Тема 3.
Тести
1. Статистичне групування, яке проводиться з метою виявлення та вивчення зв’язку між окремими ознаками сукупності, називають:
а) типологічним;
б) аналітичним;
в) структурним;
г) вторинним.
2. Статистичне групування при якому групи виділяють по одній ознаці називають:
а) первинним;
б) комбінованим;
в) простим;
г) вторинним.
3. Характеристику розподілу ознаки у інтервальному варіаційному ряду з нерівними інтервалами можна зробити за допомогою:
а) абсолютних частот;
б) відносних частот;
в) кумулятивних частот;
г) нормованих абсолютних або відносних частот.
4. При заповненні статистичної таблиці за даними спостереження виявилося, що відсутні дані про певний факт, але відомо, що сам факт має місце. У цьому разі у відповідній клітці таблиці треба поставити:
а) « - »;
б) « … »;
в) « 0,00»;
г) « ? ».
5. Варіаційний ряд розподілу в якому значення ознаки задані у вигляді інтервалу, називають:
а) атрибутивним;
б) інтервальним;
в) дискретним;
г) варіаційним.
6. Вага яка характеризує число значень ознаки що відносяться до j–того інтервалу, називається:
а) абсолютною частотою інтервального варіаційного ряду;
б) відносною частотою інтервального варіаційного ряду;
в) нормованою абсолютною частотою інтервального ряду;
г) нормованою ) відносною частотою інтервального варіаційного ряду.
Контрольні питання
1. Визначте поняття статистичне групування, вкажіть функції які виконує групування і наведіть основні задачі які дозволяє вирішити групування як самостійний метод дослідження.
2. Визначте поняття ряд розподілу і вкажіть на різницю між атрибутивними та варіаційними рядами розподілу.
3. Визначте поняття статистичне зведення, сформулюйте його задачу та перерахуйте його основні етапи.
4. Перелічить зміст програми статистичного зведення.
5. Перелічить види статистичного зведення у залежності від техніки його проведення та дайте їм коротку характеристику.
Тема 4.
Тести
1. У результаті статистичного спостереження одержують:
а) індивідуальні абсолютні величини;
б) сумарні абсолютні величини;
в) індивідуальні та сумарні абсолютні величини;
г) натуральні абсолютні величини.
2. Відносна величина, яка характеризує відношення окремих частин сукупності з однією з них, прийнятою за базу порівняння, називається відносною величиною:
а) інтенсивності;
б) порівняння;
в) координації;
г) структури.
3. Відносна величина, яка характеризує міру розповсюдженості або розвитку явища у визначеному середовищу і розраховується як відношення абсолютної величини явища до розміру середовища, у якому воно розвивається, називається відносною величиною:
а) інтенсивності;
б) порівняння;
в) координації;
г) структури.
4. Відносна величина, яку одержують у результаті порівняння однойменних рівнів, які відносяться до різних об’єктів або територій, які взяті за один і той же період, або за один момент часу, називається відносною величиною:
а) інтенсивності;
б) порівняння;
в) координації;
г) структури.
5. Показники, які відображають у визначених умовах місця та часу розмір даного явища у відповідній йому натуральній формі та знаходяться, як правило, шляхом підсумовування індивідуальних величин, називають:
а) абсолютні індивідуальні величини;
б) абсолютні натуральні величини;
в) абсолютні сумарні величини;
г) відносні величини порівняння.
6. Відносні величині, які визначаються як співвідношення передбаченого планом рівня на поточний період до рівня фактично досягнутого в базисному періоді, називають відносними величинами:
а) динаміки;
б) виконання плану;
в) планового завдання;
г) координації.
7. Які, з нижче перелічених відносних величин є іменованими числами, що мають розмірність тих абсолютних величин, співвідношення яких вони відображають:
а) динаміки;
б) структури;
в) порівняння;
г) інтенсивності.
Контрольні питання
1. Визначте поняття абсолютні величини та перелічіть їх види в залежності від способу вираження та одиниць виміру.
2. Визначте поняття відносні величини та перелічіть їх класифікацію в залежності від їх змісту.