17. Мала гідроенергетика і рельєф

Сучасна гідроенергетика в порівнянні з іншими традиційними видами електроенергетики є найбільш економічним та екологічно безпечним способом отримання електроенергії. Мала гідроенергетика йде в цьому напрямі ще далі. Невеликі гідроелектростанції дозволяють зберегти природний ландшафт, не впливають на довкілля не тільки на етапі експлуатації, а й у процесі будівництва. При послідуючій експлуатації відсутній негативний вплив на якість води, вона повністю зберігає первинні природні властивості. В річках зберігається риба, вода може використовуватися для водопостачання населенню.

Для малої гідроенергетики найбільш складним технічним питанням є проектування турбоагрегатів для заданого потоку води чи протилежне завдання: створення заданої витрати й швидкості води для даної турбіни. Ще одна перевага малої енергетики - економічність. За умов, коли природні джерела енергії (нафта, природний газ, вугілля) вичерпуються, постійно дорожчають, використання дешевої, доступної, поновлювальної енергії річок, особливо малих, дозволяє виробляти дешеву електроенергію. До того ж, будівництво об'єктів малої 2 гідроенергетики низьковитратне і швидко окупається. При суміщеному графіку розробки проектної документації, виготовлення обладнання, будівництва та монтажу мала ГЕС вводиться в експлуатацію за 15 – 18 місяців. Малі ГЕС не завдають помітних збитків довкіллю навіть у тому випадку, коли створюється штучне водосховище з метою регулювання рівня річки. За допомогою спеціальних приладів за греблею річкова вода наповняється повітрям, у результаті чого рівень кисню у воді збільшується.

18. Осушувальні меліорації та рельєф.

Створюється осушувальна система, в яку збирається і транспортується надлишок води. Відвідні та магістральні канали направляють воду в водоприймач, яким може бути річка, озеро або водосховище. Застосовують три способи осушувальних меліорації: • відкритий, закритий (дренаж), обвалування. Застосування того чи іншого способу осушення поряд з урахуванням груп факторів залежить від рельєфу, його ярусності (навіть в умовах слабкої вертикальної диференціації), генетичних груп рельєфу та пов'язаних з ними антропогенових відкладів, від інженерно-геологічних властивостей грунтів, мезо-і мікрорельєфу. Вивчення генезису і віку рельєфу, історії його розвитку повинно показати відмінність окремих геоморфологічних районів і ділянок по їх інженерно-геологічними властивостями, що впливають на способи осушення. Проводиться вивчення мікрорельєфу заплав, заболочених рівнин, особливостей будови моренно-зандрових рівнин Поліссі. Підраховуються окремі кількісні характеристики рельєфу: горизонтальна розчленованість, заозеренность, морфометричні характеристики

19. Зрошувальні меліорації та рельєф.

Зрошувальні меліорації є ефективним способом підвищення врожайності. При цьому можуть виникати несприятливі наслідки зрошення - підйом грунтових вод, підтоплення і вторинне засолення. Щоб уникнути цього рекомендується створення зрошувальних систем закритого типу, автоматизації водопостачання, дренаж, відповідний грунтам. Від особливостей рельєфу, грунтів, стоку залежать способи подачі води, серед яких розрізняють: поверхневе зрошення, дощування, грунтове зрошення. Особливу роль відіграє рельєф при поверхневому зрошенні, коли вода подається на поливвння площі і вбирається в грунт. При цьому кут нахилу поверхні і водопроникність гірських порід будуть диктувати застосування різних видів поверхневого зрошення: затоплення, напуск або бороздовой полив. Кожна зрошувальна система складається з джерела зрошення (водосховища, річки, озера), водозбірної споруди, магістрального і розподільного каналів, тимчасової зрошувальної мережі на полях. Приблизно-так само влаштовані осушувально-зрошувальні системи, тільки шлях води тут інший: дренажні системи, магістральні канали, водоприймач.