- •46. Базисна модель загальної ринкової рівноваги «сукупний попит - сукупна пропозиція»
- •Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Цінова еластичність
- •48. Ціноутворення в умовах ринкової економіки
- •Ринкове ціноутворення
- •Принципи ціноутворення
- •Поняття валюти, валютний курс і конвертованість валют
- •Поняття валютної системи та її структура. Основні елементи національної та світової валютної системи.
- •Крива попиту
- •Крива пропозиції
- •Ринкова рівновага
- •Національний банк України: його роль у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду
- •Види конкуренції
- •Валовий національний продукт та способи йогорозрахунку
- •Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Дефіцит товарів та послуг
- •Показники вимірювання інфляції
- •Показники ефективності використання основних фондів
Види конкуренції
Внутрішньогалузева конкуренція — це економічна боротьба між окремими підприємствами всередині кожної галузі зо одержання більшого прибутку. Вона ведеться головним чином шляхом запровадження нової техніки і нових технологій з метою зниження індивідуальних витрат виробництва. Знижуючи індивідуальні витрати і реалізуючи продукцію за ринковими цінами, підприємці отримують вищий прибуток.
Міжгалузева конкуренція – це економічна боротьба між підприємствами різних галузей за одержання більшого прибутку. Ця конкуренція ведеться шляхом переміщення вільних капіталів у ті галузі виробництва, в яких можна одержати на аналогічний капітал вищий прибуток. Унаслідок вкладання додаткових капіталів виробництво товарів у прибуткових галузях швидко зростає, пропозиція товарів збільшується, ціни знижуються і поступово знижується прибуток. Отже, міжгалузева конкуренція зумовлює тенденцію вирівнювання норм прибутку в різних галузях.
Міжнародна конкуренція — це економічна боротьба виробників різних країн на світовому ринку. Вона може бути внутрішньогалузевою і міжгалузевою. У ній домінують компанії розвинутих країн. У сучасних умовах вона найбільше проявляється на ринку військової техніки, автомобілів, засобів зв'язку, інших видів нових машин приладів і технологій.
56.
Валовий національний продукт та способи йогорозрахунку
Валовий національний продукт (ВНП)
— це сукупна вартість кінцевих продуктів,
створених національним капіталом
як на території країни, так
і за кордоном упродовж року. Це
найзагальніший показник, який охоплює
кінцеві результати
економічної діяльності всіх господарських
одиниць у виробничій сфері та у
сфері нематеріальних
послуг.
Валовий внутрішній продукт (ВВП)
— це сукупна вартість усіх кінцевих
товарів і послуг, створених упродовж
року на території даної країни.
Обидва
показники відбивають результати
діяльності у двох сферах народного
господарства: матеріального
виробництва та послуг.
Ці показники визначаються як вартість
усього обсягу кінцевого виробництва
товарів і послуг в економіці за один
рік (квартал,
місяць). Вони обчислюються у цінах як
поточних (чинних), так
і постійних (цінах певного базового
року).
Номінальний
ВВП (ВНП)
— річний обсяг кінцевих товарів і
послуг, виражений у поточних цінах.
Реальний
ВВП (ВНП)
— річний обсяг кінцевих товарів і
послуг, виражений у постійних (незмінних)
цінах, тобто в цінах базового року.
Для
коректування грошового вираження ВВП
з урахуванням динаміки цін використовують
дефлятор ВВП.
.
Звідси
.
Оскільки
реальний ВВП відображає ринкову вартість
кінцевих товарів і послуг, вироблених
у країні за рік і виміряну у постійних
цінах (грошах, які мають незмінну
купівельну спроможність), він є точнішим
(порівняно з номінальним ВВП) показником
функціонування національної економіки.
ВВП
(ВНП) можна виміряти трьома способами:
1)
Із точки зору «витратного» підходу ВВП
містить чотири компоненти:
• особисті
споживчі витрати (С)
— це витрати домашніх господарств на
товари кінцевого споживання, до яких
належать товари повсякденного попиту
й тривалого користування, а також
витрати на різноманітні послуги;
•
валові інвестиції (І)
— витрати фірм на будівництво будинків
і споруд, на придбання обладнання й
устаткування,
транспортних засобів; приріст виробничих
запасів сировини та напівфабрикатів.
До інвестицій також
належать витрати фірм і домашніх
господарств на житлове будівництво;
•
державні закупівлі товарів і послуг
(G)
— це витрати центральних і місцевих
органів влади на закупівлю всіх видів
ресурсів, кінцевих товарів і послуг,
а також
витрати на оборону, утримання держапарату,
правоохоронних органів, освіти тощо;
•
чистий експорт (Х)
— це різниця між сумою, витраченою
іноземцями на придбання наших товарів
(експорт), і сумою, яку ми витрачаємо,
купуючи іноземні товари (імпорт).
Із ВВП виключається ряд грошових операцій. По-перше, це чисто фінансові операції: державні трансферти (пенсії, грошова допомога малозабезпеченим, стипендії та інше); доходи від купівлі-продажу цінних паперів; приватні трансферти (допомога батьків дітям-студентам, багатих родичів бідним та ін.). Друга група операцій — продаж раніше вживаних речей. ВВП віддзеркалює рівень поточного виробництва, тому товари, вироблені раніше, до нього не включаються. Не враховується у ВВП також грошова операція, у ході якої товар, вироблений у поточному році, через кілька днів після продажу було перекуплено, оскільки в цьому випадку виникає подвійний рахунок. Виключаються з ВВП і товари та послуги, вироблені для власного споживання виробника, тому що вони не супроводжуються грошовими операціями, а ВВП — це грошовий показник. 2) За сумою доходів, створених у процесі виробництва товарів та послуг, Y = W + R + i + ? + A + Tn, де Y — ВВП; W — заробітна плата (грошова винагорода за працю робітників, службовців, а також додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування тощо); R — рентні платежі (доходи домашніх господарств від наданих в оренду землі, приміщень тощо); і — відсоток (виплати з грошового доходу приватного бізнесу постачальникам грошового капіталу); ? — прибуток (дохід некорпоративного підприємницького сектору і валовий прибуток корпорацій: дивіденди, податок на доходи корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій); А — амортизаційні відрахування (амортизація — це відрахування на придбання інвестиційних товарів, які було спожито в процесі виробництва товарів та послуг упродовж поточного року; ця частина ВВП не витрачається на споживання, як інші види доходів; її використовують для заміни зношених протягом року машин, устаткування та будівель, щоб не погіршувати вже існуючих умов виробництва); Tn — непрямі податки (податки на товари і послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника: податок на додану вартість, акцизний збір, мито). 3) За вартістю («виробничий» метод). Слід враховувати, що всі товари та послуги поділяються на кінцеві та проміжні. Товари, які купуються для подальшої переробки або перепродажу, називаються проміжними; вони не купуються кінцевими споживачами й ніколи не враховуються у ВВП. До ВВП включається вартість тільки кінцевих продуктів, що виробляються й продаються для споживання та інвестицій. Статистики, здійснюючи розрахунок ВВП, враховують у ньому тільки те, що називається доданою вартістю. Додана вартість — різниця між вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво й реалізацію продукції.
57.
