38. Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.

Головними інструментами торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку товарів при його взаємодії зі світо­вим ринком є мита та інші митно-тарифні заходи.

Митний тариф — це систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок мит, якими обкладаються товари під час перетину митного кордону дер­жави.

Під митним кордоном розуміється кордон митної території, на якій держава має виключну юрисдикцію відносно митної справи.

Митна територія країни може не збігатися з географічною тери­торією в таких випадках:

— при утворенні митного союзу двох або кількох держав (на­ приклад, Бельгія та Люксембург);

— за наявності у країні вільних (спеціальних) економічних зон;

— при вирівнюванні за згодою межуючих держав митних кор­ донів (коли географічні кордони не сприяють або роблять взагалі неможливим встановлення митного контролю на прикордонній території).

Кордони митної території встановлюються урядом кожної дер­жави.

Митний тариф складається з двох основних елементів:

— товарної номенклатури;

— ставок мит.

Разом ці два елементи забезпечують можливість оперативної зміни впливу митного тарифу як за колом країн і категоріями імпортних товарів, так і за рівнем захисту внутрішнього ринку.

Залежно від призначення товарної номенклатури існують такі її види:

— митно-тарифна номенклатура — для збирання мит при імпорті та експорті товарів;

— статистична номенклатура — для збору статистичних даних про імпорт та експорт товарів;

— комбінована тарифно-статистична номенклатура — поєднує митно-тарифну та статистичну номенклатури.

У наш час більшість країн використовують комбіновані товарні номенклатури, побудовані на основі Гармонізованої системи опи­су та кодування товарів (ГС).

39. Економічні наслідки політики протекціонізму для малої та верикої країни. Графічна модель.

Проведемо простий аналіз попиту та пропозиції для дослідження економічних наслідків введення захисних тарифів на який-не-будь товар X.

1)до початку торгівлі, коли товар продукується та споживається лише усередині країни;

2)за умови вільної торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежується;

3) після введення імпортного тарифу.

 

 

Рис. 1.5.1. Економічні наслідки введення протекціоністських (імпортних) мит для малої країни

До початку торгівлі. Країна продукує та споживає товар X, у виробництві якого вона не має порівняльних переваг, у точці С. Лініями D_d та S_d показано внутрішні попит та пропозицію товару. За умови відсутності торгівлі внутрішня ціна та обсяги виробництва товару X відповідно становитимуть OP_d та OQ_r

За умови вільної торгівлі. Країна відкрита для світової торгівлі і тому інші країни, які мають порівняльні переваги у виробництві товару X та домінують на світовому ринку, починають продавати свої товари X у цій країні за світовою ціною OP_w, нижчою, ніж внутрішня ціна.

Оскільки світовий ринок може постачати у дану країну необмежену кількість товару X за ціною ОР , лінія пропозиції буде мати вигляд горизонтальної прямої S_d+w, яка покаже обсяг товару, доступний покупцям даної країни як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Попит дорівнює пропозиції в умовах вільної торгівлі у точці А, причому внутрішнє споживання становитиме OQ₅, внутрішнє виробництво — OQ_v а різниця між цими двома значеннями — QQ_b — це обсяг імпорту. Отже, в результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня OP_d до рівня ОР_ш, а місцеві виробники продають на Q₁Q₃ товару менше, ніж до початку торгівлі.

Після введення тарифу. Уряд для захисту національних виробників, які втрачають прибутки через наплив дешевих товарів з-за кордону, вводить імпортний тариф на кожну одиницю товару X, у розмірі PP. Цей крок призведе до зростання внутрішньої ціни з OP_w до ОР і буде мати цілу низку наслідків. Крива сукупної пропозиції переміщається догори на значення введеного тарифу (t) на рівень S_d+w+l. За нового рівня пропозиції внутрішній попит дорівнює сукупній (внутрішній та зовнішній) пропозиції у точці В, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q₁Q₂, а внутрішнє споживання зменшується на Q₄Q₅. Імпорт скорочується з Q₁Q₅ до Q₂Q₄. Отже, в результаті введення тарифу зменшилося внутрішнє виробництво товару X, що, своєю чергою, призвело до скорочення імпорту.

Для великої країни..