51. Українська архітектура в добу Гетьманщини.

Особливістю доби Гетьманщини стало те, що храми цієї типологічної групи набули значного розвитку як у мурованому, так і в дерев'яному будівництві. Їх можна розподілити на два підтипи: 1 - тридільні одно- триверхі (найпоширеніший тип невеликого парафіяльного храму); 2 - хрещаті центричні, серед яких переважають п'ятидільні одно- п'ятиверхі (рідше - триверхі) та дев'ятидільні з різною (як правило - непарною) кількістю верхів - від одного до дев'яти. Окрім розглянутих вище основних типів церковних будівель, цій добі був властивий значний розвиток різноманітних типологічних контамінацій (тобто поєднань в одній будівлі суттєвих ознак різних архітектурних типів) та маргінальних типів споруд. Під маргінальними ми розуміємо типи, що були ніби осторонь розвитку найбільш поширених, масових архітектурних типів споруд.

До поширених маргінальних типів храмів доби Гетьманщини належать, передусім, безбанні церкви зального типу. Таких мурованих храмів відомо небагато. Це Михайлівська церква 1666 р. у Переяславі, Анастасіївська церква 1717 р. у Глухові

Типологічні контамінації та маргінальні типи відіграли велику роль в розвиткові архітектури у зв'язку з тим, що саме на цих архітектурних типах зосереджувались новаторські пошуки у сферах типології, конструкцій, тектоніки й нової образності. На жаль, ці пошуки не знайшли розвитку і продовження у наступній добі у зв'язку з забороною, яку російська імперська влада наклала на українську національну архітектуру.

52. Вплив української культури на духовний розвиток Російської імперії.

Друга половина XVII - перша половина XVIII століть позначилась значним культурним впливом української наукової думки періоду «українського бароко» на російське суспільне життя, в тому числі і на освіту. Більша частина російських навчальних закладів, як духовних так і цивільних були або засновані, або утверджені вихідцями з України, включаючи й перший вищий навчальний заклад Росії - Московську слов'яно-греко-латинську академію засновану в 1687 році

Кількість українців, які займали посади викладачів у Московській академії з того часу, як вона перейшла під керівництво Стефана Яворського і до початку правління Катерини II, тобто впродовж 60 років, доходить до 95 осіб. За цей же час кількість викладачів росіян не перевищує тридцяти Викладацький склад українського походження в Слов'яно-греко-латинській академії відігравав провідну роль У часи правління імператриці Єлизавети російське духовенство все більше схиляється до підготовки і поширення на території Росії власного вченого чернецтва. Представниками цього руху були росіяни, що отримали освіту від українських вчителів в Московській академії - Дмитрій Сеченов та Гедеон Криновський Одночасно з України до Росії відтягувалося багато інтелігенції, переважно вихованців Києво-Могилянської академії, визначних діячів церкви. Всі вони проводили велику культурно-освітню і наукову діяльність