
- •23.Теорія подібності країн.
- •24. Теорія кокурентних переваг Портера.
- •25. Показник обсягу, ефективності, та інтенсивності міжнародної торгівлі.
- •26.Показники умов торгівлі та способи їх обчислення
- •28. Міжнародна торгівля та економічне зростання.
- •29. Регіональна та товарна структура міжнародної торгівлі.
- •30. Економічний зміст та класифікація послуг. Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •32. Україна на світовому ринку товарів та послуг.
- •33. Види зовнішньоторговельних операцій
- •34. Умови міжнародної торгівлі Incoterms.
- •35. Зовнішньоторговельні документи та їх види.
- •36.Організація зовнішньоторговельних угод.
- •37. Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •38. Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •39. Економічні наслідки політики протекціонізму для малої та верикої країни. Графічна модель.
- •40. Вплив експортного мита на економіку малої країни.Графічна модель.
- •41.Аргументи на захист та протии мита.
- •42. Нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі.
- •43. Вплив імпортної та експортної квоти на економіку малої країни. Графічна модель.
- •44. Вплив імпортного мита і квоти на економвку малої країни. Графічна модель.
- •45. Приховані методи зовнішньоекономічної політики.
- •46.Фінансові методи торг.Політики.
- •47. Характеристика валютно –кредитних інструментів регулювання.
- •48.Характеристика провових інструментів регулювання міжн.Торгівлі товарами.
- •49.Зовнішня торгівля України.
- •50.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю.
- •51. Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу.
- •52.Причини та динаміка міжнародного руху капіталу
- •53. Сучасні особливості переміщення капіталу через державні кордони.
- •54. Економічні наслідки прямих закордонних інвестицій для країн економічних партнерів. Графічна модель.
- •55.Стан іноземного інвестування в Україні
- •56. Суть і сучасні особливості міжнародної трудової міграції.
- •57. Характеристика причин міжнародної трудової міграції.
- •58. Характеристика основних світових ринків і експортерів робочої сили.
- •59.Наслідки міжнародної трудувої міграції для кран імміграції тп еміграці. Графічна модель
- •60. Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •61.Характеристика трудової міграції України.
- •62.Суть платіжного балансу та джерела ін-ції для його складання
- •63.Структура платіжного балансу.
- •64.Рахунок поточних операцій.
- •1)Оплата праці;
- •65.Рахунок операций з капіталом і фінансових операцій
- •66.Методи зрівнювання платіжного балансу.
- •67.Теорії платіжного балансу
- •68.Суть і передумови міжнародної економічної інтеграції
- •69.Етапи розвитку інтегр.Процесів.
- •70.Поняття світової валютної системи та її основні елементи. Етапи становлення світової валютної системи
- •71. Характеристика міжнародних валютних ринків. Європейська валютна система.
- •72.Валютні курси і валютна політика
- •73. Міжнародний кредит: його форми та роль в міжнародній економіці. Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку.
- •74. Роль міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій у міжнародній економіці. Співробітництво України з фінансовими організаціями.
- •75.Суть та особливості міжнародних науково-технічних відносин
- •76.Міжнародна передача технології та її регулювання.Міжнар.Технічне сприйняття(2 ст)
- •1. Власне передача технології:
- •2. Спільне розроблення і використання технології:
- •3. Промислове кооперування та спільне підприємництво:
46.Фінансові методи торг.Політики.
Найпоширенішими фінансовими методами зовнішньоторговельної політики є такі:
— субсидування;— експортне кредитування;— демпінг.
Субсидія — фінансова чи інша економічна підтримка у будь-якій формі, яка здійснюється урядом країн — учасниць зовнішньоторговельних операцій, і яка може надаватись індивідуально, окремій галузі, окремому регіону або невизначеній групі осіб автоматично на основі об'єктивних критеріїв.
Основними ознаками субсидії є:
— використання бюджетних коштів для надання такої підтримки;— вилучення в результаті її падіння економічної вигоди утримувачами субсидії.
З торгово-політичної точки зору застосування субсидій може бути пов'язане з певною дискримінацією, яка виявляється в тому, що виробники субсидованого товару можуть користуватись додатковими ресурсами і відповідно перевагами
Прямі субсидії — це безпосередні виплати експортеру або виробнику, обумовлені фактом здійснення експортної операції або виробництва товару. Непрямі субсидії — це форма прихованого дотування експортерів або виробників за рахунок надання їм пільгового кредитування, податкових вилучень та пільг, повернення попередньо оплачених мит, пільгового страхування тощо. Перехресні субсидії — це дотування однієї галузі або сектору економіки за рахунок Іншої галузі або сектору за допомогою заходів державного регулювання. Внутрішні субсидії — різні форми субсидування продуцентів товарів, конкуруючих з імпортом. Експортні субсидії — це бюджетні виплати національним експортерам, що дозволяє продавати товар іноземним покупцям за ціною, нижчою, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт.
Субсидування фактично означає продаж товарів іноземним покупцям нижче рівня фактичних затрат на їх виробництво у країні-експортері.
=Експортне кредитування—це фінансовий метод зовнішньоторговельної політики, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками. Воно може здійснюватись у таких видах:
— субсидування кредитів національним експортерам — кредитів від державних банків під ставку відсотка, нижчу за ринкову;
— державних кредитів іноземним імпортерам за умови обов'язкового дотримання ними зобов'язань купувати товари лише у фірм країни, яка їм такий кредит надала; — страхування експортних ризиків національних експортерів,які включають комерційні ризики та політичні ризики
Види експортних кредитів:
— короткострокові — на строк до 1 року — для кредитування експорту споживчих товарів та сировини; — середньостронові — на строк від 1 до 5 років — для кредитування експорту машин та обладнання; — довгострокові — на строк понад 5 років — для кредитування
експорту інвестиційних товарів та великих проектів.
= Демпінг — це продаж товару за кордоном за ціною, нижчою його "нормальної ціни", який завдає або загрожує завдати матеріальної шкоди промисловості, утвореної на території країни-імпортера, або який суттєво затримує утворення такої.
Демпінг може здійснюватися за рахунок:
— ресурсів приватних фірм;— державних субсидій експортерам.
У комерційній практиці існує декілька різновидів демпінгу;
— постійний демпінг — постійний експорт товарів за ціною,нижчою від нормальної ціни;випадковий демпінг — тимчасовий епізодичний продаж товарів на зовнішньому ринку за низькими цінами у зв'язку з тим, що у експортерів накопичились великі запаси товарів;— розбійницький (умисний) демпінг — тимчасове зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринкуі. Це означає встановлення монопольних цін;— зворотний демпінг — продаж товару всередині країни за цінами, нижчими від експортних; використовується у випадку непередбачуваних різких коливань курсів валют;— взаємний демпінг — взаємні поставки одного І того ж товару між двома країнами за заниженими, демпінговими цінами; використовується в умовах високої монополізації ринку певного товару в кожній країні.
Демпінг забезпечує виграш передусім фірмі-експортеру, яка отримує можливість збільшити свою частку на закордонному ринку, компенсуючи витрати, пов'язані з ціновою конкуренцією, за рахунок внутрішнього ринку. Загальний обсяг продажів збільшується, і завдяки цьому фірма може отримувати додатковий прибуток.Отже, демпінг є інструментом придушення конкуренції на експортному ринку і передумовою монополізації ринку. Антидемпінгові мита — це мита, які застосовуються в рамках антидемпінгових заходів на тимчасових засадах і з дотриманням відповідних правил та процедур, і які спрямовані на усунення економічних наслідків демпінгу. Вони збираються у додаток до звичайних мит.
Для застосування антидемпінгових заходів необхідне дотримання трьох умов:
— наявність демпінгової різниці;— наявність фактично доведеного матеріального збитку або загрози матеріального збитку галузі господарства країни-імпортера;— існування причинно-наслідкового зв'язку між фактом продажу за демпінговими цінами та збитком.