9. Водний транспорт і рельєф.

Якщо територія має значно розгалужену мережу водних шляхів, то суттєва частина вантажів перевозиться водним транспортом. В першу чергу це стосується перевезення так званих масових вантажів (вугілля, руда, буд.матеріали). Ріки з точки зору транспортних можливостей поділяють на судноплавні і сплавні. Вони відрізняються глибиною і шириною судноплавного шляху і радіусом заокруглення русел. Для судноплавства мінімальні глибини на перекатах-не менші ніж 3,5м. Оцінка рельєфу для судноплавних рік перш за все зв’язана з оцінкою русла і руслових процесів фарватера (зона найбільших глибин), а також вибором річкового порту. Особливо важлива оцінка рельєфу при реконструкції водної системи.

10. Повітряний транспорт і рельєф.

Особливо важливий вплив рельєфу в горах. Абсолютні і відносні висоти, густота розчленування, ширина долин. Рельєф визначає тип літаків для місцевих ліній. Оцінка рельєфу для побудови аеродромів прямо зв’язана з технічними характеристиками літаків. Майданчик відведений для аеродрому повинен мати рівнинний рельєфі розміри достатні для розміщення злітних смуг і зон відчуження необхідних для підходів і маневрів літаків при зльоті і посадці. Розміри злітних майданчиків і зон відчуження залежать від ряду технічних характеристик літаків: посадочна швидкість, кут зльоту і посадки. Рельєф визначає конфігурацію аеродрому і орієнтування злітних смуг.

11. Лінії передач і рельєф.

При оцінці рельєфу для проведення ліній передач керуються принципом найкоротшої відстані, при тому бажане максимальне співпадіння профілю рельєфу вздовж лінії передач з технічними нормами. Приріст довжини лінії передач в залежності від ухилу, можна записати формулою:

х 100% ; - приріст довжини у % ; кут нахилу ухилу.

12. Завдання геоморфологічних досліджень при гідротехнічному будівництві.

Для обгрунтування проектів гідротехнічних озброєнь виконується значний комплекс інженерно-геологічних вишукувань і досліджень, частиною яких є геоморфологічна зйомка, аналіз рельєфу річкових долин, виявлення інженерно-геологічних процесів, а також прогноз впливу на рельєф будівельних робіт та експлуатації споруди. Обсяг і характер геоморфологічних робіт залежать від стадії проектування, типу і розмірів гідроенергетичних споруд, складності рельєфу та геологічної будови району будівництва.

Згідно будівельним нормам і правилам, для вирішення інженерно-геоморфологічних завдань в ході гідротехнічного проектування і будівництва необхідно:

1) дати оцінку рельєфу для розрахунків загального плану розміщення споруд та для з'ясування технічних умов проектування (тип споруди, його параметри, умови затоплення і підтоплення). Для цього рекомендується вивчити генетичні особливості, морфологію і морфометрію рельєфу, етапи його формування на основі вивчення віку стародавнього і похованого рельєфу;

2) за формами рельєфу вивчити характер прояву сучасних геоморфологічних процесів, що впливають на проектування споруд, дати оцінку ролі процесів в стійкості схилів долин і берегів водоймищ, визначити динамічність їх прояву;

3) дати прогноз змін природних умов в ході будівництва і в період експлуатації споруд (як будуть здійснюватися переробка берегів водосховищ, замулювання дна, схилові процеси поблизу греблі). Передбачати хід процесів і їх загасання або посилення, поява нових процесів і явищ, які не проявляли себе раніше (ерозія, зсуви, просадження). Оцінити вплив майбутнього будівництва на зміну природних умов, тобто передбачати двосторонній зв'язок системи «споруда природні умови».

В останні роки для вирішення цих практичних завдань поряд з традиційними застосовують кількісні, математичні та експериментальні методи геоморфологічних досліджень. З'являється можливість для включення в програму проектувальних робіт інженерно - геоморфологічних досліджень, створення спеціальних інженерно-геоморфологічних карт.