1. Загальні принципи розміщення лінійних об’єктів.

А.Леванюк запропонував при розміщенні лінійного об’єкту слід намагатись максимально зменшити протяжність небезпечних і потенційно небезпечних ділянок які можуть викликати деформації, з точки зору стійкості лінійних споруд і забезпечення оптимальної взаємодії з рельєфом перевагу при виборі траси слід надавати субгоризонтальним морфоелементам, а саме: вододільним поверхням, терасам, заплавам, днищам балок. Для зменшення перегинів лінійними спорудами нестійких нахилених елементів рельєфу, необхідно досягти максимального скорочення випадків переводу з однієї системи в іншу. Слід максимально пристосовувати лінійні об’єкти до існуючих доріг, меж полів, лісових просі к.

2. Постадійне проектування доріг.

В ході постадійного проектування ведуть інженерно-геологічні дослідження одночасно з топо-геодизичними роботами. Дорога як інженерна споруда складається з дорожньої смуги і зміщених на ній дорожніх споруд. Нормативними документами передбачено дво або трьостадійне проектування. Перед проектуванням великих складних об’єктів проводять техніко-економічне обґрунтування.

Таким чином можливі такі стадії проектування:

-ТЕО

-технічний проект

-проектне завдання

-робочі креслення

Дослідження для ТЕО проводять на основі вже існуючих матеріалів,рідко проводять ознайомлення з місцевістю. Велика увага звертається на ділянки, де дорога перетинає річкові долини, можливі буд. Тунелів. Ще викор. дистаційні матеріали для рекогносц.. На стадії ТЕО вивчають можливі варіанти траси з врахуванням техніко економ умов і геоморфологічної ситуації. На цій стадії збирають дані про комплекс природних умов що складають окремі галузеві і комплексні фізико-географічні карти, вивчають геоморфологічні особливості великої території,особливо морфології рельєфу. Стадія проектних завдань сюди входять попередні дослідження для обґрунтування вибору варіанта траси, інженерно геоморфол.спостереж. на попередньому етапі зводяться до поділу території на райони з різними ступенями складності для спорудження дороги. За ступенем складності природних умов розрізняють райони і ділянки: прості, середньої складност і складні. Оцінка варіантів траси заснована на врахуванні даних про розвиток екзогенних процесів. Спостереження за динамікою геоморф.процесів ведуть на всіх стадіях аж до стадії робочих креслень. Роботи охоплюють невелику смугу 300-500м з обох сторін дороги. Для районів з простими умовами масштаб 1:50000,для складних 1:25000 і більше. На наступних стадіях збільшується,в кінці додається опис форм рельєфу,а також аналіз геоморф.будови річкових долин,стійкості схилів,терас та інших елементів рельєфу. Окремий розділ присвячений прцесам.

В результаті робіт отримують звіт з картами в якому є опис форм рельєфу з врахуванням генезису і морфології, а також аналіз геоморфологічної будови річкової долини, стійкості схилів, терас та ін..

3. Вибір траси дороги

З факторів що визначають вибір траси дороги слід враховувати:

• Рельєф

• Фізико-географічні умови

• Інженерно-геоморфологічні особливості ґрунтів

• Наявність будматеріалів

• Економіко-географічні умови

Рельєф повинен задовольняти головну вимогу до вибору траси дороги, а саме найкоротшу відстань між пунктами, оптимальну поєднуваність плану і поздовжнього профілю дороги.