
- •Загальні принципи розміщення лінійних об’єктів.
- •2. Постадійне проектування доріг.
- •3. Вибір траси дороги
- •4. План і профіль дороги
- •5.Типи трасувальних ходів.
- •6.Спорудження мостових переходів.
- •7. Класифікація автомобільних доріг доріг.
- •8. Залізничний транспорт і рельєф.
- •9. Водний транспорт і рельєф.
- •10. Повітряний транспорт і рельєф.
- •11. Лінії передач і рельєф.
- •12. Завдання геоморфологічних досліджень при гідротехнічному будівництві.
- •13. Передпроектні і проектні роботи при гідротехнічному будівництві.
- •14. Передпроектні роботи для гідротехнічного будівництва
- •15. Завдання геоморфологічних досліджень при проектуванні та будівництві гребель
- •16. Геоморфологічні дослідження водосховищ.
- •17. Мала гідроенергетика і рельєф
- •18. Осушувальні меліорації та рельєф.
- •19. Зрошувальні меліорації та рельєф.
- •20. Основні підходи і методи оцінки рельєфу для рекреації
- •21. Функціонально-морфометрична оцінка для рекреації
- •22. Естетична оцінка
- •23. Основні поняття антропогенної геоморфології.
- •24. Класифікації антропогенного рельєфу.
- •25. Природно-антропогенні і антропогенні процеси
- •26. Картографування антропогенного рельєфу.
- •27. Рельєф і рекультивація порушених земель.
25. Природно-антропогенні і антропогенні процеси
У визначенні природно-антропогенних і антропогенних процесів є різні підходи Е.Палієнко вважає, що антропогенні процеси і явища викликають цілком під впливом господарської діяльності, які не можуть виникнути без втручання людини. Природно-антропогенними процесами він вважає, в основному, ті, що викликані сільськогосподарською діяльністю людини.
Котлов поділяє антропогенні процеси і явища на 5 груп: 1) антропогенний літогенез; 2) процеси, викликані змінами термічного стану порід і підземної гідросфери; 3) режиму підземних вод; 4) напруженого стану порід у масиві; 5) поверхневої гідросфери.
Антропогенні процеси поділені Горшковим на процеси-заходи і процеси-наслідки. Перші є повністю керованими і представляють собою різного роду дії, які порушують природний стан земної кори. До таких дій належать обробка полів, випас худоби, будівництво, гірничі розробки та багато іншого. Ці зміни бувають досить різними і можуть розглядатися як денудаційні (деструктивні) і акумулятивні.
За таксономією Є.М.Сергєєв поділяє антропогенні процеси на групи: 1) глобальні: 2) локальні повсюдно розповсюджені; 3) регіональні; 4) власне локальні процеси.
Прикладом глобальних процесів можуть бути сильні ядерні вибухи. Локальні повсюдно розповсюджені процеси - це зміни напруженого стану порід під дією статичних і динамічних навантажень при будівництві різних споруд. Прикладом регіональних антропогенних екзодинамічних процесів можуть бути просідання в лесах, а ендодинамічних - землетруси, викликані заповненням того чи іншого водосховища. На кінець, до власне локальних віднесено, наприклад, прориви вод у виробітках.
Антропогенні процеси призводять до таких змін рельєфу у властивостях гірських порід, які не можуть виникнути без втручання людини. Наприклад, такими є різного роду гравітаційні процеси на схилах кар'єрів, суфозія, просідання в лесових ґрунтах, тощо.
Природно-антропогенні і антропогенні процеси поділяють також за видом природокористування (для різних видів будівництва, сільського господарства, рекреації тощо).
Критерії поділу антропогенного рельєфу, на думку Горішнього, повинні бути такі: 1) знак форм, 2) генезис (вироблені, акумулятивні), 3) вид природокористування.
Одним з перших у радянській геоморфології український вчений В.Г.Бондарчук [1949] дав визначення антропогенних форм рельєфу і розділив антропогенний рельєф за видами діяльності на сільськогосподарський, іригаційний, гірничопромисловий і оборонний. Він також виділяє додатні та від'ємні антропогенні форми і наводить їх приклади.
О.І.Спірідонов у своїй класифікації розділяє антропогенний рельєф за видами людської діяльності, а потім кожний з них поділяє на вироблений і насипний. Він виділяє:
рельєф створений у процесі виробництва (1.1. Зв'язаний з обробною і гірничодобувною промисловістю; 1.2. Зв'язаний з с/г виробництвом і меліорацією).
Рельєф, створений у процесі будівництва (2.1. Зв'язаний з промисловим і цивільним - будівництвом; 2.2. Зв'язаний з гідроенергетичним будівництвом; 2.3. Зв'язаний з будівництвом доріг; 2.4. Зв'язаний з портовим будівництвом).
Рельєф, створений в результаті інших видів діяльності населення (3.1. Зв'язаний з побутовою діяльністю; 3.2. Зв'язаний з військовими діями)
П.Ф.Молодкін [1987] дає приклад морфологічної класифікації форм антропогенного [рельєфу. Він виділяє два типи рельєфу (додатній і від'ємний), які в свою чергу поділяються на підтипи. Кожний підтип представлений формами. Вони поділяються на: 1) створені при прямій дії на рельєф і 2) утворені при непрямому впливі.
Класифікацію антропогенних форм рельєфу запропонував Ю.Г.Сімонов. Ним виділені окремі типи рельєфу. Сімонов пропонує виділяти наступні підрозділи: І. Незмінений природний рельєф. ІІ. Рельєф, змінений господарською діяльністю людини. II. 1. Вирівняний: 1 - денудаційно-вирівняний (зрізаний); 2 - акумулятивно- вирівняний (2а - скреперно-вирівняний; 26 - відсипано-скреперний). II.2. Розчленований: 1 - розчленований виїмками - денудаційно- розчленований (1а - канавами; 16 - ямами; їв - шахтами; 1г - кар'єрами); 2 - розчленований насипами - акумулятивно-розчленований (2а - горбистий; 26 - гривистий; 2в - горбистий териконовий); 3 - розчленований провалами і просадками (За - блюдцевий; 36 - колодцевий; Зв - улоговинний). II.3. Терасований.