферами життя, особливо економікою. На цій підставі проявляються тенденції до становлення системи державного регулювання, коли безпосереднє втручання апарату управління в діяльність об'єктів зменшується, а управлінський вплив пов'язується з самостійністю тих чи інших структур. Про це свідчить курс на забезпечення реальної оперативної та господарської самостійності на регіональному й місцевому рівнях, підприємств і установ. Увагу зосереджують на виробленні економічної політики, розвиткові економіки, стимулюванні підприємництва, роздержавленні майна тощо. Це ніскільки не принижує ролі виконавчої влади в державному управлінні, тим більше, що між державним управлінням і державним регулюванням немає принципової різниці, оскільки мета в них спільна. Управляючи, органи виконавчої влади здійснюють регулювання, а регулюючи — управління. Відмінність полягає в ступені впливу керуючого на керованого та рівні підлеглості або відсутності підлеглості.
Відомо, що жодна держава ще не відмовилася й не відмовиться від державного управління як із політичних, економічних, так і з соціальних причин. Державно-управлінська діяльність завжди була і буде необхідною, але її форми й методи диктують умови суспільного життя