
- •Тема 11. Міжнародна торгівля ліцензіями
- •Тема 12. Міжнародні операції по обміну технічними послугами. Франчайзинг
- •Тема 13. Міжнародні орендні операції
- •Тема 13. Міжнародні перевезення
- •1. Понятійний апарат дисципліни «Міжнародна комерційна справа»
- •2. Види міжнародних комерційних операцій
- •3. Методи здійснення міжнародних комерційних операцій
- •4. Міжнародна комерційна угода
- •2.1. Зміст експортно-імпортних операцій
- •2.2. Операції купівлі-продажу.
- •2.3. Товаробмінніоперації.
- •3.1. Джерела правового регулювання договору міжнародної купівлі-продажу товарів
- •3.2. Ознаки Віденської конвенції оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •3.3. Факультативніознаки договору міжнародноїкупівлі-продажу товарів
- •3.4. Міжнароднийправовийзвичай
- •3.5. Форма договору міжнародної купівлі-продажу товарів
- •3.6. Укладання договору міжнародної купівлі-продажу товарів
- •4.1.Поняття та види зовнішньоторгівельних контрактів.
- •4.2.Структуразовнішньоторгівельного контракту.
- •4.3.Умовизовнішньоторгівельного контракту.
- •4.5. Формування ціни контракту та умов платежу.
- •4.6. Умови, якізабезпечуютьвиконання контракту.
- •Поняття та види зовнішньоторгових ризиків.
- •Валютно-фінансові ризики. Умови їх виникнення. Заходи по уникненню.
- •Iншi методи фiнансування експорту.
- •Ризики нездоланної сили. Умови їх виникнення. Заходи по уникненню.
- •Урядовi постанови, якi стосуються:
- •6.1 Доцільність використання посередників
- •6.2. Види посередницької діяльності
- •С. Агентські фірми
- •6.3. Особливості сучасних торгово-посередницьких фірм в сучасних умовах. Види збутових мереж.
- •6.Умови ціни і способи виплати винагороди.
- •7.Термін дії договору.
- •8. Зобов'язання торговця по договору у зв'язку з реалізацією товару.
- •10. Зобов'язання консигнанта.
- •6. Термін дії угоди і порядок її розірвання.
- •7. Винагорода агента.
- •8. Зобов'язання агента.
- •9. Права і зобов'язання принципала.
- •9.1 Товарні біржі: особливості організації роботи міжнародних товарних бірж; види угод, які укладаються на біржі; види міжнародних товарних бірж; учасники біржових операцій.
- •9.2 Міжнародні торги (тендери): особливості організації роботи міжнародних торгів; види торгів; етапи організації та проведення міжнародного торгу; організатори торгів.
- •9.3 Міжнародні аукціони: особливості організації аукціонних торгів; етапи організації та проведення аукціонного торгу; види фірм, які займаються аукціонною торгівлею.
- •10.1 Перетворення міжнародного ринку технологій та вирішальний чинник трансформації світової економіки.
- •10.2 Особливості формування структури міжнародного ринку технологій. Тенденції розвитку торгівлі технологіями.
- •10.3 Обмежувальна ділова практика в сфері передачі технологій. Канали трансферу технологій.
- •10.4 Об’єкти інтелектуальної власності:
- •10.5 Форми передачі технологій: комерційні та некомерційні форми передачі технологій, види угод, які при цьому використовуються.
- •10.6 Стратегії трансферу технологій: сучасні моделі поведінки суб'єктів міжнародного ринку технологій.
- •Поняття та види транспортних операцій у міжнародній торгівлі.
- •10.1 Перетворення міжнародного ринку технологій та вирішальний чинник трансформації світової економіки.
- •10.2 Особливості формування структури міжнародного ринку технологій. Тенденції розвитку торгівлі технологіями.
- •10.3 Обмежувальна ділова практика в сфері передачі технологій. Канали трансферу технологій.
- •10.4 Об’єкти інтелектуальної власності:
- •10.5 Форми передачі технологій: комерційні та некомерційні форми передачі технологій, види угод, які при цьому використовуються.
- •10.6 Стратегії трансферу технологій: сучасні моделі поведінки суб'єктів міжнародного ринку технологій.
- •11.1 Міжнародне ліцензування в сучасних умовах
- •Види угод про міжнародний обмін ліцензіями
- •11.3. Підготовка та підписання ліцензійної угоди.
- •11.4. Структура та зміст ліцензійного договору
- •6) Зобов’язання ліцензіара по угоді
- •Організація міжнародної торгівлі ліцензіями.
- •Промислові фірми
- •Спеціалізовані фірми
- •Ліцензійні і патентні агенти
- •12.1.Суть і значення торгівлі інжиніринговими послугами в практиці міжнародного бізнесу.
- •12.2.Організація міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами
- •12.3.Основні умови договору про надання інженерно-технічних послуг
- •12.4.Франчайзинг
- •Суть операцій міжнародної оренди
- •.Лізинг
- •13.3.Основні умови договорів міжнародної оренди
- •13.4.Організаційні форми здійснення операцій міжнародної оренди.
- •Спеціалізовані лізингові фірми
- •Дочірні лізингові компанії промислових тнк
- •Лізингові фірми в системі тнб
- •Промислові, будівельні й інші фірми, що здійснюють лізингові операції
- •Лізингові асоціації
- •13.5.Особливості міжнародної оренди в сучасних умовах
- •14.2. Міжнародні правила "Інкотермс"
- •14.3. Організація морських, залізничних, автомобільних і авіаперевезень. Транспортні документи.
10.4 Об’єкти інтелектуальної власності:
Об'єкти інтелектуальної власності поділяють на твори і предмети, які охороняються авторським правом, та промислову власність. Предметом охорони по авторському праву є всі твори літератури, мистецтва, науки не залежно від способу та форми їх вираження. Авторське право захищається без будь-якої державної реєстрації на основі самого факту створення певного твору.
На відміну від об'єктів авторського права охорона винаходів та інших об'єктів промислової власності передбачає заборону несанкціонованої імітації ознак, які охороняються. Критеріями ступеню захищеності розробки є її новизна, рівень винаходу і можливість промислового використання. Дані критерії вводяться спеціальним законодавством і уточнюються в нормативних актах патентного відомства.
Охоронні документи на об'єкти промислової власності:
Патент - підтверджує пріоритет, авторство винаходу, корисної моделі чи промислового зразку та виключне право на їх використання.
Свідоцтво - засвідчує пріоритет товарного знака (моделі), виключне право володаря на товарний знак (модель) стосовно товарів, які вказані у свідоцтві.
Купуючи чи передаючи технології, які захищені охоронними документами, важливо знаки терміни дії цих документів. У різних країнах вони різні і в середньому становлять для патенту - 10-20 років; для свідоцтва - 5 років.
Власник патенту може дозволити іншим особам за відповідну винагороду використання об'єкту промислової власності, який захищений патентом. Це відбувається шляхом видачі ліцензії. Такий договір, так само як і договір про переуступку патенту повинен бути зареєстрований в патентному відомстві.
Правове регулювання використання та передачі технологій в Україні.
Україна нещодавно увійшла практично у всі міжнародні союзи з охорони інтелектуальної власності і вже з 1992 року перейшла до традиційно європейського патентно– авторського регулювання. В Україні зараз є 31 законодавчий акт, кожен з яких прямо чи опосередковано стосується технології, дизайну товарного знаку, моделі, досвіду та інших видів нематеріальних активів.
З точки зору закону, власність на нематеріальні активи є інтелектуальною власністю. Вона складається з: промислової власності, авторських прав, товару.
Промисловою власністю є право на винахід, модель, процес, промисловий зразок, товарний знак, сорти рослин і породи тварин та know–how. До авторських прав належить право на літературні твори, музичні, драматичні, образотворчі, також на аудіо, фото, відео, архітектурні конструкції, переклади, збірники, записи комп`ютерних програм і бази даних. Товаром є патент, ліцензія, свідоцтво, сертифікат, або ліцензія.
В Україні правами інтелектуальної власності займаються: Держпатент, Фонди, Антимонопольний комітет, Державне агентство з авторських прав, Мінфін, Патентні повірені, Суди.
Українське законодавство визначає перелік нематеріальних активів, до яких належить три групи: 1) об`єкти права інтелектуальної власності; 2) об`єкти права користування ресурсами природного середовища; 3) об`єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами.
До 1 групи входять права власності: на винахід; на корисну модель; на промисловий зразок; на знаки для товарів і послуг; на сорти рослин; на фірмове найменування; на програми для ЕОМ; на базу даних; на науково–технічну інформацію.
За законом "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" об`єктом винаходу може бути продукт і спосіб (це вже конкретно технологія процесу), а корисною моделлю - конструктивне виконання пристрою. Охорона корисної моделі є досить вдалим законодавчим механізмом, так як вказує на об`єкт права абсолютно конкретно. Згідно з цим же законом, охорони одержати не можуть відкриття, наукові теорії, математичні методи, методи організації та управління виробництвом, плани, умовні позначення, методи виконання розумових операцій, програми для обчислювальних машин, сорти рослин і породи тварин то що.
Термін дії патенту на винаходи становить 20 років, а на корисну модель - 5 років, але з правом продовження на три роки. Кабмін має право дозволити використання винаходу (моделі) без згоди власника патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації. Держава завжди залишає за собою право порушити права своїх громадян. Крім того, якщо власник не використовує запатентований об`єкт протягом трьох років з дня подання заявки, інші суб`єкти можуть оскаржити у суді право власності на патент, але якщо ці суб`єкти мають умови для використання цього винаходу чи цієї моделі. Власник патенту зобов`язаний дати ліцензію на використання свого винаходу (моделі) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко–економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав першого власника.
Окремим законом регулюються права на товарні знаки, а такими можуть бути “словесні, зображувальні, об`ємні та інші позначення або їх комбінація, виконані в будь–якому кольорі чи поєднанні кольорів”. Не патентуються такі товарні знаки: державні герби, прапори, офіційні назви, нагороди. Крім того не реєструються позначення, які не мають розрізнювальної здатності, є загальновживаними назвами, вказують на вид, якість, цінність і т.д. і т.п. Не отримують охорону також позначення, які можуть ввести в оману чи бути дуже схожими до раніше зареєстрованих, імена людей без їх згоди, цитати з творів, фрагменти чи цілі образотворчі картини, скульптури тощо. Свідоцтво на товарний знак діє протягом 10 років з правом поновлення. Якщо ж знак не використовується на території України протягом трьох років з дня надання заявки, право на його власність може бути оскарженим у суді іншими суб`єктами. Але після припинення дії свідоцтва, ніхто крім власника не має права реєстрації протягом трьох років.
Закон "Про охорону прав на промислові зразки" регулює права власників промислових зразків, під чим розуміється “форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб”. Не можуть отримати охорони за цим законом об`єкти архітектури (крім малих форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди та ін. (неважливе). Строк дії патенту на промислові зразки становить 10 років з правом продовження не більше, як на 5 років. Держава залишає за собою право в “крайніх” випадках використовувати зразки без дозволу, але за відповідну плату.
Ще один базовий закон – “Про авторське право і суміжні права”, яким охороняються твори в галузі науки, літератури і мистецтв, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, статті, комп`ютерні програми тощо); 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) музичні твори з текстом і без тексту; 4) аудіовізуальні твори; 5) багато інших творів, їх зображень, перекладів, обробок, збірок всіх жанрів, не залежно від призначення (освіта, реклама, інформація, пропаганда, розваги). Не охороняються цим Законом повідомлення про новини, твори народної творчості, офіційні документи, державні символи та знаки. Закон охороняє суто нематеріальну частину об`єкту, матеріальні носії (книги, компакт диски тощо) не охороняються цим Законом і їх незаконне відчуження розглядається як порушення вже інших норм.
Авторське право діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, потім переходить до суспільного надбання.