- •Поняття про складне синтаксичне ціле
- •Складне синтаксичне ціле й абзац
- •Види та засоби міжфразового зв’язку
- •Актуальне членування речення
- •Стилістика. Розвиток мовлення Стилі мовлення, їхні основні ознаки та функції
- •Акт проголошення незалежності україни
- •Типи мовлення, особливості їхньої побудови
- •Тексти й тестові завдання
- •Текст 1
- •Текст 2
- •1. Тезу тексту сформульовано в реченні:
- •6. Думка про роль українського мовленнєвого етикету у вихованні толерантних стосунків між людьми підкреслюється всіма реченнями, крім:
- •7. В реченні «Те, що російська мова обслуговує імперію і є знаряддям асиміляції неросійських народів, аж ніяк не дає підстав вважати її вищою» виділене слово означає
- •8. Позначте тематично зайве словосполучення
- •Текст 3
- •1. Феномен української культури найповніше розкрито в реченні:
- •6. Речення «Перша її ознака – це те, що її генеза, її виникнення і становлення відбувалося на споконвічній батьківській землі, на її тисячолітніх чорноземах» є:
- •8. Автор статті неодноразово вживає слово «чорнозем» з метою підкреслення:
- •Текст 4
- •Текст 5
- •1. Справедливість думки: «Повноцінне існування мови можливе лише тоді, коли вона “живе” в устах народу» найповніше виражена словами:
- •2. Позначте тематично зайве слово
- •3. Головну проблему статті найадекватніше виражає формулювання:
- •4. У словосполученні «патріотизм стагнації» виділене слово означає:
- •5. Старослов’янізми використано в реченні:
- •6. Найбільш важливим чинником, що сприятиме зникненню явища вимушеної російськомовності, на думку автора, є:
- •7. У реченні «Потрібна лиш невеличка критична маса «сміливців» , - але як її створити?» виділене словосполучення має значення:
- •8. Правильно визначено стиль та його ознаки у висловленні:
- •Текст 6
- •Текст 7
- •1. Головна думка статті найповніше виражена в реченні
- •Перелік правильних відповідей на тестові завдання
- •Лінгвістика тексту
- •Стилістика. Розвиток мовлення
Актуальне членування речення
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
учень повинен уміти
визначати членування речень у висловленні на «відоме» і «нове».
Залежно від комунікативного спрямування та інформативної мети висловлення речення можна поділити на дві основні частини: «відоме» (тема) і «нове» (рема).
Відоме – це та частина речення, яка місить відому інформацію і зумовлюється ситуацією спілкування.
Нове – частина речення, що містить основний зміст висловлення, те нове, що повідомляється.
Наприклад:
Н В
Багатьом, мабуть, пам’ятне те місце з роману Жуля Верна «Діти капітана Гранта», де
Н
команда шхуни «Дункан» випадково знаходить у животі пійманої акули пляшку із
В
запискою. Через неї діти капітана Гранта й вирушають у небезпечне плавання на
В Н
пошуки свого батька. А героям «Таємничого острова» пляшка розповіла, що неподалік
Н В
від них на безлюдному острові животіє злочинець, який розкаявся, Айртон...
В
Проте не слід думати, що пляшкова пошта – тільки атрибут творців пригодницького
В Н В
жанру... Найбільшою популярністю ця пошта користується в Англії, де майже кожна
В В
родина має якесь відношення до моря і до кораблів. Там збір морських пляшок – давня
традиція...(З підручника).
Розподіл речення на «відоме» й «нове» не має прямого зв’язку з поділом його на члени речення: до кожної з цих складових можуть входити підмет із присудком та залежні члени речення.
Речення без «нового» існувати не можуть, а без «відомого» – можуть, наприклад, речення Серденько б’ється становить лише «нове», бо є нерозчленованим цілим. Як правило, лише «нове» представляють односкладні (Заходжується на дощ) або неповні речення в діалозі (– Де ти був? – У школі).
У поширеному реченні розподіл на «відоме» і «нове» може бути кількаступеневим. У такому випадку на першому ступені виділяється «відоме 1» (В1) і «нове 1» (Н1), на другому – «відоме 2» (В2), чи «нове 2» (Н2) і так далі. Наприклад:
Н 1 Н2
У 1560 році якийсь англійський рибалка виловив сіткою засмолену пляшку, а, розбивши
В1 В2 Н3 В3
її, бідолаха заплатив за це життям: у розбитій посудині був пергамент, адресований
королеві Єлизаветі І (З підручника).