
- •Поняття та зміст управлінської діяльності
- •Сутність та структура державного управління
- •Принципи державного управління
- •Поняття і предмет адміністративного права
- •Принцип і система адміністративного права
- •Співвідношення адміністративного права із суміжними галузями права
- •Адміністративне право як галузь, як законодавство, як наука
- •Джерела адміністративного права
- •Специфіка і структура адміністративно-правової норми
- •10. Види норм адміністративного права
- •11. Поняття та властивості адміністративних правовідносин
- •12. Склад адміністративно-правових відносин
- •13. Поняття і ознаки суб’єктів адміністративного права
- •14. Адміністративна правоздатність ,Адміністративна дієздатність
- •15. Понятя та правовий статус органу державного управління
- •16. Види органів державного управління
- •17. Система органів державного управління
- •18. Поняття пофесійної служби
- •20. Поняття і ознаки посади
- •21.Поняття і ознаки державної служби в Україні
- •22. Правовий статус державних службовців в Україні.
- •23. Походження державної служби
- •24.Відповідальність державних службовців в Україні
- •25. Поняття і ознаки громадських об’єднань в Україні
- •26. Види громадських об’єднань в Україні.
- •27. Відповідальність об’єднань громадян за порушення закону
- •28. Місцеве самоврядування в Україні
- •29. Адміністративно - правовий статус громадян
- •30. Права та обов’язки громадян у сфері виконавчої влади
- •31. Адміністративно-правовий статус іноземців в Україні
- •32. Адміністративно-правовий статус осіб без громадянства в Україні.
- •33. Форми управлінської діяльності
- •34. Поняття і ознаки юридичних актів управління
- •4. Компетентність.
- •5. Односторонність волевиявлення.
- •35. Класифікація управлінських актів
- •36. Поняття і значення методів управління
- •37. Співвідношення методів управління
- •38.Переконання та примус в управлінській діяльності.
- •39. Адміністративна відповідальність у системі юридичної відповідальності
- •40. Поняття і ознаки юридичної відповідальності.
- •41.Підстави адміністративної відповідальності
- •42. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •43.Склад адміністративного проступку його структура та значення
- •44.Система та види адміністративних стягнень
- •45.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •46. Mіри адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •47.Дисциплінарна та матеріальна відповідальність в адміністративному праві
- •48.Органи адміністративної юрисдикції
- •49.Поняття адміністративно-процесуального права
- •50.Структура адміністративного процесу
- •51.Види адміністративних проваджень
- •52.Принципи і стадії адміністративного процесу
- •53. Поняття законності в державному управлінні
- •54.Гарантії законності
- •55.Прокурорський нагляд як гарантія законності
- •56. Дисципліна в управлінській діяльності
- •57.Контроль та нагляд у державному управлінні
- •58.Державний контроль та його види.
- •59. Судовий контроль за органи виконавчої влади
- •60. Адміністративно-правова реформа в україні
- •61. Реформа Виконавчо-розпорядча діяльність в україні
- •62. Реформа адміністративного законодавства в Україні
- •63.Реформа науки адміністративного права України
- •64. Державне управління в економічній сфері
- •65.Адміністративно-правове Управління промисловістю
- •66.Державне управління агропромисловим комплексом
- •67.Державне управління будівництвом
- •68.Державне управління транспортом та зв’язком
- •69.Управління житлово-комунальним-господарством
- •70.Управління соціально-культурною сферою
- •71. Управління соціальною допомогою та пенсійним забезпеченням
- •72.Державне управління охорони здоров'я
- •73. Державне управління освітою та наукою
- •74.Державне управління культурою
- •75. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері
- •76.Держ.Управл. У сфері оборони
- •77. Державне управління у сфері державної безпеки
- •78. Державне управління у області громадської безпеки
- •79.Управління у сфері юстиції
- •80.Управління у сфері закордонных справ
- •81. Сутність і зміст міжгалузевого державного управління
- •82.Адміністративно- правове забезпечення державного управління податковою службою
- •83.Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права
66.Державне управління агропромисловим комплексом
Систему спеціалізованих органів державного управління агропромисловим комплексом очолює Міністерство аграрної політики України.
Міністерство аграрної політики України (далі — Мінагро-політики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України. Мінагрополітики є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління в сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції.
Мінагрополітики в своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також положенням «Про Міністерство аграрної політики України», затвердженим Указом Президента України від 7 червня 2000 р.1, у межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства й здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Місцевими органами управління в аграрній сфері є Головні управління сільського господарства й продовольства обласної, управління сільського господарства й продовольства Севастопольської міської, управління (відділ) сільського господарства районної державної адміністрації1.
Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке покликано забезпечувати суспільство продовольством і сировиною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та переробку. З урахуванням виключної значущості цієї сфери для народного господарства її віднесено до пріоритетних.
Пріоритетність соціального розвитку агропромислового комплексу забезпечує держава шляхом різних організаційно-економічних і правових заходів.
Відповідні функції у сфері управління агропромисловим комплексом виконують на підвідомчій їм території обласні, районні місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Так, органи місцевого самоврядування вирішують питання передачі земельних ділянок у власність; надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди; реєструють права власності, права користування землею й договори на оренду землі, вилучення (викуп) земель, стягнення плати за землю, ведення земельно-кадастрової документації; погоджують будівництво жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках. Вони також організовують та здійснюють державний контроль за додержанням земельного й природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного й місцевого значення, відтворенням лісів, вирішують земельні спори.
67.Державне управління будівництвом
Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюється в межах єдиної галузевої системи з урахуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого самоврядування, що пов'язано з розмежуванням державної власності (на загальнодержавну і місцеву) і закріпленням за органами місцевого самоврядування об'єктів будівельного комплексу і житлово-комунального господарства. В діяльності по здійсненню управління сферами, що аналізуються, в нинішніх умовах господарювання відповідні органи реалізують свої функції переважно шляхом координаційних, дозвільних, контрольно-наглядових повноважень.
Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством охоплює дві важливі складові частини економіки України: будівництво і житлову сферу.
Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує створення і реконструкцію об'єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного та житлового призначення.
Управління будівництвом охоплює проведення єдиної технічної політики в галузі, планування і розробку організаційно-правових засад проектування і будівництва, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, нормування, роботу з кадрами, організацію техніки безпеки та охорону праці, проведення заходів щодо підвищення якості архітектурних і будівельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівельних правил, норм і стандартів та ін.
Основними завданнями в галузі будівництва в сучасних умовах є докорінна зміна інвестиційної політики, значне скорочення кількості одночасно споруджуваних об'єктів, істотне зменшення рівня незавершеного будівництва, розвиток малих і середніх населених пунктів.
Житлова сфера включає до себе управління житловим фондом і об'єктами комунального господарства, їх утримання, будівництво та ремонт.
Правові та організаційні засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством закріплені в низці актів, серед яких головними є закони України від 16 листопада 1992 р. «Про основи містобудування» та від 20 травня 1999 р. «Про архітектурну діяльність» , а також Указ Президента України від 13 травня 1997 p. «Про пріоритетні завдання в сфері містобудування»
Центральним органом державного управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України (далі —Держбуд України). Він діє на підставі Положення про нього, затвердженого Указом Президента України від 9 грудня 1997 p ..