35. Зовнішньоторговельні документи та їх види.

До зовнішньоторговельних документів відносяться документи, які на різних етапах реалізації зовнішньоторговельної угоди виконують певні специфічні функції.

Усю сукупність зовнішньоторговельних документів можна систематизувати на: оперативно-зовнішньоторговельні, комерційні, розрахункові, транспортні, страхові, дозвільні, митні та інші документи. Перелічені документи перевіряються посадовими особами митних органів до прийняття рішення про пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України або рішення про їх випуск та використання відповідно до обраного митного режиму.

Перевірка документів полягає в ознайомленні з їх відомостями з точки зору відповідності чинним правилам митного законодавства й повноти їх оформлення. Посадова особа митних органів має право вимагати від декларанта подання додаткових документів, необхідних для митного контролю.

До оперативно-зовнішньоторговельних, документів відносяться документи із забезпечення виробництва експортних товарів та документи з підготовки товару до відвантаження.

Документи із забезпечення виробництва експортних товарів видаються на підприємстві для купівлі виробів чи матеріалів, необхідних для виробництва чи виготовлення товарів, які замовлені покупцем чи будуть запропоновані для продажу. Основними серед них є: доручення на купівлю товару, інструкція з виготовлення, наряд на вивіз товару зі складу, таблиця фактурування, інструкція упаковки, наряд на внутрішнє транспортування, внутрішні адміністративні документи.

Основними функціональними завданнями документів з підготовки товару до відвантаження є підтвердження резервування місця для відправки товару бажаним транспортним засобом, готовність партії товару до відвантаження, вид упаковки та інше. У документацію з підготовки товару до відвантаження входять: заявка на фрахтування, інструкція з відправки, доручення на відвантаження, ордер на перевезення, ордер на відправку, повідомлення про розподіл документів, дозвіл на поставку.

Комерційні документи, мають містити вартісну, якісну та кількісну характеристику товарів і транспортних засобів. До них відносяться: договір (угода), рахунок (проформа-рахунок), специфікація, рахунок-фактура, пакувальний лист, сертифікат якості тощо. Як правило, рахунки виписуються в тій валюті, в якій установлено ціну в контракті.

36.Організація зовнішньоторговельних угод.

У сучасних умовах демонополізації зовнішньоторговельної діяльності (ЗТД) окреме підприємство є основною ланкою зовнішньоекономічного комплексу країни. Згідно чинного законодавства підприємство має право визначати форми, методи та об’єм роботи на зовнішньому ринку. Це яскраво проявляється при розгляді специфічних критеріїв роботи конкретної галузі. Для ефективного управління ЗТД на рівні підприємства потрібна структура управління, яка адекватна умовам його роботи.Досліджено значний досвід управління ЗТД, який накопичений спеціалізованими зовнішньоторговельними організаціями . Провідною структурною одиницею СВТО є фірма, робота якої спеціалізується на торгівлі певними товарами чи з визначеною групою країн. Очолює фірму директор і, в залежності від обсягів роботи, – декілька його замісників.

Встановлено, що функціональні відділи та служби СВТО поділяются на три групи:

1.Група відділів і служб, які здійснюють планування:- планово-економічний відділ – планування ЗТД та контроль за виконанням плану, аналіз господарської діяльності СВТО;- валютно-фінансовий відділ – валютне планування та контроль за банківськими валютними, кредитними та розрахунковими операціями, аналіз прибутковості зовнішньоторговельних угод;-транспортний відділ – планування та забезпечення перевезення експортно-імпортних вантажів;- бухгалтерія – облік та звітність, розрахунки з банками, постачальниками та інш.

2. Група відділів, які займаються маркетингом:- відділ кон’юнктури та цін – дослідження попиту, пропозицій, динаміки цін, структури ринків, розрахунки цін при укладанні контрактів, ціноутворення під час розробки прайсів та інш.;- відділ реклами та виставок – забезпечує рекламну діяльність, стимулювання збуту, організаційну роботу на спеціалізованих виставках та інш.3. Група відділів, які забезпечують управлінські функції:

- відділ розвитку та планування – вдосконалення підприємства та інш.;

- відділ АСУ – комп’ютеризація та розробка баз даних ЛЗ, ВМП, фарм.фірм та інш.;

- відділ кадрів – питання підбору кадрів, ведення особистих справ працівників, оформлення відряджень за кордон та інш.;- адміністративно-господарський відділ – забезпечення необхідними матеріально-технічними умовами, інша господарська робота;- юридичний відділ – допомога в складанні контрактів та угод, консультації з юридичних питань, захист інтересів фарм.підприємства в судах і арбітражах, правове забезпечення діяльності.

Створення такої розгалуженої структури управління ЗТД є характерним для фарм.підприємств, коли їх діяльність цілком спрямована на торгівельні експортно-імпортні операції, і коли вони мають великий об’єм товарообігу.Для фарм.підприємств, які займаються ще й виробництвом фармацевтичної продукції, структура ЗТД апарату функціонує в більшості у двох формах:

1. Як частина внутрішньовиробничої структури у вигляді зовнішньо-економічного відділу.

2. Як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторгівельної фірми.

В оптових чи оптово-роздрібних фарм.підприємствах, які мають розгалужену мережу філій і які займаються ЗТД для власного товарного забезпечення та оптового продажу ЛЗ та ВМП, в організації ЗТД беруть участь різноманітні відділи та служби. Як правило, основні управлінські функції ЗЕД у цьому випадку акумулює відділ зовнішньоекономічних зв’язків (ВЗЕЗ). Він виконує такі функції:1. Організаційно-управлінські заходи по ЗТД та зовнішні зв’язки 2. Аналітичні дослідження 3. Рекламна діяльність 4. Митно-брокерські заходи

Але, в даний час, існує багато фарм.підприємств, які займаються оптовою чи оптово-роздрібною діяльностю і мають невеликий об’єм зовнішньоекономічних операцій. Для таких фарм.підприємств оптимальним є впровадження посади уповноваженної особи по здійсненню ЗТД, яка бере на себе окремі функції ВЗЕЗ і займається цими питаннями самостійно. В результаті наших досліджень було обгрунтовано положення про функції і діяльність такої уповноваженної особи на фармацевтичних підприємствах.